Постанова № 250031, 02.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.10.06р.

Справа № А38/261-06(36/165)

16-30 год.

За позовом Закритого акціонерного товариства «АВІАС Плюс», м.Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ 0000112305/0, 0000102305/0 від 17.06.2005 р.

Суддя Бишевська Н.А.

Секретар судового засідання Бикова А.О.

Представники сторін:

Від відповідача: Храмова Д.В. дов. №32215/9/10/23 від 24.11.05р., Прошакова М.В. дов. №271878/9/10/036 від 11.08.06р., Духневич Т.С. дов. №32212/9/10/023 від 24.11.05р.

Від прокурора: Руденко Д.В. посв.№121

Від позивача: Чабан В.А. дов. №20-07/1 від 20.07.06р., Подольна Н.Г. дов. №03-01/1 від 03.01.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «АВІАС Плюс» (надалі –позивач) 05.07.05 р. звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (надалі –відповідач) № 0000112305/0 від 17.06.2005р., яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 283 049,9 (1 166 409,0 грн. основний платіж, та 116 640,9 грн. фінансових санкцій), та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0000102305/0 від 17.06.2005р., яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2005р. у сумі 1 249 698,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість оскільки відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі –Закон про ПДВ) першою подією, яка надає право на податковий кредит за спірними операціями, є дата списання коштів з його банківського рахунку в оплату послуг, або дата отримання податкової накладної.

В процесі судового розгляду позивач надав клопотання до суду до якого надав докази того, що сума ПДВ в розмірі 1 950 000,0 грн. у складі передплати, яка була зроблена позивачем на адресу ПП «Модулар»була віднесена до складу податкових зобов’язань та сплачена ПП «Модулар»відповідно з вимогами податкового законодавства.

Відповідач позову не визнає, оскільки у позивача не було правових підстав для включення до податкового кредиту спірних сум ПДВ. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на факт того, що право на податковий кредит підприємство набуває з моменту отримання податкової накладної, що засвідчує перехід права власності на товари, через факт поставки (угоди відповідального зберігання). Оскільки на момент складення накладної товару не було передано, то за думкою відповідача накладна є такою, що складена з порушенням діючого законодавства.

Дана справа слухається після розгляду Вищим адміністративним Судом України касаційної скарги ЗАТ „ Авіас –Плюс” , відповідно до ухвали від 04.07.06 р. направлена на новий розгляд.

28.09.06 р. ЗАТ „ Авіас –Плюс” в письмових поясненнях по справі повністю підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

В процесі розгляду справи , відповідно до заяви від 29.09.06 р. до справи вступив прокурор з метою захисту інтересів держави.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2005 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102305/0 від 17.06.2005 р. щодо виявлення завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005р. в сумі 1 249 698,00грн., №0000102305/0 від 17.06.2005 р. яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1283049,90 грн., у тому числі: основний платіж –1 166 409,00грн. штрафні (фінансові) санкції –116 640,90 грн.

Перелічені повідомлення рішення прийняті на підставі акту перевірки № 005063 від 17.06.2005р., складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності визначення сум ПДВ до відшкодування ЗАТ «АВІАС плюс»за березень 2005р.

Даною перевіркою встановлено порушення Позивачем п.п. 7.2.3., 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до складу дозволеного податкового кредиту податкових накладних без повного або часткового отримання товарів та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 даного Закону в частині віднесення до складу дозволеного податкового кредиту в листопаді 2004р. без придбання товарів загальної суми податку в розмірі 9742320,00грн.

Відповідно до акту перевірки вказані порушення мали місце внаслідок того, що підприємством-позивачем передчасно і безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за березень 2005р. сума ПДВ в розмірі 1 950 000,00 грн., як ПДВ від суми передплати ПП «Модулор».

Підприємством продавцем ПП «Модулор»за отриману передплату надана податкова накладна від 31.03.05р. №17

Товар, за який було перераховано передплату ПП «Модулор»у березні 2005р., станом на 31.03.05р. не був власністю позивача оскільки не було факту поставки товару.

Крім того перевіркою встановлено порушення позивачем п.п 7.4.1 с.7.4 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, що полягає в включенні позивачем до складу податкового кредиту звітніх періодів (березень 2005р.) сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку не у звітніх періодах (липень 2003р., травень 2004р., серпень 2004р., вересень 2004р., грудень 2004р., січень 2005р., лютий 2005р.) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) на суму 466 107,05 грн.

Окрім того визначено порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що полягає у включенні до складу податкового кредиту в листопаді 2004р. сум податку на додану вартість у розмірі 9 742 320,00 грн. без фактичного придбання товарів (робіт, послуг).

За Висновками акту перевірки - згідно наданої декларації за березень 2005р., ПДВ, який заявлено до відшкодування з бюджету ЗАТ «Авіас Плюс»складає 1 249 698,00 грн. Відповідно підприємству –позивачу зменшено бюджетне відшкодування на суму 1 249 698,00 грн. та донараховано ПДВ у сумі 1 166 409,0 грн.

Суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону про ПДВ податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

П.1.6 передбачено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на дату віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 5250000,00 грн.) було визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, Закон України "Про податок на додану вартість" на дату здійснення позивачем операції з проведення передплати за товар, та отримання податкової накладної від ПП «Модулар»визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковим накладними.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Тобто Закон про ПДВ не містить прямої заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які мали бути нараховані не у даному періоді, а у липні 2003р., травні 2004р., серпні 2004р., вересні 2004р., грудні 2004р., січні 2005р., лютому 2005р. оскільки звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної є саме правом отримувача товарів (послуг), що передбачено п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, а саме - у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Суд наголошує, у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу ДПА України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30.05.97 N 165, ПП «Модулар»на момент її складання було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платник податку на додану вартість (що не заперечується відповідачем), що вказує на правомірність видачі ПП «Модулар»податкової накладної.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на наявність доказів того, що сума ПДВ в розмірі 1 950 000,0 грн. у складі передплати, яка була зроблена позивачем на адресу ПП «Модулар»була віднесена до складу податкових зобов’язань та сплачена ПП «Модулар» відповідно з вимогами податкового законодавства, що є додатковим доказом дійсності угоди, та відповідності її до вимог чинного законодавства.

Таким чином, сума податкового кредиту позивача у розмірі 1 249 698,00 грн. сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від ПП «Модулар», зареєстрованого платником податку на додану вартість, та що вартість передплати за придбаний товар, у складі якої позивачем сплачено ПДВ, правомірно віднесена до складу валових витрат. А тому позивачем правомірно віднесено до складу відповідного податкового кредиту зазначену суму.

Окрім того підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, Закону України "Про податок на додану вартість", у період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Оскільки штрафні санкції були нараховані відповідачем на підставі хибного висновку про порушення позивачем вимог законодавства, то штрафні санкції нараховані щодо зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 116 640,9 грн. підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги по визнанню недійсними податкових повідомлень –рішень, зазначених в позовній заяві такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 0000112305/0 від 17.06.2005р.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0000102305/0 від 17.06.2005р.

Стягути з Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (49061, м.Дніпропетровськ, вул..Героїв Сталінграду, 25) на користь Закритого акціонерного товариства «АВІАС Плюс», м.Дніпропетровськ (49600, м.Дніпропетровськ, вул.. К.Лібкнехта, 11, р/р26004132909001 в ЗАТ КБ «Приватбанк»м.Дніпропетрогвська, МФО 305299, ЄДРПОУ 25010005) судові витрати .

Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Суддя Н.А. Бишевська

Постанова підписана в повному обсязі 14.11.06р.