Постанова № 24971892, 26.04.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/1260/12

"26" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю :

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Світлика О. М.,

представника відповідача -Михальчука В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»про стягнення коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»про стягнення заборгованості на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 103247,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним у період з 25.06.2009 року по 25.02.2012 року витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому, враховуючи наведене, позивач просить стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 103247,85 грн. - в судовому порядку.

У судових засіданнях 05.04.2012 року та 18.04.2012 року -розгляд справи було відкладено за клопотаннями відповідача - на 18.04.2012 року та 25.04.2012 року відповідно.

18.04.2012 року до суду, окрім клопотання про відкладення розгляду справи, від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається, зокрема, на те, що ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»не є правонаступником підприємства -ДП «Аеропорт Тернопіль», на якому працював ОСОБА_3 (по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії якому і заявлений даний позов), а тому, - не зобов'язане здійснювати відшкодування понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. При цьому відповідач також зазначає, що посади акумуляторщиків (в тому числі авіатехніків-акумуляторщиків), на якій працював ОСОБА_4 в ДП «Аеропорт Тернопіль», ТОКП «Аеропорт Тернопіль», ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»- не було у зв'язку з відсутністю необхідності такої посади для забезпечення належної роботи підприємства.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року відмовлено в задоволенні клопотання Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»про зупинення провадження у даній адміністративній справі до вирішення в касаційному порядку справи №2-а-1681/09/1970, - у зв'язку відсутністю для цього передбачених пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, оскільки оскаржувана до Вищого адміністративного суду постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року (копію якої долучено до матеріалів справи) у справі №2-а-1681/09/1970 - є такою, що набрала законної сили.

В судовому засіданні, яке відбулось 26.04.2012 року, представник позивача -УПФ України в Тернопільському районі Тернопільської області, позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»проти задоволення позову заперечував. Подав додаткові заперечення проти позову, в яких посилався на те, що ОСОБА_3 (який працював на посаді акумуляторщика в ДП «Аеропорт Тернопіль»з 01.09.1976 року) мав право на пенсію за віком на пільгових умовах на час прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ від 05.11.1991 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року, оскільки на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці він працював понад 12 років 6 місяців. При цьому, посилаючись на положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначає, що законодавством не передбачено покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, право на яке виникло в осіб до набрання чинності вищезазначеними законами, за рахунок підприємств.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»(ідентифікаційний код -31299719) - зареєстрований як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області.

Крім того, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, і, відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувають колишні працівники Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»(ідентифікаційний код -31299719) -ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом, Тернопільському обласному комунальному підприємству «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»нараховано до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним особам за період з 25.06.2009 року по 25.02.2012 року на суму 103247,85 грн.

Вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій відповідач добровільно не відшкодував.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, визнанні відповідачем, а тому підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ. Так, пунктами «б»- «з»статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до положень статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 року).

При цьому, підпунктом 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Водночас, стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якого - особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Пунктом 6.4. розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року (номер справи в суді апеляційної інстанції 70973/09/9104) скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі

№2-а-1681/09/1970 та прийнято нове рішення -про задоволення позову шляхом стягнення з Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області заборгованості на покриття витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4087,66 грн. за період з 25.02.2009 року по 25.05.2009 року.

Вищезазначена постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року була проголошена в судовому засіданні та у відповідності до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України -набрала законної сили з моменту проголошення, та, відповідно, є обов'язковою для виконання.

Вподальшому, не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»оскаржило її в касаційному порядку - до Вищого адміністративного суду України.

Разом з тим, будь-які докази прийняття Вищим адміністративним судом України до розгляду касаційної скарги ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, відкриття за нею касаційного провадження та винесення відповідної ухвали про зупинення виконання вказаної постанови апеляційного суду на час розгляду даної справи -відповідачем не надано.

При вирішенні даної справи, суд не може не застосувати нижчезазначені положення чинного процесуального законодавства.

Так, положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року встановлено наступні обставини.

З копії трудової книжки ОСОБА_3 (1953 р.н.) -встановлено, що він з 01.09.1976 року прийнятий в «Аеропорт Тернопіль»на посаду акумуляторщика 3 розряду.

Запис №7 від 01.01.1988 року у трудовій книжці вказаної особи підтверджує те, що Тернопільський авіазагін (в якому працював ОСОБА_3) вийшов зі складу Хмельницького ОАО та підпорядкований Львівському ОАО 21.10.1992 року.

Як вбачається із запису №8 від 21.10.1992 року - Тернопільський авіазагін перереєстровано у Тернопільське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа».

Згідно запису №9 від 08.06.1998 року з 08.06.1998 року ОСОБА_3 звільнений в зв'язку з скороченням чисельності штату за ст. 40 п. 1 КЗпП України на підставі наказу № 19-к від 08.06.1998 року Тернопільського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа».

У відповідності до наказу Міністерства транспорту України № 107 від 20.02.2001 року Тернопільське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа»реорганізовано шляхом виділення з його складу аеропорту Тернопіль, зі створенням на базі майна аеропорту Державне підприємство «Аеропорт Тернопіль», який визначений правонаступником Тернопільського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»з усіх питань аеропортової діяльності.

Згідно рішення Тернопільської обласної ради від 25.09.2001 року №293 Державне підприємство «Аеропорт Тернопіль»23.11.2001 року реорганізоване в Тернопільське обласне комунальне підприємство (ТОКП) «Аеропорт Тернопіль».

А з 01.03.2003 року - в Тернопільське обласне комунальне підприємство (ТОКП) «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»- у відповідності до розпорядження голови обласної ради від 12.12.2002 року №332.

При цьому, як встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року -ОСОБА_3 дійсно працював в Тернопільському державному авіаційному підприємстві «Універсал-Авіа», пізніше реорганізованого в ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс з 01.09.1976 року по 08.06.1998 року, - в якості акумуляторщика повний робочий день.

Водночас, вказаною вище постановою апеляційного суду також встановлено, що посилання відповідача на помилковість довідки стосовно роботи ОСОБА_3 в ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»- не заслуговують на увагу, оскільки такий висновок зроблено на підставі книг наказів, трудової книжки, особової картки форми Т-2, які знаходяться на підприємстві «Фірма «Тернопільавіаавтотранс».

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року №2453-VI, передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому частиною 2 цієї ж статті встановлено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто, діюче законодавство не надає судам, в тому числі і Тернопільському окружному адміністративному суду, при розгляді та вирішенні справ - права самостійно визначати правомірність судових рішень, які набрали законної сили у встановленому законом порядку, або можливість їх вільного тлумачення на власний розсуд чи на розсуд особи, яка посилається на їх неправомірність, при цьому - позбавляє суд можливості при розгляді даної справи трактувати обставини, встановлені цими рішеннями, як такі, що не знайшли підтвердження в ході розгляду цієї справи.

Отже, з огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року (номер справи в суді апеляційної інстанції 70973/09/9104) в адміністративній справі №2-а-1681/09/1970, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку, -встановлено, що ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»- дійсно є правонаступником ТОКП «Аеропорт Тернопіль», де ОСОБА_3 працював на посаді акумуляторщика, - а тому ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»- є належним відповідачем у справі, а відтак, - у відповідності до чинного законодавства, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством на якому ця особа працювала.

При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось і представниками обох сторін у судовому засіданні під час розгляду даної справи, - рішення про призначення пенсії ОСОБА_3, так само як і рішення щодо нарахування плати, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам - ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»-не оскаржувались, а тому вони -є чинними та нескасованими у встановленому законом порядку.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси перебуває також і колишній працівник ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»-ОСОБА_5, якому також призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- у відповідності до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку ОСОБА_5 пенсії вищезазначеним управлінням Пенсійного фонду України направлялись на адресу відповідача.

Однак, в судовому засіданні доводи позивача з приводу нарахування плати, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсії вищезазначеній особі, - відповідачем не заперечувались та не спростовувались.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 103247,85 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі - шляхом стягнення з Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у заявленому в позові розмірі - 103247,85 грн.

Інші доводи і заперечення відповідача, з врахуванням наявності постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року (номер справи в суді апеляційної інстанції 70973/09/9104) у справі №2-а-1681/09/1970, -на висновки суду не впливають.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9-12, 41, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області -задовольнити.

Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»(ідентифікаційний код -31299719, аеропорт, Підволочиське шосе, м.Тернопіль) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (ідентифікаційний код - 21153972, майдан Перемоги,1, м. Тернопіль) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у сумі 103247,85 грн. (сто три тисячі двісті сорок сім гривень 85 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: п/р №2560030200442, у філії ОПРВ - Тернопільського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 травня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.