Рішення № 249766, 18.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.06р.

Справа № 35/207

За позовом Комунального підприємство "Кривбасводоканал",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль",

м. КривийРіг Дніпропетровської області

про стягнення 10 517 795,08 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача - Іскрук О.В. - юрисконсульт, дов.№360 від 21.11.2005р. Сенкевич Н.В. - бухгалтер, дов №42 від 17.07.2006р.

Від відповідача - Фісун Д.Л. - юрисконсульт, дов.№ 1801/09 від 28.02.2005р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за подану з комунального водопроводу воду та приймання стічних вод –9 593 122,20 грн, 3% річних –96288,22 грн, індекс інфляції –218 610,87 грн, пеню –609 773,79 грн, посилаючись на договір № 124 від 29.05.2003р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та компенсації за інфляцію не визнає, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в процедурі банкротства, під час якого санкції не нараховуються.

За згодою представників сторін судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

- 29.05.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 124 про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації строком дії до 31.12.2004р. Відповідно до п. 7.5. договору він вважається переукладеним на новий строк, якщо за місяць до кінця строку його дії не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від нього. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано. Сторонами укладені додаткові угоди до договору від 20.07.2005р. та від 06.10.2005р.

- На виконання умов договору з липня 2005р. по травень 2006р. включно Позивач здійснив постачання води та надання Відповідачу послуг по приймання стічних вод до комунальної каналізації, що підтверджується щомісячними актами про кількість поставленої води, які підписані сторонами без зауважень.

Всього за спірний період позивач надав послуг на 10 782 665,15 грн.

Згідно п.3.1. договору абонент (відповідач) зобов’язаний здійснювати оплату за послуги водопостачання та водовідведення у грошовій формі протягом 5-ти банківських днів після пред’явлення платіжного доручення.

Позивач щомісячно вручав відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджується реєстрами документів та не заперечується відповідачем.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1 189 542,95 грн. Заборгованість становить 9 593 122,20 грн, що підтверджується розрахунком позивача, рахунками на оплату та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цієї заборгованості на дату розгляду справи суду не надано.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р. було порушено справу №Б15/69/05 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно ухвали суду від 18.04.2006р. продовжено процедуру розпорядження майном до 10.08.2006р.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовґязань і зобовґязань щодо сплати податків і зборів (обовґязкових платежів). Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення платежів з 04.08.2005р. до 01.06.2006р. в сумі 609773,79 грн, тобто за період, протягом якого діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, та його вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні втрати із врахуванням індексу інфляції з серпня 2005р. по травень 2005р. включно становлять 218 610,87 грн, 3% річних за період прострочення з 04.08.2005р. до 01.06.2006р. становлять 96 288.22 грн, що також підтверджується розрахунком позивача.

Доводи відповідача відносно звільнення його від сплати річних та інфляційних втрат під час дії мораторії на задоволення вимог кредиторів, оскільки відносно відповідача порушувалася справа про банкрутство №Б15/69/05 суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Такі підстави, передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України. В зв’язку з цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Оскільки, інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні річні, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі №3-2-2005 від 15.07.2005р.).

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –9 593 122,20 грн, інфляційних втрат –218 610,87 грн, 3% річних –96 288,22 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 625, Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Криворізька теплоцентраль” –50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична,1, код ЄДРПОУ 00130850 (р/р 26009301141268 в Жовтневому ТОБО Центрально-Міського відділення ПІБ, МФО 305493) на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал»–50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6а, код ЄДРПОУ 03341316 (р/р не відомі) борг –9 593 122,20 грн (дев’ять мільйонів п’ятсот дев’яносто три тисячі сто двадцять дві грн 20 коп), інфляційні втрати –218 610,87 грн (двісті вісімнадцять тисяч шістсот десять грн 87 коп), 3% річних - 96 288,22 грн (дев’яносто шість тисяч двісті вісімдесят вісім грн 22 коп), витрати по сплаті держмита –24021,00 грн (двадцять чотири тисячі двадцять одну грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 111,16 грн (сто одинадцять грн 16 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 20 липня 2006р.