Рішення № 24976927, 20.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/50/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.12 Справа № 5009/1584/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача: ОСОБА_1, на підставі договору № 2/12 від 11.05.2012 р.; від відповідача: не з'явився;

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1584/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2.» (скорочено ТОВ «ОСОБА_2.»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Оріс»(скорочено ТОВ «Корпорація Оріс»)

про стягнення суми

Сутність спору:

ТОВ «ОСОБА_2.» заявлено вимоги до ТОВ «Корпорація Оріс»про стягнення 69 737,10 грн. основного боргу за договором № 0511-2 від 06.05.2011 р., а також 3482,18 грн. пені, 489,26 грн. втрат від інфляції, 777,70 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження № 34/50/12 у справі № 5009/1584/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 23.05.2012 р., розгляд справи відкладено до 20.06.12 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «ОСОБА_2.»та ТОВ «Корпорація Оріс»було укладено договір № 0511-2 від 06.05.2011 р., згідно до якого продавцем - ТОВ «Корпорація Оріс»мало бути здійснено поставку МІВ (масло індивідуальне відпрацьоване). Оплату за масло індивідуальне, яке поставлялось в бочках, ТОВ «ОСОБА_2.»здійснювало авансовими платежами на підставі рахунків ТОВ «Корпорація Оріс». Всього ТОВ «ОСОБА_2.»здійснено платежів на загальну суму 69737,10 грн., які не закриті поставками МІВ. Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3482,18 грн. пені, 489,26 грн. втрат від інфляції, 777,70 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ОСОБА_2.»посилається на ст. ст. 11, 258, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 222, 232 ГК України, ст.ст. 1, 7, 54-57 ГПК України.

Заявою про уточнення позовних вимог від 17.06.12 р. № 3/12-юр, що фактично є заявою про збільшення позовних вимог щодо 3% річних та зменшенням вимог щодо відмови від заявлення пені, позивач просить стягнути з ТОВ «Корпорація Оріс»суму основного боргу -69737,10 грн., суму інфляції - 489,26 грн. за період: січень-березень 2012 року, три процента річних - 983,57 грн. за період з 01.01.12 р. по 20.06.12 р. Вказану заяву судом прийнято до розгляду, як таку, що відповідає приписам ст. 22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити.

В судові засідання представник відповідача не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду по даній справі була направлена на адресу відповідача, що вказана у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13818031 від 18.05.2012 р., а саме: 69092, м. Запоріжжя, вул. Фабрична, буд. 69, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2011 р. ТОВ «ОСОБА_2.» (покупець) та ТОВ «Корпорація Оріс»(продавець) було укладено договір № 0511-2 (далі -договір № 0511-2).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 0511-2, продавець зобов'язується продавати з послідуючою передачею у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити МІВ (надалі - товар), відповідно до умов даного договору та специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 0511-2 ціна за товар вказана в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору № 0511-2 передбачено, що конкретні умови поставки товару по кожній партії поставки, відповідно до умов «Інкотермс»в редакції 2000 р., вказані в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Продавець зобов'язується надати покупцю супроводжувальні документи на товар, що продається та передається.

Пунктом 6.1. договору № 0511-2 визначено, що оплата вартості товару, що поставляється відповідно до умов даного договору, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця передплатою.

На виконання умов договору, позивач перерахував авансові платежі на рахунок відповідача на загальну суму 69 737,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1784 від 12.07.2011 р. на суму 4995,00 грн., платіжним дорученням № 1819 від 14.07.2011 р. на суму 49080,00 грн., платіжним дорученням № 389 від 08.08.2011 р. на суму 6227,10 грн., платіжним дорученням № 2205 від 12.08.2011 р. на суму 9435,00 грн. (а.с.10-13).

06.02.2012 р. між позивачем та відповідачем був підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р., станом на 06.02.2012 р., відповідно до якого борг відповідача перед позивачем становить 69737,10 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 9.1. договору № 0511-2, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє в частині передачі товару - до 31 грудня 2012 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами умов даного договору.

Розділом 5 договору № 0511-2 «Термін та порядок поставки товару»визначено, що конкретні умови поставки товару по кожній партії поставки можуть бути вказані у специфікаціях.

На вимогу суду позивачем не надано специфікації до договору № 0511-2, за поясненнями його представника такі специфікації не складалися.

Таким чином, договором № 0511-2 встановлено кінцевий строк передачі товару -до 31.12.12 р. Іншого строку сторонами не погоджено.

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання позивача на претензію № 7/11-юр щодо встановлення нового строку поставки - протягом 7 днів з моменту отримання претензії, суд відхиляє, оскільки ч. 2 ст. 530 ЦК України може бути застосована лише за умови відсутності визначення строку поставки в договорі. В даному випадку строк поставки встановлений п. 9.1. договору № 0511-2 - до 31 грудня 2012 р. Крім того, встановлення нового строку поставки в односторонньому порядку є неправомірним.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Таким чином, з боку відповідача відсутнє порушення умов договору № 0511-2, строк поставки за відсутності специфікацій не настав, відповідно заявлення даного позову без припинення дії договору та до настання строку поставки є передчасним.

У зв'язку із внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору підлягає поверненню ТОВ «ОСОБА_2.».

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 25.06.2012 р.