Постанова № 24971354, 02.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року 15:05 Справа № 0870/5076/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

29 травня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - позивач) до ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 586 грн. 40 коп.

Ухвалою судді від 30.05.2012 відкрито провадження в адміністративній справі.

02.07.2012 в судове засідання представник позивача не прибув, до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно даних розрахунку про стан заборгованості ОСОБА_1 станом на 22.02.2012 у відповідача наявний податковий борг на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 586 грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів по фізичній особі ОСОБА_1, про що складений акт від 11.11.2010 №673/1701-2275800910.

В ході перевірки виявлено порушення відповідачем абзацу 2 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, згідно декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року та нарахована штрафна санкція та пеня за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 586 грн. 40 коп.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2010 №0018701701/0 на суму 278 грн. 71 коп. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 27.11.2010, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції, яке знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин, сума боргу становить 278 грн. 71 коп. (штрафна санкція) + 307 грн. 69 коп. (пеня) = 586 грн. 40 коп.

Відповідачем податкове зобов'язання сплачено не було. За таких обставин відповідачу направлено першу податкову вимогу від 16.052007 №1/9 та другу податкову вимогу від 21.07.2007 №2/60. Однак, відповідач не погасив податковий борг і після отримання вищевказаних податкових вимог, у зв'язку з чим було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів від 27.08.2006 №26.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як вбачається зі змісту ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Сума податкового зобов'язання на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, тому вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та визнав їх таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу в розмірі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 40 (сорок) коп., яку зарахувати на р/р33211801700238; код платежу 11010500; одержувач: Місцевий бюджет Басанської сільської ради Запорізької області; код за ЄДРПОУ 34676988; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська