Постанова № 24971505, 15.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 р. № 2а-1423/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Сапуга О.Ю.

представника відповідача Пилипюка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року №0009091550.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ТзОВ «Блюм Україна»зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за платежем податку на прибуток у розмірі 117231 грн., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, навів пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у письмовому запереченні, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №1155/150/35562871 від 17.11.2011р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009091550 від 29.11.2011р., яким позивачу зменшену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 117231 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що платник не мав права під час формування податкової декларації задатку на прибуток за 2 квартал 2011р. включати у рядок 06.6 від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду суму від'ємного значення 1 кварталу 2011р. в розмірі 126854 грн., а зобов'язаний був включити лише збитки, що виникли у 1 кварталі 2011р. в розмірі 9623 грн. Відповідно, на думку перевіряючих, платником завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток

Позивачем подано заперечення на акт перевірки №1155/150/35562871 від 17.11.2011р., а також скаргу на податкове повідомлення-рішення від №0009091550 від 29.11.2011р.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПА у Львівській області від 19.12.2011р. №33419/10/25-005/2742 податкове повідомлення-рішення №0009091550 від 29.11.2011р. залишено без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Крім того рішенням ДПС України від 20.01.2012р. №1296/6/10-2415 податкове повідомлення-рішення №0009091550 від 29.11.2011р. залишено без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Порядок обліку, звітування та внесення до бюджету податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємств, права та обов'язки платників податку, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, відповідно до приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Так, пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 розділу III Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про допущене позивачем порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України базується на тому, що підприємство під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не мало права включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язано було включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Оцінюючи висновки податкового органу відносно порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині включення до даних про від'ємне значення об'єкту оподаткування, задекларованого за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року, збитків, що виникли за попередні податкові періоди, суд виходить з наступного.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) у наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України № 334/94-ВР.

Зважаючи на те, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, розрахунок та декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року здійснюється у порядку та у спосіб, визначені Законом України № 334/94-ВР.

Так, пунктом 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що у разі, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Абзацом 1 пункту 22.4 статті 22 «Прикінцеві положення»Закону України № 334/94-ВР (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI), який набрав чинності з 01.07.2010 року, встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Блюм Україна»відобразило у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р. суму в розмірі 117231 грн., яка сформована на підставі від'ємного значення об'єктів оподаткування минулого податкового періоду, що перешли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р., позивачем у рядку 06.6 включено до витрат, задекларовані у рядку 11 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. збитки в сумі 126854 грн.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, є складовою частиною витрат I кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України № 334/94-ВР, що діяв у той час.

Таким чином, податкове зобов'язання за наслідками I кварталу 2011 року, складовою частиною якого є від'ємне значення минулих податкових періодів, вважається кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування за Законом України № 334/94-ВР, який втрачав чинність.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, якими встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат такого податкового періоду.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що зменшення відповідачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 117231 грн. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби від 29.11.2011 року №0009091550.

3. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна»1172 (одну тисячу сто сімдесят дві) грн. 31 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Суддя Костецький Н.В.