Рішення № 25005062, 04.07.2012, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

Справа 0813/648/2012 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Романько О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) в судовому засіданні 04 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

08 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки заробітку відповідача щомісячно. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалося. Спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо один від одного. Відповідач не надає ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини. При цьому він є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я, на утриманні інших осіб не має, крім неповнолітнього сина від першого шлюбу. Викладені обставини ставлять позивача у скрутне матеріальне становище, в зв'язку з чим просить стягнути аліменти на утримання дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги по тих підставах, які нею були викладені в позовній заяві, надавши судові відповідні пояснення. Додатково повідомила, що на даний час відповідач є працевлаштованою особою, отримує заробітну плату, а тому в змозі сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин у справі, позов визнав частково, оскільки вважав розмір аліментів завеликим та необґрунтованим. Погодився сплачувати аліменти на утримання спільної з відповідачем дитини в розмірі ? частини його заробітку (доходу).

ОСОБА_3, як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явилась, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином. Разом з тим, третя особа подала письмову заяву, в якій прохала провести судове засідання без її участі. Зазначила, що не погоджується із розміром аліментів, запропонованих позивачем, прохала визначити їх в однаковому розмірі з тими аліментами, які вона за судовим рішенням отримує від відповідача, а саме, в розмірі ? частини його заробітку (доходу).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши позицію третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Сторони -позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 29 жовтня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №78 (а.с.6).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину -сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час знаходиться на утриманні матері -позивача ОСОБА_1 та має задовільний стан здоров'я (а.с.2,4,5,20).

Судом встановлені та не оскаржені сторонами ті обставини, що, спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не склалося, а намагання зберегти сім'ю ні до чого не привели. Спільне господарство сторони не ведуть, з листопада 2011 року проживають окремо один від одного. Відповідач не дбає про матеріальне благополуччя дитини, чим фактично ухиляється від обов'язку її утримувати.

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача ОСОБА_1 про те, що вищевказані обставини ставлять її у скрутне матеріальне становище. Разом з тим, відповідач є працевлаштованою особою, отримує заробітну плату, стан його здоров'я задовільний.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі -СК України), батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує (стаття 182 СК України):

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання про визначення частки заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд враховує наступне.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 16 вересня 2009 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 серпня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.19).

24 липня 2010 року ОСОБА_6 і ОСОБА_3 уклали шлюб між собою. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові -ОСОБА_6, дружині -ОСОБА_3 (а.с.18).

Як зазначалося вище, відповідач ОСОБА_2 є працевлаштованою особою, його середньомісячна заробітна плата складає 1601 грн. 53 коп. (а.с.21), частина якої відраховується для сплати аліментів на першу дитину. Інших доходів відповідач не отримує.

Разом з тим, з пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що на даний час вона щомісячно отримує державну допомогу у зв'язку із народженням дитини в розмірі 1000 грн., в утриманні дитини приймають участь її батьки.

Суд вважає, що досліджені у сукупності обставини, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, є підставою для визначення аліментів в меншому розмірі, чим вказаному позивачем у заяві, а саме, в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача. Слід зазначити, що обґрунтування розміру аліментів позивачем фактично побудовано на власному бажанні, що не може бути підставою для задоволення позову в цілому.

Позивач ОСОБА_1 не довела наявності тих обставин, що обґрунтовують необхідність визначення саме того розміру аліментів, який нею зазначений у позові, чим не виконала вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Беручи до уваги те, що між сторонами існують суперечки та неузгодженість щодо спільного утримання дитини, в той час як закон покладає обов'язок щодо утримання дітей рівною мірою на обох батьків, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Оскільки позивач ОСОБА_1 при пред'явленні до суду позову звільнена від оплати судових витрат, а рішення ухвалено на її користь, суд, у відповідності до вимог, передбачених ст.88 ЦПК України, має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп..

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.51 Конституції України, стст.180-183,191 СК України, стст.10,11,60,88,209,212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с.Зоря Володарського району Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 червня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 214 (двохсот чотирнадцяти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позов ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Ю.Скляр