Рішення № 249761, 03.08.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.06р.

Справа № 35/208-06

За позовом Дочірньої компанії "Газ України"

Національноїакціонерної компанії

"Нафтогаз України", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

про стягнення 5 745 615,17 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача - Федорчук І.І. - юрисконсульт, дов №116/102 від 25.05.06 р.

від відповідача - Проскурін Д.О. - юрист, дов №18 від 10.01.06 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за поставлений природний газ -4 404 125,09 грн, пеню –416 806,40 грн, інфляційні втрати –693 777,38 грн, 3% річних –230 906,30 грн, посилаючись на договір №Т-Г0044132-06/03-3663 ТЕ-3 від 31.12.2003р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач вимоги в частині основного боргу визнає, вважає, що пеня, річні та інфляційні втрати не підлягають стягненню, оскільки відносно нього було порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховується пеня та інші штрафні санкції, та відсутня його вина в порушенні зобов’язання.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

- Між позивачем та Відповідачем було укладено договір №Т-Г0044132-06/03-3663 ТЕ-3 від 31.12.2003р. на постачання природного газу строком дії з 01.01.2004р. до 30.04.2004р. в частині постачання газу, в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Сторонами були укладені додаткові угоди до договору №1 від 30.04.2004р., №2 від 17.05.2004р. та №3 від 30.09.2004р., якими сторони продовжили строк дії договору 31.12.2004р. та визначили обсяги постачаємого газу.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав природний газ в період з січня по грудень 2004р. включно в кількості 128 524,77 тис. куб. м на суму 26 990 201,66 грн, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за цей період, що підписані сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договору остаточні розрахунки за газ здійснюються на підставі акту-приймання передачі газу до 10-го числа наступного за звітним місяця.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідач за спожитий природний газ розрахувався частково в сумі 22 586 076,57 грн. Заборгованість становить 4 404 125,09 грн, що підтверджується розрахунком позивача та визнається відповідачем.

Доказів сплати цієї заборгованості на час розгляду справи суду не надано.

Відносно відповідача 14.11.2003р. було порушено справу №Б15/187/03 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі припинено ухвалою суду від 25.05.2006р. Оскільки, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовґязань і зобовґязань щодо сплати податків і зборів (обовґязкових платежів), вимоги щодо стягнення пені, нарахованої в період дії мораторію, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з лютого 2004р. по квітень 2006р. включно складають 693 777,38 грн, 3% річних за період прострочення з 11.02.2004р. до 10.05.2006р. –230 906,30 грн.

Доводи відповідача відносно звільнення його від сплати річних та інфляційних втрат під час дії мораторії на задоволення вимог кредиторів, оскільки відносно відповідача порушені справи про банкрутство №Б15/187/03 суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Такі підстави, передбачені, зокрема, статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України. В зв’язку з цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Оскільки, інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні річні, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі №3-2-2005 від 15.07.2005р.).

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 4 404 125,09 грн, інфляційних втрат –693 777,38 грн, 3% річних –230 906,30 грн. В решті позову слід відмовити,

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 –233 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - 51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Радянська,2 код ЄДРПОУ 00130820 (п/р 26008160876012 в КБ «Приватбанк», МФО 305965) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” –04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827 (р/р 260083013814 в Головному операційному управлінні „Промінвестбанк України”, МФО 300012) борг –4 404 125,09 грн (чотири мільйони чотириста чотири тисячі сто двадцять п’ять грн 09 коп), інфляційні втрати –693 777,38 грн (шістсот дев’яносто три тисячі сімсот сімдесят сім грн 38 коп), 3% річних –230 906,30 грн (двісті тридцять тисяч дев’ятсот шість грн 30 коп), витрати по сплаті держмита –23 638,50 грн (двадцять три тисячі шістсот тридцять вісім грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 109,39 грн (сто дев’ять грн 39 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Рішення підписано 04 серпня 2006 р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано