Рішення № 24994230, 25.04.2012, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №2-773/11

Провадження №2/406/42/2012

Р І Ш Е Н Н Я

25 квітня 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції, про визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.03.2008р. сторони по справі уклали кредитний договір № Е 014/08-11/031-08Д, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати відповідачу споживчий кредит у сумі 30000 гривень строком по 05.03.2010 р, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 25% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 30000 гривень на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідача, які надалі відповідач отримав готівкою через касу позивача згідно Меморіального ордеру № 01 від 06.03.2008р. Відповідач не дотримувався графіку повернення коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого виникла заборгованість. Кінцевий строк повернення кредиту настав 05.03.2010р, але відповідач свої зобов'язання не виконав. Сума заборгованості станом на 06.05.2011р. складає: 20695,51 грн. -сума не повернутого кредиту; 12229,68 грн. -несплачені проценти та пені від суми простроченого платежу в розмірі -4911,29 грн. Загальна сума заборгованості складає - 37836,48 грн., на підставі чого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 137 420,28 грн. та судові витрати.

Заявою від 22.08.11року № 2877 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 20 695 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом; 12229 (дванадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 68 коп. -заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4911 (чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 29 коп., а всього 37 836 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн.. 48 коп.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому вказував, що окремі положення Кредитного договору № Е 014/08-11/031-08Д є несправедливими, зокрема п. 3.2 та п. 10.2, яки передбачають порядок нарахування процентів за договором та відповідальність відповідача за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом (а.с. 51-53).

В судове засідання представник позивача з'явився позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві. Зустрічний позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість вимог, вказував, що умови договору відповідають вимогам законодавства та волевиявленню сторін. Просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач в судове засідання з'явився, позов не визнав в повному обсязі, проте будь-яке обґрунтування невизнання позову суду не навів. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що він дійсно отримав у позивача за первісним позовом кредит розмірі 30000 гривень. Відповідач частково погасив заборгованість та сума боргу складає 20695,51 грн. Причиною порушення зобов'язань за договором вказує відбування покарання за вироком суду, що позбавило його можливості виконувати свої зобов'язання за договором.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що 06 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № Е 014/08-11/031-08Д (надалі за текстом Кредитний договір) за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 30000,00 грн. строком по 05 березня 2010 року (включно) з сплатою 25 (двадцять п'ять) процентів річних (п.1.1 Кредитного договору). Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату процентів на умовах, передбачених цим договором. Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість, що включає проценти за кредит та основну заборгованість за кредитом) погашається Позичальником у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього договору) щомісяця у формі ануїтетного платежу, починаючи з першого місяця користування кредитом шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, внесенням готівки в касу Кредитора або шляхом договірного списання Кредитором коштів з поточного рахунку Позичальника згідно умов цього Договору. Згідно з пунктом 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту процентів за користування кредитом, передбачених п. 1.1, 6.1 даного Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору, Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) (а.с. 6-9).

06 березня 2008 року на підставі Заяви на видачу готівки №01, відповідач отримав від позивача кредит у сумі 30000 грн. (а.с. 10-11). За період з квітня 2008 по грудень 2008 року відповідач частково повернув кредит, а саме у сумі 20695 грн. 51 коп., відповідно заборгованість за кредитом складає 20 695 грн. 51 коп., що підтверджується розрахунками позивача та визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитом у розмірі 20 695 грн. 51 коп. є доведеною та не потребує доказуванню.

Крім того, позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитом за період з 06.03.2008р. по 06.05.2011р. у сумі 12229 грн. 68 коп., а також пеня за період з 26.05.2010р. по 06.05.2011р. у сумі 4911,29 грн.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором суду не надано.

В силу ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 11, 509, 629 ЦК України, зобов'язання виникають, зокрема із договору, та договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1046, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За такими обставинами позовні вимоги за первісним позовом є законними підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність поважних причин невиконання умов Кредитного договору, а саме відбування покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби за вироком суду, оскільки відбування покарання є наслідком неправомірної поведінки відповідача та не є підставою для припинення зобов'язання, передбаченою главою 50 ЦК України. Крім того, із аналізу ст. 625 ЦК України, випливає, що відповідальність за невиконання грошового зобов'язання настає незалежно від вини боржника.

Позовні вимоги за зустрічної позовної заявою не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається із змісту зустрічної позовної заяви, відповідач по первісному позову вважає несправедливими умови щодо сплати відсотків за користування кредиту, та сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань, тому вважає що ці умови договору повинні бути визнані недійсними на підставі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Проте положення Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються до спорів, які виникли з кредитних правовідносин лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання договору цей закон не може застосовуватися, ці відносини регулюються нормами ЦК України та іншим спеціальним законодавством.

Так, спеціальною нормою, а саме ст. 1054 ЦК України, передбачений обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити відсотки.

Таким чином положення Кредитного договору про обов'язок сплати відповідачем процентів за користування кредитом повністю відповідає вимогам цивільного законодавства та суті кредитних правовідносин.

Також не суперечать діючому законодавству положення договору про відповідальність відповідача за порушення строків повернення кредиту у вигляді пені.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Згідно з ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 378 (триста сімдесят вісім) гривень 37 копійок - судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок - витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу. Витрати позивача за зустрічним позовом відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215,217-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції, (розташоване за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35; р/р №29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) 20 695 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом; 12229 (дванадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 68 коп. -заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4911 (чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 29 коп., а всього 37 836 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн.. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції, (розташоване за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35; р/р №29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) 378 (триста сімдесят вісім) гривень 37 копійок - судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок - витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову з ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції, про визнання окремих пунктів договору недійсними - відмовити в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 25.04.2012 року в повному обсязі текст рішення буде складено 28.04.2012 року.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А. Трофимова