Рішення № 24977394, 02.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.12 Справа № 8/5014/1067/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"", м. Луганськ,

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, в особі Відокремленого підрозділу "Санаторій-профілакторій "Парус"" Державного підприємства "Луганськвугілля", с. Успенка Лутугинського району Луганської області, -

про стягнення 16197 грн. 02 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -юрисконсульт, - довіреність №753 від 30.12.11 року;

від відповідача -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водовідведення за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 15378,06 грн., 3% річних за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 123,38 грн., інфляційних нарахувань за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року у сумі 70,61 грн. та пені за період з 19.11.11 року по 27.04.12 року у сумі 624,97 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №141/2, укладеного між сторонами 01.01.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 17.05.12 року до 02.07.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням з його боку вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 02.07.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, але подав до суду відзив на позов (вих. №03/2-370 від 02.07.12 року), про повне визнання позовних вимог.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що термін розгляду справи добігає кінця, що унеможливлює подальше відкладення її розгляду, керуючись ст.43,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.08.11 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №141/2 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління ТОВ "Луганськвода" зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, а також виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Кількість води, що постачається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1).

Споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством (п.6.1), шляхом здійснення передплати до 07 числа поточного розрахункового місяця у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у 3-денний строк після їх отримання (п.6.2) у безготівковій формі (п.6.3).

Споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання і водовідведення (п.7.4).

За несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.8.1).

Договір набирає чинності з 01.08.11 року і діє до 31.12.11 року (п.10.1), з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п.10.4 договору (а.с.7-13).

01.01.10 року сторони уклали додаткову угоду до цього договору, відповідно до якої продовжили термін дії останнього до 31.12.12 року включно (а.с.14).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у період з листопада 2011 року по березень 2012 року прийняв від відповідача 2283,00 куб.м стічних вод на суму 19779,90 грн., - що підтверджується наданими ним до справи груп-рахунками за вказаний період (а.с.15-19), а також розрахунком суми боргу (а.с.21-24).

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач впродовж вказаного періоду систематично припускався несплати або неповної сплати вартості отриманих послуг з водовідведення, у зв'язку з чим у нього утворився борг у сумі 15378,06 грн. (а.с.20).

Керуючись умовами договору та чинним законодавством, позивач на суму основного боргу нарахував:

3% річних за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 123,38 грн.,

інфляційних нарахувань за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року у сумі 70,61 грн.,

пеню за період з 19.11.11 року по 27.04.12 року у сумі 624,97 грн., - які він просить стягнути з відповідача разом з основним боргом.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, у тому числі -шляхом підписання акту взаємозвірки розрахунків станом на 01.04.12 року (акт долучено до справи).

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення (ч.2 ст.22 Закону).

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з листопада 2011 року по березень 2012 року не у повній сумі вносив платежі за отримані послуги, у порядку та у спосіб, передбачені пунктами 6.1-6.5 вищезгаданого договору.

Згідно статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі.

Такого права відповідачеві згідно умовам вищезгаданого договору -не надано.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач всі вищезазначені вимоги, встановлені договором та вищецитованим законодавством, виконав не у повному обсязі, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов'язання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивачем повністю доведено законність та обґрунтованість заявлених ним вимог, - позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.22 та 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання", керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст. 22,32-34,36,43,44,47-1,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", місто Луганськ, в особі Відокремленого підрозділу "Санаторій-профілакторій "Парус" ДП "Луганськвугілля", ідентифікаційний код 23258706, яке знаходиться за адресою: село Успенка, Лутугинського району Луганської області, -на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"", ідентифікаційний код 35937046, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Ломоносова, 96а, - заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 15378 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 06 коп., 3 річних у сумі 123 (сто двадцять три) грн. 38 коп., інфляційні нарахування у сумі 70 (сімдесят) грн. 61 коп., пеню у сумі 624 шістсот двадцять чотири) грн. 97 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча дев'ять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 02.07.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -04 липня 2012 року.

Суддя А.П.Середа