Постанова № 24976499, 02.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. № 5008/1853/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача: ОСОБА_4 дов. №01/06-12 від 29.06.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Інвестування. Приватний капітал"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р.у справі господарського суду№5008/1853/2011 Закарпатської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" м. Стрий, Львівська обл.до Приватного підприємства "Інвестування. Приватний капітал" м. Ужгород, Закарпатська обл.провизнання недійсним договору уступки права вимоги № 1 від 28.05.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.03.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. у справі №5008/1853/2011 позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсним договір уступки права вимоги №1 від 28.05.2010р., укладений між ТОВ "Бичківська меблева фабрика" та ПП "Інвестування. Приватний капітал". Стягнуто відповідача на користь позивача 1004грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог -позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідач, Приватне підприємство "Інвестування. Приватний капітал" з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржники посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2012р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.07.2012р.

27.06.2012р. до Вищого господарського суду України надійшла телеграма від позивача, в якій він просить розглянути касаційну скаргу без його участі в зв'язку з перебуванням юриста у відпустці. Також просив касаційну скаргу залиши без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.07.2012р. №03.07-05/482 у зв'язку з виходом судді Євсікова О.О. із відпустки для розгляду справи №5008/1853/2011 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

02.07.2012р. до Вищого господарського суду України надійшла заява від позивача, в якій він просить розглянути касаційну скаргу без його участі в зв'язку з перебуванням юриста у відпустці. Також просив касаційну скаргу залиши без задоволення, а оскаржувані судові акти -без змін.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 02.07.2012р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства "Інвестування. Приватний капітал" не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2009р. між ТОВ "Бичківська меблева фабрика" (продавець) та ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар - дошку букову необрізану, а покупець - прийняти товар та оплачувати його вартість відповідно до графіку поставок.

З 17.12.2009р. до 12.01.2010р. ТОВ "Бичківська меблева фабрика" здійснено поставку товару на загальну суму 224 436грн.

ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" вартість товару сплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 161 511,22 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.06.2010р. у справі №17/42, яке набрало законної сили, стягнуто з ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" вищевказану суму боргу, а також річні відсотки, інфляційні нарахування та пеню за невиконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2010р. між ТОВ "Бичківська меблева фабрика" (первісний кредитор) та ПП "Інвестування. Приватний капітал" (новий кредитор) було укладено договір уступки права вимоги № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" за договором купівлі-продажу від 11.12.2009р., передає, а новий кредитор приймає документи, що підтверджують право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за поставлену продукцію на суму 161 511,22грн. основного боргу, а також на всі штрафні санкції, нарахування та пеню, які виникають із зазначеної заборгованості.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору з моменту передачі первісним кредитором новому кредитору документів, що підтверджують право вимоги до боржника, до нового кредитора переходить право первісного кредитора за вказаним у п. 1.1 зобов'язанням, що виникають з документів, що підтверджують право вимоги.

Згідно з п. 1.3 договору право вимоги, що передається за цим договором, складає право нового кредитора вимагати від боржника сплатити заборгованість за поставлену продукцію на суму 161 511,22грн. основного боргу, а також сплатити всі штрафні санкції, нарахування та пеню, які виникають із зазначеної заборгованості.

Пунктом 5.3 договору зазначено, що договір набуває юридичної сили з моменту підписання та діє до його повного виконання сторонами.

Акт прийому-передачі права вимоги та документів, що її підтверджують, складений від імені первісного та нового кредиторів, датований 28.05.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому процесі встановлено, що договір уступки права вимоги № 1, який є предметом спору в даній справі, укладено між ТОВ "Бичківська меблева фабрика" (первісний кредитор) та ПП "Інвестування. Приватний капітал" (новий кредитор) складений 28.05.2010р. та від імені нового кредитора підписаний директором ОСОБА_5

Однак, як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, виходячи із тексту рішення господарського суду Закарпатської області від 09.06.2010р. у справі № 17/42 вбачається, що той же ОСОБА_5 був присутній в судовому засіданні як представник ТОВ "Бичківська меблева фабрика" (первісного кредитора) не повідомив місцевому господарському суду про наявність уступки права вимоги по зобов'язанню, яке було предметом розгляду у вищевказаній справі.

Визнаючи договір уступки права вимоги № 1 від 28.05.2010р. господарські суди попередніх інстанцій вірно визначились, що на дату укладення спірного договору уступки права вимоги зобов'язання ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" зі сплати поставленого товару на суму 161 511,22грн. ще не було підтверджене, оскільки дана заборгованість була предметом спору у справі №17/42, а відтак до 09.06.2010р. саме ТОВ "Бичківська меблева фабрика" мала право вимоги до ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" за договором від 11.12.2009р.

Місцевим господарським судом вірно застосовані приписи ст. 22 ГПК України. Апеляційною інстанцією при оцінці апеляційних вимог вірно спростовані посилання відповідача про те, що суд не повинен був приймати заяву позивача з назвою "Спростування на відзив відповідача", оскільки сторони мають право давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. у справі №5008/1853/2011 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. у справі №5008/1853/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Інвестування. Приватний капітал" -без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков