Рішення № 25003886, 08.06.2012, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 0311/5460/2012

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2012 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого -судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Обласного фонду підтримки індивідульного житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2012 року Обласний фонд підтримки індивідульного житлового будівництва на селі звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Свої вимоги обгрунтував тим, що 23 квітня 2007 року за № 859, 15 липня 2008 року за № 1205, 2 листопада 2009 року за № 859/1 між Обласним фондом підтримки індивідульного житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 були укладені договори про надання позики для будівництва житлового будинку на загальну суму 100 000 гривень на 20 років під три відсотки річних в гривнях за користування позикою.

Гроші в сумі 100 000 гривень ОСОБА_1 були виплачені платіжними дорученнями протягом липня 2007 по жовтень 2010 років.

Відповідно до п. 2.6. даних договорів на позичальника покладено обов'язок погашення позики проводити щорічно рівними частинами в строк до 24 квітня.

Крім того, одночасно із погашенням основного боргу, необхідно вносити відсотки за користування позикою з розрахунку 3% річних в гривнях.

Відповідно до п. 3.2 договорів за прострочку погашення позики та відсотків, позичальник сплачує Фонду пеню в розмірі 0,5% від невнесеної або не в строк внесеної суми за кожний день прострочки.

Однак, відповідач в порушення умов договору, ст. ст. 526, 530, 1046 - 1050 ЦК України, починаючи з 24 квітня 2010 року і до дня подачі позову в суд (16.05.2012 року) має заборгованість по погашенню позики і відсотків за користування кредитом в сумі 12 787, 65 гривень, яка складається з наступного:

заборгованість за позикою - 7 550 гривень;

забогованість по відсотках - 5 237,65 гривень;

заборгованість по пені - 9 668,97 гривень.

Неодноразові повідомлення та претензії Фонду по погашенню заборгованості ОСОБА_1 були проігноровані.

Посилаючись на зазначені обставини, Фонд просив стягнути з ОСОБА_1 в його користь кредитну заборгованість в сумі 12 787, 65 гривень за договорами позики та судовий збір, понесений ним при подачі позову в суд.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в своїй письмовій заяві позовні вимоги підтримав, просить справу слухати у його відсутності, що на думку суду є можливим.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася але у своїй письмовій заяві на ім'я суду просить слухати справу у її відсутності, що на думку суду є можливим, позовні вимоги визнала і не заперечує про стягнення з неї всієї суми заборгованості.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 1049 цього Кодексу передбачено, шо позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні, дослідженими судом, договорами позики від 23 квітня 2007 року за № 859, 15 липня 2008 року за № 1205, 2 листопада 2009 року за № 859/1, на підставі яких видані платіжні дорученння, а саме: № 290 від 24 квітня 2007 року на суму 16 000 гривень, № 396 від 18 травня 2007 року на суму 9 000 гривень, № 666 від 30 липня 2007 року на суму 11 000 гривень, № 795 від 14 вересня 2007 року на суму 5 800 гривень, № 994 від 20 листопада 2007 року на суму 8 200 гривень, № 715 від 18 липня 2008 року на суму 2 400 гривень, № 714 від 18 липня 2008 року на суму 7 600 гривень, № 988 від 28 серпня 2008 року на суму 400 гривень, № 987 від 28 серпня 2008 року на суму 9 600 гривень, № 1393 від 2 листопада 2009 року на суму 9 400 гривень, № 432 від 30 червня 2010 року на суму 10 000 гривень, № 1064 від 7 жовтня 2010 року на суму 10 500 гривень доведено, що ОСОБА_1 по них для будівництва житла було Фондом перераховано 100 000 гривень.

Про те, що відповідачка порушила умови договорів позики внаслідок чого, починаючи з 24 квітня 2010 року і до дня подачі позову в суд, тобто до 16.05.2012 року, має заборгованість по погашенню позики, відсотків і пені за користування кредитом в сумі 12 787, 65 гривень доведено, дослідженими судом, розрахунками нарахування заборгованості по позиці, пені за несвоєчасні погашення позики та сплачені відсотки за користування позикою, яким підтверджено даний факт.

Наведеними доказами доведено, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Обласного фонду підтримки індивідульного житлового будівництва на селі підлягає стягненню 12 787, 65 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за позикою - 7 550 гривень; забогованість по відсотках - 5 237,65 гривень та заборгованість по пені - 9 668,97 гривень.

Крім того, з відповідача на користь позивача, відповідно вимог ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню 224,56 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Обласного фонду підтримки індивідульного житлового будівництва на селі: 43005 м. Луцьк, пр. Перемоги, буд. 14 (р/р 37124012004343 ГУДКСУ у Волинській області, код 30248087, МФО 803014) 7 550 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень заборгованості за позикою; (р/р 26006232361010 ВРУ ,,Приватбанк" м. Луцьк, код 30248087, МФО 303440) 5 237 (п'ять тисяч двісті тридцять сім) гривень 65 копійок заборгованість по відсотках за користування кредитом і 9 668 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 97 копійок пені, та 224 (двісті двадцять чотири) гривні 56 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: