Рішення № 24984991, 06.06.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/2101/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"06" червня 2012 р. м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в загальній сумі 52729,82 грн. В обґрунтування позову зазначила, що 30 листопада 2010 року відповідачка взяла у неї в борг 11234,00 грн. з виплатою за користування грошима 10% щомісячно, про що написала розписку. 30.12.2010 року вона, як поручитель ОСОБА_3 внесла до фінансової компанії «Надія України»заборгованість відповідача за кредитним договором у сумі 2500,00 грн. ОСОБА_3 обіцяла повернути їй ці грошові кошти в десятиденний строк, але до цього часу не повернула. 29.06.2011 року ОСОБА_3 взяла у неї в борг ще 12232,00 грн. з виплатою щомісячно 10 % за користування грошовими коштами. 05.01.2012р. вона надіслала на адресу ОСОБА_3 письмову вимогу про повернення боргу, проте гроші до цього часу їй не повернуті. Просить стягнути з відповідача: борг за борговою розпискою від 30.11.2010р.- 11234,00 грн. та проценти у сумі 16851,00, всього 28085,00 грн.; за борговою розпискою від 30.12.2010р. -2500,00 грн. та 3% річних за користування грошима у сумі 87,12, а всього 2587,12 грн.; за борговою розпискою від 29.06.2011р. -12232,00 грн. та проценти за користування грошима у сумі 9825,70, а всього 22057,70 грн., а також понесені нею судові витрати у сумі 527,29 грн.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Відповідач позов визнала частково у сумі 12234,00 грн. Суду пояснила, що цих грошових коштів вона від ОСОБА_1 особисто не отримувала. ОСОБА_1 видала їй для погашення кредиту в банку 11234,00 грн. 30.11.2010р. вона написала їй розписку, що зобов'язується повернути цю суму та проценти за користування грошима у розмірі 10% щомісяця. 30.12.2010р. ОСОБА_1 дійсно погашала за неї борг в ФК «Надія України»у сумі 2500,00 грн. Потім суми боргу 11234,00 грн. і 2500,00 грн. були складені і вона написала позивачу 29.06.2011р. одну загальну розписку про повернення боргу в загальній сумі 12232,00 грн. Борг до цього часу не повернула через скрутне матеріальне становище.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно зі ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти) у строк та в порядок, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1051 ЦК України передбачає право позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Обов`язок довести зазначений факт покладений на позичальника.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем 30.11.2010р. був укладений договір позики, згідно з яким позивач ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 11234,00 грн. зі сплатою 10% щомісяця. На підтвердження факту отримання зазначеної грошової суми позичальник видав позичкодавцю розписку, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи ( а.с. 28). Строк повернення грошових коштів в розписці не зазначений.

29.06.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений ще один договір позики, згідно з яким позивач передала відповідачу грошові кошти у сумі 12232,00 грн. зі сплатою 10% щомісяця. На підтвердження факту отримання зазначеної грошової суми позичальник видав позичкодавцю розписку, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи ( а.с. 27). Строк повернення грошових коштів в розписці не зазначений.

Як вбачається із пояснень відповідача, вона заперечує факт отримання цих грошових коштів, посилаючись на те, що вона їх особисто не отримувала. Однак будь-яких допустимих доказів безгрошевості договорів позики або звернення відповідача до відповідних правоохоронних органів щодо неправомірних дій позивача в матеріалах справи відсутні.

04.01.2012р. позивач надіслала відповідачу письмову вимогу про повернення боргу протягом 30 днів з дня отримання вимоги, яку відповідач отримала 05.01.2012 (а.с.5). Однак відповідач борг до цього часу не повернула.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо повернення їй запозичених відповідачу коштів у сумі 11234,00 грн. і 12232,00 грн. та стягнення процентів за користування цими грошовими коштами є правомірними, тому підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 50143,37 грн, а саме:

- за договором позики від 30.11.2010р. борг у сумі 11234,00 грн. та проценти за користування цими грошима за період з 01.12.2010р. по 29.02.2012р. ( 15 місяців) у сумі 16851,00 грн.;

- за договором позики від 29.06.2011р. борг у сумі 12232,00 грн. та проценти за користування цими грошима за період з 30.06.2011р. по 29.02.2012р. ( 8 місяців 1 день) у сумі 9826,37 грн.;

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 2500,00 грн. та 3% річних від цієї суми, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З пояснень сторін вбачається, що 30.12.2010р. ОСОБА_1, будучи поручителем ОСОБА_3 за кредитним договором, оплатила ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»її заборгованість за кредитом у сумі 2500,00 грн.

Тобто між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які випливають з договору кредиту та договору поруки. Зокрема ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Однак позивачем такі вимоги до відповідача не пред'являлися. Нею не надано суду жодного доказу на підтвердження укладення кредитного договору та договору поруки, внесення поручителем грошових коштів фінансовій установі. Наданні позивачем пояснювальна розписка і пояснювальна заява від 30.12.2010р., написані ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на ім'я начальника Бердянського відділення Перкова Ю.В. суд не може прийняти до уваги, оскільки вони є неналежними та недопустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 501,43 грн.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України ст.ст. 10,15,60,88,169,208, 212-215,224-228 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в загальній сумі 50143 ( п'ятдесят тисяч сто сорок три) гривні 37 копійок, а також понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 501 (п'ятсот одна) гривня 43 копійки, всього стягнути 50644 ( п'ятдесят тисяч шістсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: І. П. Прінь