ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.06.2012 Справа № 5008/438/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс -центр - 4" , м.Ужгород
до Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м.Ужгород
про стягнення 16 098, 33 грн.
Суддя Г.Й.Бобрик
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 -представник по довіреності від 05.06.2012
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс -центр - 4" м.Ужгород заявило позов до Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" м.Ужгород про стягнення 16 098, 33 грн., з них 12 065,11 грн. - сума основного боргу, 868,69 грн. - інфляційні втрати, 511, 69 грн. - три відсотки річних, 2 652, 84 грн. - пеня за прострочення платежу.
Рішення виноситься 21 червня 2012 р. у зв'язку із оголошенням, за згодою сторін , відповідно до ст. 77 ГПК України, перерви до 14.06.12 11 год. 00 хв., до 20.06.12 12 год. 00 хв., до 21.06.12 р. 11 год. 00 хв., для надання можливості сторонам подати додаткові докази та письмові пояснення.
Представник відповідача в судове засідання 21.06.12 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Поданим в судовому засіданні 20.06.12 відзивом на позовну заяву представник відповідач просить суд відмовити в частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних, оскільки ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 р. по справі № 5008/1483/2011 порушено справу про визнання ПАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому відповідач не міг виконати свої зобов'язання перед позивачем. Стосовно стягнення основного боргу в сумі 12 065, 11 грн. не заперечує та не надала доказів його сплати. Клопоче перед судом про зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків.
Заяву представника відповідача про залучення до участі у справі третю особу - ПП ОСОБА_2 від 14.06.12, суд також відхиляє з огляду на наступне.
ГПК України передбачає можливість участі у судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (ст. 27 ГПК України).
Третя особа виступає у процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (чи існували) певні правовідносини. Відповідачем у заяві про залучення третьої особи не зазначено, на яких підставах третю особу належить залучити і як рішення зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.
Заявлене клопотання про проведення звірки взаємних розрахунків суд також відхиляє як необґрунтоване.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
На виконання Договору про постачання товару від 04.01.10 № 7/0П укладеного між ПП ОСОБА_2 та ВАТ „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", ПП ОСОБА_2 поставив обладнання на суму 28 956, 25 грн., що підтверджується специфікацією до даного договору та Актом прийому передачі обладнання від 4.01.2010 р., підписаного представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити , а покупець прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Під товаром по цьому Договору сторони розуміють обладнання у відповідності з цим Договором, Специфікацією до цього Договору та Акта приймання-передачі, які є невід'ємними частинами даного Договору.
В розділі 5 Договору сторони погодили, що прийом - передача товару по якості та кількості здійснюється в момент підписання Договору на підставі Акту прийому-передачі.
Пунктом 2.4 даного договору визначена загальна вартість 28 956, 25 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору оплата за товар за цим договором здійснюється покупцем з розстроченням платежу частинами грошової суми від вартості Договору у визначеному порядку, тобто остаточний розрахунок за товар мав бути здійснений не пізніше 31.12.2010 р.
За порушення строку оплати товару у пункті 8 Договору сторони передбачили сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив отриману партію обладнання. Враховуючи часткову оплату відповідача за розрахунками позивача, заборгованість згідно наявного акту звіряння станом на 07.04.11 та на день звернення з позовом в суд (травень - місяць 2012 р .) склала - 12 065, 11 грн.
11 квітня 2011 р. ПП ОСОБА_2 (Первісний кредитор, Продавець) та ТОВ "Офіс-центр-4"(Новий кредитор, Позивач) уклали договір відступлення права вимоги № 03/04-2011.
За умовами п. п. 1.1., 1.2 даного договору "Первісний кредитор " передає, а "Новий кредитор" приймає право вимоги, належне Первісному кредитору за поставку обладнання (кавоварка, кавомолка) ВАТ „Готельно -туристичний комплекс „Інтурист -Закарпаття" на підставі договору № 7/0П від 04.01.2010 р.
За відступлене право "Новий кредитор" сплачує "Первісному кредитору" суму в розмірі 12 065,11 грн. протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання даного Договору.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з п. 1.1. договору про відступлення права вимоги № 03/04-2011до ТОВ „Офіс -центр -4" перейшло без винятку право вимоги за договором № 7/0П від 04.01.2010 р. На момент підписання даного договору, невиконання основного зобов"язання боржника становить 12 065,11 грн.
За відступлення права вимоги позивач перерахував на рахунок ПП ОСОБА_2 суму 12 065,11грн., про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень № 58 від 07.07.2011 року на суму 6 000,00 грн. та №60 від 13.07.2011 року на суму 6 065,11 грн..
На виконання п. 2 договору про відступлення права вимоги Первісним та Новим кредиторами складено акт приймання -передавання права вимоги та документів, що його підтверджують від 11.04.2011 року; повідомлення, яким Первісний кредитор повідомив боржника (відповідача) про відступлення права вимоги за договором № 7/0П від 04.01.2010 р.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого обладнання, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт звіряння розрахунків складений ПП Савко та відповідачем, станом на 07.04.11 та на день звернення з позовом заборгованість складає - 12 065, 11 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 та на підставі п. 8 Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути окрім суми основного боргу - 12 065, 11 грн., 3% річних - в сумі 511, 69 грн., інфляційні втрати - 868,69 грн., пеню - 2 652, 84 грн. за період прострочення з 01.01.11 - по 31.05.12, тоді, як позовна заява подана до суду 24.05.2012. Розрахунки містяться в матеріалах справи.
Отже, зробивши розрахунок за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.2", господарський суд встановив, що сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції підлягає стягненню за період з 01.01.2011 по 23.05.2012 та становить суму 12 668,37 грн. (з них 12 065, 11 грн. - сума боргу, 603,26 грн. - інфляційне збільшення суми боргу); 3% річних від простроченої суми за період з 01.01.2011 по 23.05.2012 складає 504,75 грн.; розмір пені враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період прострочення з 01.01.2011 по 01.06.2011 становить 778.78 грн.
З огляду на викладене задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 065,11 грн. - основного боргу, 603,26 грн. - інфляційних втрат, 504,75 грн. - трьох відсотків річних, 778.78 грн. - пені за прострочення платежу, які позивачем доведені та обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Заперечення відповідача стосовно безпідставності нарахування позивачем інфляційних нарахувань та 3 % річних з посиланням на те, що первісним кредитором згідно договору уступки права вимоги передано новому кредитору лише право вимоги в сумі 12 065, 11 грн. заборгованості, і жодним пунктом договору не передбачено право вимоги 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом до уваги не приймаються так як наведене суперечать матеріалам справи та чинному законодавству. Договором уступки права вимоги № 03/04-2011 до позивача перейшло без винятку право вимоги за договором № 7/0П від 04.01.2010 р.. і договір не містить обмежень Нового кредитора на нарахування інфляційних витрат, 3 % річних та пені.
Посилання представника відповідача на наявність мораторію по зобов'язанням позивача суд до уваги взяти не може, оскільки його дія закінчилась до періоду нарахування пені. Наявність інфляційних збитків від знецінення грошових коштів з дією мораторія не пов'язане. В цій частині позовні вимоги заявлені обґрунтовано.
Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею інфляційні та три відсотки річних є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними та іншими фінансовими санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання, а є певною компенсацією знецінення грошових коштів внаслідок прострочення оплати боргу.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 514, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Готельно -туристичний комплекс „Інтурист -Закарпаття", пл. Кирила і Мефодія, 5, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 02574001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс -центр -4", вул. Минайська, 16/1, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 31477526) суму 13 946,77 грн., з них 12 065,11 грн. - сума основного боргу, 603,26 грн. - сума інфляційних втрат, 504,75 грн. - сума трьох відсотки річних, 778,78 грн. - сума пені та суму 1 394, 38 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.06.2012 р.
Рішення підписано 03.07.2012 року.
Суддя Бобрик Г.Й.
Судове рішення № 24976890, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 21.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5008/438/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: