Рішення № 24976813, 26.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.12 р. Справа № 5006/9/73/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Подколзіної Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне, Донецька область

про стягнення 12 088грн. 11коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю №1019/04 від 25.04.2012р.

від відповідача - не з'явився

У судовому засіданні 26.06.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №1) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне, Донецька область, заборгованості за договором №1950 на виконання роботи від 21.02.2011р. у розмірі 10 547грн. 21коп., пені у розмірі 1 423грн. 87коп. та 3% річних у розмірі 117грн. 03коп., усього 12 088грн. 11коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт.

В підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копії договору №1950 на виконання роботи від 21.02.2011р.; розрахунку вартості; протоколу узгодження договірної вартості роботи; акту розподілу суми фактично виконаних об'ємів робіт відділами при сумісному виконанні робіт за травень 2011р.; акту здавання-приймання виконаної роботи від 30.05.2011р.; платіжних доручень №439/1 від 11.07.2011р.; №1418 від 11.07.2011р.; №569/1 від 17.08.2011р.; №1839 від 17.08.2011р.; №2079 від 31.08.2011р.; №655/1 від 31.08.2011р. та №61 від 11.01.2012р.;

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 529, 530, 549, 599, 610, 611, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 230-232 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що відповідачем після подання позову було сплачено суму основної заборгованості, наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами, підтримав позовні вимоги.

Відповідач представника у судове засідання 26.06.2012р. не направив, про дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання представником відповідача від 07.06.2012р. У відзиві на позовну заяву №13.2-34-10-2499 від 19.06.2012р. просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, повідомляє про сплату основного боргу у розмірі 10 547грн. 21коп., у підтвердження чого надає копії платіжних доручень від 14.06.2012р.№2007 та №613/1.

Крім того, посилається на неправомірне нарахування пені в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення без врахування встановленого Законом України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру, який дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України.

З огляду на те, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (далі - виконавець) та Державним підприємством «Сніжнеантрацит» (далі - замовник) був укладений договір №1950 на виконання роботи від 21.02.2011р. (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався за замовленням замовника виконати роботи з проведення експертизи у встановлених договором строк і в порядку, а замовник зобов'язався прийняти та вчасно їх оплатити.

Як вбачається з п.1.1 договору його предметом є виконання експертизи ТО «Шахта» «Заря» ДП «Сніжнеантрацит» для підтвердження спроможності продовження виконання робіт п/н (п.п. 3, 25, 40, 43, 46, 47, 48, 39 дод.1 Постанови КМУ №1631) та експлуатації обладнання п/н (п.п. 7,8 дод.2 Постанови) та експертизи ТО «Шахта «Ударник» ДП «Сніжне антрацит» для підтвердження спроможності продовження виконання робіт п/н (п.п. 3, 40, 43, 46, 48, 39 дод.1 Постанови).

Загальна вартість роботи, як домовились сторони у п.2.1 договору, що співпадає з сумою, вказаною в протоколі узгодження договірної вартості роботи (додаток №1 до договору) є договірною і складає 61 094грн. 43коп., в т.ч. ПДВ 10 182грн. 41коп.

Порядок оплати визначено сторонами наступним чином: як передбачено п.2.2 договору замовник протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від виконавця рахунку та підписання договору зобов'язується здійснити 50% передоплату договірної вартості роботи, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Остаточна сума договірної вартості роботи сплачується замовником протягом 5 календарних днів після підписання акту здавання-приймання виконаної роботи.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором щодо виконання робіт підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи від 30.05.2011р. на суму 61 094грн. 43коп., у т.ч. ПДВ у розмірі 10 182грн. 41коп. В акті зазначено, що сума сплачена замовником за договором з урахуванням ПДВ складає 30 547грн. 22коп., а сума, що підлягає до оплати за виконаний об'єм з урахуванням ПДВ складає 30 547грн. 21коп. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, з копій платіжних доручень №439/1 від 11.07.2011р.; №1418 від 11.07.2011р.; №569/1 від 17.08.2011р.; №1839 від 17.08.2011р.; №2079 від 31.08.2011р.; №655/1 від 31.08.2011р. та №61 від 11.01.2012р. вбачається, що відповідачем станом на час подання позову 31.05.2012р. в якості сплати вартості робіт за договором на користь позивача сплачено 50 547грн. 22коп.

Решту вартості робіт у сумі 10 547грн. 21коп. станом на час подання позову відповідачем сплачено не було, що визнається сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних робіт на підставі акту здавання-приймання виконаної роботи від 30.05.2011р. в повному обсязі в сумі 10 547грн. 21коп. впродовж 5 календарних днів, як визначено п. 2.2 договору, тобто, до 06.06.2011р. включно.

Невиконання відповідачем прийнятого за договором обов'язку зі сплати повної вартості виконаних робіт за актом здавання-приймання виконаної роботи від 30.05.2011р. в період до 06.06.2011р. включно розцінюється судом як порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, решту вартості виконаних робіт у сумі 10 547грн. 21коп. відповідачем було сплачено платіжними дорученнями №613/1 від 14.06.2012р. та №2007 від 14.06.2012р., тобто, після звернення позивача з даним позовом до суду.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання за договором з оплати виконаних робіт за актом здавання-приймання виконаної роботи від 30.05.2011р. на час розгляду справи судом відповідачем виконані в повному обсязі.

При цьому, враховуючи добровільне погашення відповідачем існуючої на час звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості за договором в розмірі 10 547грн. 21коп. під час вирішення спору, предмет спору між сторонами в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у сумі 10 547грн. 21коп. на час прийняття рішення по суті є відсутнім, з огляду на що провадження по справі в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім основної заборгованості за договором як вбачається з позовної заяви, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 12.01.2012р. по 25.05.2012р. у розмірі 117грн. 03коп., оцінюючи правомірність яких суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок за період з 12.01.2012р. по 25.05.2012р 3% річних, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок арифметично вірний, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству.

На підставі наведеного, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 12.01.2012р. по 25.05.2012р. у сумі 117грн. 03коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 423грн. 87коп., оцінюючи правомірність нарахування якої суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Як вбачається з тексту договору, його умовами, а саме: п. 5.5 передбачено, що за порушення сторонами строків виконання своїх зобов'язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості роботи, з якої допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Виходячи з 0,1% вартості роботи, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 12.01.2012р. по 26.05.2012р.

Разом з тим, приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз чинного законодавства, а також умов договору свідчить про відсутність продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем.

Отже, виходячи з того, що згідно з п. 2.2 договору граничним днем сплати відповідачем вартості робіт є 06.06.2011р. включно, тобто, встановлений вказаною нормою шестимісячний строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, сплив 06.12.2011р. включно.

Таким чином, нарахування позивачем пені за період з 12.01.2012р. по 26.05.2012р. є безпідставним, на підставі чого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1 423грн. 87коп. є такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає що згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони: на позивача - пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, на відповідача - в іншій частині.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ч.1, 7 ст. 193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, м.Сніжне, Донецька область, вул.Леніна, буд.32, ідентифікаційний код 31906124) на користь Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (83015, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд. 167А, ідентифікаційний код 23182908) 3% річних за період з 12.01.2012р. по 25.05.2012р. у розмірі 117грн. 03коп.

Провадження у справі за позовом Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості за договором №1950 на виконання роботи від 21.02.2011р. у розмірі 10 547грн. 21коп., припинити.

В задоволенні позову Державному підприємству «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» в частині стягнення з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» пені за період з 12.01.2012р. по 25.05.2012р. у розмірі 1 423грн. 87коп. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, м.Сніжне, Донецька область, вул.Леніна, буд.32, ідентифікаційний код 31906124) на користь Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (83015, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд. 167А, ідентифікаційний код 23182908) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 419грн. 92коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 26.06.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.