Ухвала суду № 24994882, 26.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 214/1250/2012 Провадження № 22-ц/0290/1818/2012Головуючий в суді першої інстанції:Кащук А.С.Категорія: 48 Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 м. Вінниця Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Войтко Ю.Б., Голоти Л.О.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07 травня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулася в районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що відповідач відмовився добровільно надавати допомогу на утримання дитини. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від всіх його доходів, щомісячно, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 07 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини зі всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 09.04.2012 року. Рішення суду в частині стягнення аліментів суд допустив до негайного виконання і вирішив питання про стягнення з відповідача судових витрат в доход держави в сумі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким стягувати з нього на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн.

В судовому засіданні апелянт -відповідач ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній. Пояснив, що сплачує кредит за придбаний для сина ноутбук і тому не може сплачувати аліменти встановленого судом розміру.

Позивач ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги заперечує. Пояснила, що відповідач не надає допомоги на утримання дитини, проте має можливість її надавати, так як працює і отримує заробітну плату.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб,які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який уклали 02.09.2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №2036. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).Дитина проживає разом із матір'ю.

Відповідно до ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Оцінивши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази та врахувавши обставини справи, позиції сторін та правовідносини, які виникли між ними, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов'язаний та може надавати на утримання дитини щомісячно аліменти в розмірі ? частки від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, до досягнення дитиною повноліття і саме такий розмір аліментів відповідатиме як інтересам дитини, так і відповідача.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про неможливість сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в присудженому судом розмірі через виплату ним споживчого кредиту на придбання ноутбука для сина, є безпідставними, оскільки така виплата має тимчасовий характер і не звільняє його від обов'язку утримувати дитину, тобто забезпечувати належні умови для її фізичного і духовного розвитку.

Так, відповідач молодого віку, здоровий, працездатний, працює на посаді старшого оперуповноваженого відділу організації діяльності карного розшуку та агентурної роботи управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області, не має інших дітей чи осіб, яких зобов'язаний утримувати.

Водночас дитина проживає з матір'ю, яка має обмежені можливості її утримувати, а забезпечення потреб дитини вимагає значних витрат.

Тому покладення судом на відповідача обов'язку надавати на утримання дитини аліменти в розмірі ? частини від заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, відповідає вимогам закону і враховує найвищі інтереси дитини.

Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/ підпис/ Стадник І.М. Судді: /підпис/ Войтко Ю.Б. /підпис/ Голота Л.О.«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Стадник І.М.