Рішення № 24976757, 03.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12р. Справа № 17/5005/15079/2011За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека, охорона, гарантія", м. Дніпропетровськ

про стягнення вартості пошкодженого майна в розмірі 3 000,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 52-16/159 від 30.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 29/12 від 02.02.12р.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека, охорона, гарантія" (далі - відповідач) суму вартості пошкодженого майна в розмірі 3 000,00 грн.

Вмотивовує заявлені вимоги посиланнями на те, що 22.04.2010 року робітниками підрядника (відповідача у справі), на підставі умов спірного договору підряду, проводилися роботи з монтажу пожежної сигналізації в приміщенні медико-санітарної частини ВАТ "Південний ГЗК" та під час буріння наскрізного отвору в стіні залу ЛФК медико-санітарної частини було пошкоджено ізоляцію силового кабелю 0,4кВ, що стало причиною короткого замикання в силовій мережі, внаслідок якого вийшли з ладу 2 електронні прилади BTL-5000. При цьому, з метою відновлення пошкодженого майна позивачем (замовником) були понесені витрати в сумі 3 000,00 грн., які відповідачем до теперішнього часу не сплачені та що і є причиною спору.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві та письмових поясненнях обґрунтовує свої заперечення посиланнями на те, що враховуючи фактичні обставини справи саме на замовника (позивача у справі) повинно бути віднесено ризик випадкового пошкодження майна замовника на об'єкті будівництва, оскільки пошкодження виконавцем майна 22.04.2010 року сталося внаслідок обставин, що залежали передусім від замовника, а саме: не надання замовником на письмову вимогу підрядника (лист від 22.02.10р. за вих. № 121/10) відповідної технічної документації (схеми трас кабельних мереж зв'язку та електроживлення, прокладених закритим способом на спірному об'єкті будівництва). В той же час, враховуючи вищенаведене відповідач вказує на недоведеність позивачем факту виникнення загрози життю та здоров'ю людей при проведенні спірних монтажних робіт.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.06.12р. по 21.06.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.09.2009 року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було укладено договір підряду № 302/09-м/1028а (далі - Договір), згідно умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу охоронно-пожежної сигналізації в підрозділах замовника (об'єктах будівництва), а останній, в свою чергу, створити виконавцю належні та необхідні умови для виконання якісних робіт, а також прийняти належно виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності з умовами даної угоди.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі зазначеного Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд вказує на те, що 22.04.2010 року робітниками відповідача проводилися роботи з монтажу пожежної сигналізації в приміщенні медико-санітарної частини підприємства замовника (позивача у справі), де під час буріння наскрізного отвору в стіні залу ЛФК було пошкоджено ізоляцію силового кабелю 0,4кВ, що стало причиною короткого замикання в силовій мережі, в наслідок якого вийшли з ладу електронні прилади ВТL-5000 в кількості 2 шт. Вказані обставини було зафіксовано спільним актом комісії працівників як позивача, так і відповідача (а.с. 19, том І).

Відповідно до ст. 880 та ч. 2 ст. 881 ЦК України віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

На думку позивача, вищевказані обставини свідчать про те, що в ході проведення відповідачем підрядних робіт за Договором позивачу було завдано збитки шляхом пошкодження належного йому майна, де з метою відновлення пошкодженого майна (приладів ВТL-5000 в кількості 2 шт.), замовником були понесені витрати (збитки) у загальній сумі 3 000,00 грн., що підтверджується документами долученими справи (а.с. 25, 26, том І), а також які, в силу положень ст. 22 ЦК України, підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи - відповідача.

Відповідач, зі свого боку, заперечує наявність своєї вини в пошкоджені спірного майна посилаючись на те, що він своєчасно повідомив замовника про існування обставин (відсутність схем трас кабельних мереж), які загрожували якості робіт, замовлених на підставі Договору.

Тобто, наведені відповідачем обставини не виключають наявність достатніх підстав вважати, що випадкове пошкодження майна, належного позивачу, відбулося саме через халатне відношення останнього та неналежне виконання умов п. 1.1 Договору, зокрема, в частині створення підряднику необхідних умов для виконання робіт, адже, в разі надання замовником відповідної технічної документації випадковість пошкодження підрядником належного позивачу майна виключалася б та відповідач мав би відшкодувати збитки, завдані з вини його працівників внаслідок недоліків виконання монтажних робіт.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 22.02.2010 року відповідач повідомив замовника (що не заперечується позивачем) про те, що для якісного виконання робіт за Договором мають бути надані схеми трас кабельних мереж зв'язку та електроживлення (які прокладені закритим способом на спірному об'єкті будівництва), проте даний лист залишений позивачем без відповіді та задоволення.

Згідно приписів ст. 848 ЦК України, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не усуне обставин, що загрожують якості або придатності результату робіт, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків. Якщо виконання робіт з додержанням вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

На підставі чого позивач наголошує на тому, що незважаючи на вчасне повідомлення з боку підрядника (виконавця) про необхідність надання схем трас кабельних мереж зв'язку та електроживлення (які прокладені закритим способом), замовник вказану документацію не надав, при цьому, за відсутністю зазначених схем, відповідач приступив до виконання монтажних робіт (буріння наскрізного отвору в стіні залу ЛФК), в ході проведення яких було пошкоджено силовий електричний кабель 0,4кВ.

В той же час, у постанові Вищого господарського суду України від 11.10.11р. по даній справі під час первісного розгляду спору зазначено, що з метою достеменного встановлення обставин виникнення реальної загрози життю та здоров'ю людей при проведенні відповідачем робіт з монтажу охоронно-пожежної сигналізації місцевому господарському суду слід було б на підставі ст. 41 ГПК України призначити відповідну судову експертизу, оскільки ретельне з'ясування вказаних питань технічного характеру безперечно потребує застосування спеціальних знань.

В силу положень ч. 1 ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.11р. в ході нового розгляду справи № 17/5005/15079/2011 (первісний номер 5005/3075/2011) призначено судову експертизу, де позивача зобов'язано оплатити вартість експертних досліджень, а проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

01.02.2012 року від Дніпропетровського НДІСЕ надійшов лист № 83-12 від 31.01.12р., за змістом якого останнім не може бути проведена судова експертиза із зазначеного в ухвалі господарського суду від 14.12.11р. питання, у зв'язку з відсутністю фахівців у відповідній галузі знань (з електротехнічних досліджень).

Враховуючи вищенаведені обставини господарський суд ухвалою від 03.02.12р. повторно доручив проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, а позивача знову зобов'язав оплатити вартість експертних досліджень.

21.05.12р. на адресу господарського суду від Харківського НДІСЕ ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса повернулась справа № 17/5005/15079/2011 без експертного висновку. Інститут вмотивовує такі дії посиланням на підставу фактичної відсутності, з боку позивача, оплати вартості експертизи у регламентований термін, згідно виставленого рахунку № 611 від 28.02.12р., а тому в зв'язку із невиконанням ухвали господарського суду від 03.02.12р. експертиза знята з провадження без виконання.

З врахуванням вищезазначеного, у судовому засіданні представник відповідача наполягав на проведенні судової експертизи, оскільки про необхідність її проведення зазначено у постанові ВГСУ від 11.10.11р., але при цьому заявив, що підприємство відповідача не буде проводити оплату вартості проведення експертизи, так як це є предметом доказування позивача. Тоді як представник позивача, в свою чергу, заявив про подальшу відсутність здійснення підприємством оплати вартості проведення експертизи, оскільки це є економічно недоцільним, виходячи з того, що розмір вартості експертних робіт по проведенню електротехнічних досліджень дорівнює ціні позову.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом п. 3.1 Договору, виконавець несе повну матеріальну відповідальність в разі пошкодження матеріалів, обладнання та іншого майна замовника.

Умовами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства.

Якщо виконання робіт з додержанням вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК України).

Згідно Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду та охороною праці від 26.01.05р. за № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.05р. за № 232/10512, зокрема, приписами п. 136 якого роботи з монтажу, ремонту і профілактичного обслуговування засобів охоронної сигналізації віднесено до переліку робіт з підвищеною небезпекою.

Зазначене вище свідчить про те, що незважаючи на існування обставин, за яких виконання підрядних робіт без наявності відповідної технічної документації (схем трас кабельних мереж зв'язку та електроживлення), загрожувало здоров'ю людей (ушкодження електричним струмом), відповідач в порушенням вимог ч. 2 ст. 848 ЦК України не відмовився від виконання підрядних робіт, де посилання останнього на обставини, які начебто вказують на відсутність вини в пошкоджені спірного майна, не звільняють його від відповідальності та не приймаються судом за необґрунтованості.

Отже, понесені позивачем витрати на відновлення пошкодженого майна у сумі 3 000,00 грн., є його збитками, які мають бути відшкодовані особою, внаслідок дій якої завдані такі збитки.

Враховуючи наведене суд зазначає, що особою винною в спричиненні спірного розміру збитків є відповідач, який приступив до виконання Договірних підрядних робіт, за наявності обставин, які загрожували якості або придатності результату робіт з підвищеною небезпекою.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є, зокрема, витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

В даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права. Тоді як притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов, де їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Умовами виникнення зобов'язань по відшкодуванню збитків є: 1) наявність збитків; 2) протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння збитків; 3) причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю, якими створено небезпеку, і наступним її не усуненням та збитками, що їх зазнала заінтересована особа.

Одним із елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері позивача; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками. Також, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.

При цьому, позивачем доведено факт понесення ним збитків у спірному розмірі, наявність протиправної поведінки відповідача та його вини, а також наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільного відшкодування спірної суми завданих збитків (сплати вартості понесених витрат на відновлення пошкодженого майна), обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування збитків, зокрема, завданих пошкодженням майна.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека, охорона, гарантія" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 29а; ЄДРПОУ 24609993) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 00191000) суму 3 000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) збитків завданих пошкодженням майна, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров