Рішення № 24977208, 02.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7384-2012 02.07.12

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про стягнення 101 571,52 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -по дов. №573-1629 від 13.12.2010р.

Від відповідача ОСОБА_3 -по дов. №13-11-22060 від 24.11.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»101 571, 52 грн., із яких: 50 785,76 грн. заборгованості по орендній платі та 50 785,76 грн. штрафу за договором оренди нежилого приміщення від 27.12.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/7384-2012, розгляд справи призначено на 02.07.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди від 27.12.2006, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 50 785,76 грн. за лютий 2011 року..

Представник відповідача в наданому суду письмовому відзиві проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що застосування позивачем індексу інфляції до суми орендної плати, визначеної в еквівалентності до іноземної валюти на дату настання платежу, з дати укладення договору оренди до дати настання платежу суперечить умовам договору оренди, нормам закону.

В частині позовних вимог в частині стягнення штрафу просить застосувати позовну давність, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

В судовому засіданні 02.07.2012р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2006 між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" був укладений договір оренди нежилого приміщення (далі -договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає відповідачу, а відповідач, як орендар, приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 61), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А). Загальна площа орендованого майна складає 117,8 кв.м.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. Прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. Орендоване майно повинне бути передано орендарю не пізніше 10 робочих днів, починаючи з дати підписання договору (п.п. 5.1., 5.2. договору).

На виконання умов договору та на підтвердження передачі орендованого майна у користування відповідачу, 30.12.2006 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна за договором.

Згідно із п. 4.1. договору орендар сплачує орендну плату за кожен календарний місяць користування орендованим майном.

Як передбачено п. 4.2. договору, в редакції п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди від 09.08.2007 р., розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. без ПДВ, що еквівалентно 2808 Євро по курсу НБУ з розрахунку 6,60 грн. за 1 Євро. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив оренду плату за лютий 2011 року у розмірі 50 785,76 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором оренди в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим майном за лютий 2011 року у розмірі 50 785,76 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів сплати орендної плати за лютий 2011р.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п. 7.4. договору оренди, в редакції п. 1.4. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди від 09.08.2007 р., якщо прострочення в сплаті орендної плати буде тривати більш одного календарного місяця, з орендаря стягується штраф на користь орендодавця в розмірі орендної плати за один місяць оренди.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 785,76 грн.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підписавши даний договір, відповідач тим самим висловив свою згоду щодо застосування до нього штрафних санкцій за порушення зобов'язання у встановлених договором розмірах.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення сплати орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів внесення плати за користування приміщенням у встановлених договором строки і розмірі та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 1101 571,52 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Заява відповідача про застосування строків позовної даності в частині стягнення штрафу судом до уваги не приймається з огляду на те, що як передбачено п. 7.4. договору оренди, в редакції п. 1.4. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди від 09.08.2007 р., якщо прострочення в сплаті орендної плати буде тривати більш одного календарного місяця, з орендаря стягується штраф на користь орендодавця в розмірі орендної плати за один місяць оренди. Позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу за прострочення сплати орендної плати понад місяць за лютий 2011 року, тобто позивачем нараховано штраф за прострочення плати понад місяць, тобто позивач має право на нарахування штрафу з 10.03.2011р. Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду з даним позовом 02.03.2012р., тобто в межах строку позовної давності, що встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 50 785 гривні 76 коп. основного боргу, 50 785 гривні 76 коп. штрафу, 2 032 грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 03.07.2012р.