Ухвала суду № 24992044, 27.06.2012, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/5036/2012 р.

Провадження № 2/108/1517/2012 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2012 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Кількєєвій Е.А., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Керченського МУ ГУМВС України в АР Крим про розірвання договору найму та втрату права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 третя особа Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Керченського МВ про розірвання договору найму житлового приміщення та визнання втративши право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником спірної однокімнатної квартири, дане право підтверджується договором дарування від 22 серпня 2011 року, зареєстрованим у КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації»08 серпня 2011 року. Квартира складається з однієї кімнати житловою площею 11,8 кв.м. Після надбання квартири їй стало відомо, що в неї зареєстрований відповідач по справі як орендатор. В квартирі відповідач не проживає, ніяких його речей немає. Вона з дочкою та чоловіком вселилася у квартиру та зареєструвалися. Раніше вона зверталась до Керченського міського суду АР Крим з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття з реєстрації з вказаної квартири. ЇЇ позов був задоволений, але рішенням від 13 березня 2012 року Апеляційним судом скасовано, ухвалено нове, яким відмовлено у позові, рекомендовано звернутися до суду з позовом відповідно до норм цивільного чи житлового законодавства. Відповідно до вимог ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача і членів сім*ї на постійне місце проживання в інший населений пункт або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Відповідач ОСОБА_5 вибув зі спірної квартири ще до її вселення. Цей факт підтверджується ним самим. З матеріалів справи про усунення перешкод вбачається, що відповідач не мешкає в спірній квартирі, а постійно мешкає у с. Глазівка Ленінського району. На зазначених підставах просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_1 позов свого довірителя підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити, та пояснила по позову наступне: ОСОБА_4 вселилась з родиною у спірну квартиру у вересні 2011 року. Квартира була пуста, усе розбито вікна двері, підлога. У листопаді 2011 року стало відомо, що у квартирі зареєстрований відповідач по справі. При оформлені у нотаріальній конторі у довідці наданої ЖЕК був вказаний як зареєстрована особа, колишній власник квартири ОСОБА_7 Відповідач по справі, у судових засіданням про усунення перешкод у користуванні власністю підтверджував той факт, що не проживає у спірній квартири понад шести місяців та ніколи не проживав. Колишній власник квартири виїхав, місце його проживання не відоме. На питання представників відповідача пояснила, що у перший раз відповідач по справі прийшов до позивача у листопаді - грудні 2011 року. Договором дарування скрили договір купівлі-продажу. ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду про усунення перешкод у користуванні власністю коли їй стало відомо, що у даній квартирі зареєстрований відповідач, чому колишній власник квартири не повідомив її про те що там зареєстрований ще одна людина не відомо.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити на наступних підставах: колишнього власника квартири, ОСОБА_7, знає давно, у них був усний договір, що він купить у ОСОБА_7 квартиру, за те, що переоформить документи на квартиру у нотаріальній конторі. У зв'язку з тим. Що до ОСОБА_7 приїжджали родичі він виїхав до сестри у с. Глазівка Ленінського району. ОСОБА_7 обіцяв йому що з'їде з квартири на початку весни, усій цей час він переоформляв документи на квартиру, потім ОСОБА_7 попросився пожити до літа, обіцяв виїхати у серпні 2011 року. НЕ міг проживати у квартирі оскільки там постійно були п'янки та гулянки. У серпні 2011 року він повідомив ОСОБА_7, що лягає до лікарні на операцію, у жовтні його було прооперовано, тому до квартир не ходив. У листопаді, йому стало відомо, що у квартирі роблять ремонт, він пішов туди з паспортом, показав, що там прописаний, але його не пустили у квартиру. Заявив у міліцію про те, що не пускають у квартиру. У грудні 2011 року знайшов іншу квартиру де й проживаю, доки не має господарів. Документи на квартиру до кінця не переоформив за своєю халатністю. У даній квартирі не проживає з березня 2011 року, а з жовтня 2011 року н проживає оскільки його туди не пускають.

Представник відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_2 позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, повністю підтримав пояснення свого довірителя.

Представник відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_8 позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, та пояснив, що даний позов не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 проживав у квартирі з дозволу власника, був зареєстрований, не проживав так як були створені нестерпні умови для проживання. Коли він дізнався, що його право на проживання порушено звернувся в міліцію із заявою. У даній квартирі був прописаний як наймач, орендар.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору дарування квартири від 22 серпня 2011 року, реє стрійний номер 2703 ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_2, АР Крим. Даний факт підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 08 вересня 2011 року № 31233857 наданого Кримським республіканським підприємством «Керченське міське бюро регістрації і технічної інвентаризації».

Як слідує з довідки (виписки з домової книги) за № 2296 від 14 грудня 2011 року ОСОБА_5 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 як орендатор з 23 квітня 2010 року.

Допитана, у судовому засіданні, у якості свідка ОСОБА_9 пояснила що є сусідкою позивача, позивач по справі проживає у даній квартирі з кінця літа 2011 року, до цього в ній проживав ОСОБА_7. Відповідача по справі ОСОБА_5 у даній квартирі не проживав, бачить його уперше. За цією адресою проживає більш тридцяти років. ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, ремонт у квартирі не робив. На питання суду пояснила, що з ОСОБА_7 ні хто не проживав разом.

Свідок ОСОБА_10, у судовому засідання, пояснила, що є рідною сестрою позивача по справі ОСОБА_4 Їй відомо, що сестра придбала дану квартиру, через агентство «Фортеця»на при кінці серпня 2011 року, квартира була у недбалому стані. ОСОБА_7 проживав у квартирі до 30 серпня 2011 року, потім поїхав зі своєю першою дружиною до неї у Донецьку область. У вересні 2011 року стали робити ремонт у квартирі. У листопаді 2011 року подзвонила сестра та повідомила що приходив ОСОБА_5, з паспортом, та показував їй реєстрацію. ОСОБА_5 у даній квартирі не проживав, комунальні послуги за квартиру на сплачував. Фактично ОСОБА_4 купила квартиру.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 пояснила суду, що відповідача по справі, ОСОБА_5 знає, працював на автостоянці, де вони з чоловіком ставили машину. Один раз підвозили його та ОСОБА_7 до паспортного столу. На наступний день він їм пояснив. Що прописався у квартирі ОСОБА_7. Про те що ОСОБА_5 проживав у даній квартирі їй відомо зі слів останнього, також розповідав, що ОСОБА_7 обіцяв йому продати дану квартиру. Також їй не відомо перевозив чи ні свої речі до квартири ОСОБА_5

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 158 ЖК України правовідносини щодо користування будинком (квартирою), що є об'єктом права приватної власності наймодавця, іншими особами оформляються договором найму жилого приміщення.

Закон пред'являє низку вимог щодо істотних умов цього договору, встановлює вимоги щодо його форми та державної реєстрації.

До істотних умов закон відносить: 1) вказівку на предмет договору; 2) строк дії договору; 3) права та обов'язки сторін - наймача та наймодавця; 4) інші умови, щодо яких має бути досягнуто згоди за заявою однієї із сторін.

Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі та підлягає реєстрації у виконкомі місцевої ради або у спеціальному органі управління, що ним утворюється.

Згідно з ч. 1 ст. 810 ЦК за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Істотними умовами договору є: 1) предмет договору - помешкання, яке є придатним для постійного проживання 2) розмір плати за користування житлом.

Відповідно до ст. 811 ЦК України договір найму укладається у письмовій формі. Обов'язкового нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації договору цією статтею не передбачено, проте якщо предметом договору є жилий будинок або його частина і договір укладений строком на три роки і більше, нотаріальне посвідчення і державна реєстрація є обов'язковими.

Відповідно до ст. 159 ЖК УРСР предметом договору найму може бути лише приміщення, придатне для постійного проживання в ньому. Приміщення, які не призначені для проживання (підвал, коридор, комора, горище тощо) можуть виступати предметом договору найму лише як доповнення до житлових приміщень, які вони обслуговують.

За загальним правилом, викладеним у ч. 1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 167 ЖК встановлює випадки, коли розірвання договору відбувається в односторонньому порядку за ініціативою наймача (частина перша) або автоматично в силу закону (частина друга).

Оскільки позивачем та її представником, суду, не було надано договору оренди або найму приміщення між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору.

Відповідно до статті 150 Житлового кодексу Української РСР об'єктом права користування житлом є жилі будинки та квартири.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 ЦК України).

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (ч. 1 ст. 382 ЦК України).

Важливо підкреслити, що право користування житлом, яке перебуває у приватному житловому фонді, за чинним законодавством не обмежується жодними нормами жилої площі, а норма ст. 47 ЖК, яка встановлює норму жилої площі в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, поширюється на жилі приміщення у будинках державного та громадського (комунального) житлового фонду.

Згідно з частиною другою статті 167 ЖК України підставою для розірвання договору найму в силу закону є вибуття наймача, членів його сім'ї на інше постійне місце проживання. На наш погляд, договір найму може вважатися розірваним в цілому лише у разі вибуття самого наймача, який є стороною договору, а не членів сім'ї наймача, правовим наслідком вибуття яких є втрата ними права на користування житлом, а не розірвання договору. При цьому наступне повернення членів сім'ї до місця попереднього проживання є підставою для їх вселення за умов дотримання правил ч. 1 ст. 161 ЖК, тобто після одержання згоди на це наймача та членів його сім'ї, які проживають у житловому приміщенні.

Після розірвання договору найму сторони позбавлені права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено самим договором найму. Відповідно розірвання договору не породжує у наймача право вимагати повернення плати за користування житлом повністю або частково, компенсації витрат на здійснення ремонту житла тощо.

Відповідач у судовому засідання підтвердив той факт, що з березня 2011 року не проживає у спірній квартирі, а мешкає у своєї сестри у с. Глазівка, Ленінського району, даний будинок належить їй на праві власності.

Із наданої відповідачем копії виписки із акта огляду МСЕК слідує, що у нього була встановлена друга група інвалідності строком до 01 квітня 2012 року, у теперішній час дана група не підтверджена документально.

З довідки № 06-4157 від 25.06.2012 року виданої директором Керченського міського центру зайнятості слідує, що ОСОБА_5 на обліку в Керченському міському центрі зайнятості не перебуває. Але як пояснив відповідач, він працював на автостоянці, не офіційно.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд при-суджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 47, 150, 158, 159, 161, 167 ЖК УРСР, ст.ст. 380, 382, 651, 810, 811 ЦК України, ст.ст. 3,4, 10, 11, 209, 212 -215, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Керченського МУ ГУМВС України в АР Крим про розірвання договору найму та втрату права користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір, сплачений при подачі позову до суду, у розмірі 54 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2012 року

Суддя Собєщанська Н.В.