Постанова № 24971246, 25.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/3413/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Техно Імпорт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000032222 від 16 травня 2012 р. Сої вимоги позивач мотивує тим, що висновки акта перевірки про порушення ТОВ «Альфа Техно Імпорт»п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» безпідставними. Просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000032222 від 16 травня 2012 року та стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Декос Альянс» позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснив, що на виконання умов договору, укладеного між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та ТОВ «Декос Альянс», останнім для позивача було поставлено товарно-матеріальні цінності, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Розрахунки за отриманий товар між позивачем та контрагентом проведено в безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Зазначив, що на час існування взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Декос Альянс», останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не було позбавлено права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Також зазначив, що відповідачем безпідставно в акті перевірки заперечується факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Декос Альянс», оскільки їх транспортування оформлене товарно-транспортними накладними, а самі товари були використані позивачем у власній господарській діяльності з отриманням прибутку і нарахуванням відповідних податків.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено порушення ТОВ «Альфа Техно Імпорт» вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 75404,00 грн., а саме за серпень 2011 року на суму 55167,00 грн., за вересень 2011 року на суму 20237,00 грн. Зазначив, що позивачем порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Крім того, перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні, якими оформлені господарські операції з транспортування придбаних у ТОВ «Декос Альянс» товарно-матеріальних цінностей, не оформлені належним чином, у позивача відсутні журнали реєстрації подорожніх листів та товарно-транспортних накладних, під час перевірки не надані журнал виданих довіреностей та самих довіреностей, також не надано сертифікатів відповідності товару, в зв`язку з чим позивачем не доведено факт доставки та отримання товарів від ТОВ «Декос Альянс». У зв'язку з наведеним, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 11.04.2012 року по 18.04.2012 року, Державною податковою інспекцією у м. Житомирі на підставі направлень від 11.04.2012 р. № 97 та № 98, наказу начальника ДПІ у м.Житомирі від 11.04.2012 р. № 140, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфа Техно Імпорт» з питання правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов`язання за серпень та вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2012 р. № 293/22-2/33442207.

На підставі акта від 19.04.2012 р. № 293/22-2/33442207 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000032222 від 16.05.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 75404,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18851,00 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 000032222 від 16.05.2012 р., суд виходить з наступного.

В основу визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 94255,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 000032222 від 16.05.2012 р., покладені висновки про встановлення перевіркою заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 55167,00 грн., вересень 2011 р. в сумі 20237,00 грн. через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані від ТОВ «Декос Альянс» товарно-матеріальні цінності.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача по придбанню у ТОВ «Декос Альянс» товарів та ґрунтуються на порушеннях ТОВ «Альфа Техно Імпорт» вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Зазначені операції оформлені первинною документацією позивача, яка була надана під час перевірки, копії якої долучені до матеріалів справи і досліджені судом.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що на виконання договору № 269-2011 від 01.07.2011 р., укладеного між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та ТОВ «Декос Альянс», останнім для позивача було поставлено в серпні та вересні 2011 року товарно-матеріальні цінності. ТОВ «Декос Альянс» для ТОВ «Альфа Техно Імпорт» виписано видаткову накладну № РН-0001141 від 01.08.2011 р., видаткову накладну № РН-0001142 від 31.08.2011 р., податкову накладну № 612 від 01.08.2011 р., податкову накладну № 613 від 30.08.2011 р., видаткову накладну № РН-0001773 від 08.09.2011 р., видаткову накладну № РН-0001774 від 28.09.2011 р., податкову накладну № 345 від 09.09.2011 р., податкову накладну № 359 від 28.09.2011 р. Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей оформлено товарно-транспортними накладними № 1141 від 01.08.2011 р., № 1142 від 01.08.2011 р., № 1773 від 08.09.2011 р., № 1774 від 28.09.2011 р. Перевезення здійснювалось фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на підставі договору від 14.01.2011 р. автомобілем НОМЕР_1.

Встановлено, що товарно-матеріальні цінності були оприбутковані позивачем на склад згідно прибуткових накладних № АТ-0000083 від 01.08.2011 р., № АТ-0000087 від 31.08.2011 р., № АТ-0000090 від 08.09.2011 р., № АТ-0000107 від 28.09.2011 р. Складське приміщення позивач орендує у товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ Побут» на підставі договору оренди приміщень № 22/2010-к від 15.09.2010 р. та акту прийому-передачі приміщення в оренду від 24.09.2010 р.

З описової частини акта перевірки вбачається, що відповідно до наданих для перевірки товарно-транспортних накладних підприємством не доведено факт доставки та отримання товарів, оскільки у підприємства відсутній журнал реєстрації подорожніх листів та товарно-транспортних накладних, не надано журнал виданих довіреностей та самих довіреностей на отримання товару, будь-яких інших перевізних та приходних документів. Крім того, на товарно-транспортних накладних не зазначено назву автопідприємства, яке здійснювало автоперевезення вантажу, на всіх товарно-транспортних накладних, наданих для перевірки, не вказано номери подорожніх листів та дані товарно-транспортні накладні не завірені печатками підприємств - перевізників. Позивачем до перевірки не надано сертифікатів відповідності та інших документів, які підтверджують якість товарів, отриманих від ТОВ «Декос Альянс». Згідно наявної в податковому органі інформації встановлено відсутність у ТОВ «Декос Альянс» офісних, складських та інших приміщень, виробничого та торгівельного обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення контрагентом поставки товару.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що, на думку податкового органу, діяльність ТОВ «Декос Альянс» носила фіктивний характер. А господарські операції між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та ТОВ «Декос Альянс» по поставці останнім товарно-матеріальних цінностей здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок про те, що платником податків порушено вимоги п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок додану вартість за серпень 2011 року в сумі 55167,00 грн., вересень 2011 р. в сумі 20237,00 грн.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарно-матеріальних цінностей, зокрема, в акті зазначено, що для перевірки не надано журнал реєстрації подорожніх листів та товарно-транспортних накладних, журнал виданих довіреностей.

Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ "Деко Альянс", журналами реєстрації подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, виданих довіреностей, сертифікатами відповідності є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність даних журналів і сертифікатів з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, вказані журнали не можуть бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності журналів реєстрації подорожніх листів, товарно-транспортних накладних та виданих довіреностей, сертифікатів відповідності господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується представником відповідача, позивачем в ході проведення перевірки було надано:

видаткові накладні № РН-0001141 від 01.08.2011 р., № РН-0001142 від 31.08.2011 р., № РН-0001773 від 08.09.2011 р., № РН-0001774 від 28.09.2011 р.,

податкові накладні № 612 від 01.08.2011 р., № 613 від 30.08.2011 р., № 345 від 09.09.2011 р., № 359 від 28.09.2011 р.,

товарно-транспортні накладні № 1141 від 01.08.2011 р., № 1142 від 01.08.2011 р., № 1773 від 08.09.2011 р., № 1774 від 28.09.2011 р.,

договір № 269-2011 від 01.07.2011 р. та специфікація № 1 до нього,

виписки банку щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ «Декос Альянс».

Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень, вересень 2011 року та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за дані періоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 (далі Положення N 168/704).

Пунктом 2.4 Положення N 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення N 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення N 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, передані за видатковими накладними, відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд також відхиляє доводи відповідача, що товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, а саме в них не вказано автопідприємство та відсутні підпис і печатка перевізника, що, на думку, відповідача, є доказом відсутності фактів доставки товару. Окремі недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних не є підставою для вказаних висновків податкового органу, адже з оглянутих в судовому засіданні товарно-транспортних накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, податковий орган міг встановити господарську операцію, її сторін, а саме перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, такі накладні підписані представниками вантажовідправника і вантажоодержувача, їх підписи скріплені печатками.

Про реальність господарських операцій між ТОВ «Декос Альянс» та ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи (податкові та видаткові накладні, довіреності, платіжні доручення, рахунки), які підтверджують факт подальшої їх реалізації з націнкою іншим контрагентам позивача. З ціни подальшого продажу, придбаних у ТОВ «Декос Альянс» товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «Альфа Техно Імпорт» сформовано податкові зобов'язання, які своєчасно та в повному обсязі сплачено до бюджету. Заборгованість перед бюджетом зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів у позивача відсутня, що не заперечується представником відповідача.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ «Альфа Техно Імпорт» з ТОВ «Декос Альянс» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Декос Альянс», до податкового кредиту в серпні - вересні 2011 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, протиправним виключення відповідачем сум ПДВ, сплачених (нарахованих) позивачем ТОВ «Декос Альянс» в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей зі складу податкового кредиту.

Одночасно суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та ТОВ «Декос Альянс» є нікчемним з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Відповідачем жодних доказів того, що ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та/або ТОВ «Декос Альянс» під час укладання договору купівлі-продажу завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача про те, що діяльність ТОВ «Декос Альянс» носила фіктивний характер з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що ТОВ «Декос Альянс» (м. Бориспіль Київської обл., ід. код 37505731) значиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як основний платник. Товариство зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією в м. Києві 03.02.2011 р. Реєстрація в органі ДПС: № 58725 від 08.02.2011 р. ТОВ «Декос Альянс» на момент вчинення господарських операцій з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав свідоцтво платника ПДВ № 100326645, видане 24.02.2011 р., і індивідуальний податковий номер 375057326554.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Декос Альянс» суду не надано.

Враховуючи наведене вище суд вважає висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» та ТОВ «Декос Альянс» необґрунтованими.

Свідок ОСОБА_3, яка є ревізором-інспектором та яка приймала участь у перевірки, пояснила, що письмових запитів щодо надання додаткових документів при проведенні перевірки не було.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що твердження ДПІ в м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 75404,00 грн., а саме за серпень 2011 року на суму 55167,00 грн., за вересень 2011 року на суму 20237,00 грн., є безпідставними, а податкове повідомлення - рішення № 000032222 від 16.05.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 75404,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18851,00 грн. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 000032222 від 16 травня 2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 153-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби №000032222 від 16 травня 2012 року протиправним та скасувати його.

Стягнути шляхом безспірного списання органами державної казначейської служби з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт" понесені судові витрати у розмірі 942, 55 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 27 червня 2012 р.