Ухвала суду № 24970272, 27.04.2012, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.,

суддів: Панасенкова В.О.,

Парапана В.Ф.,

при секретарі: Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року за позовом Акціонерного товаривства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а:

05 серпня 2009 року АТ «УкрСиббанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18 липня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 959 500 гривень та зобов'язався повернути отримані кошти зі сплатою 11,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном 18 липня 2027 року. Однак, ОСОБА_3 не виконував свої зобов'язання в зв'язку з чим станом на 08 липня 2009 року у нього виникла заборгованість у розмірі 1 346 683,10 гривень.

На підставі наведеного та ст.ст. 553, 554, 590, 610-612, 625 ЦК України позивач звернувся до суду із позовом та просив його задовольнити.

Справа розглянута за відсутності відповідача.

Заочним рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «УкрСиббанку» у задоволені позовних вимог, мотивуючи це тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання апеляційної інстанції позивач по справі АТ «УкрСиббанк» та відповідач ОСОБА_3 не з'явилися, але про розгляд справи сповіщалися належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було. Крім того, інтереси ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції представляє довірена особа. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляцію представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту №11019858000 від 18 липня 2006 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 190 000 доларів США, вказана сума кредиту на день укладення договору дорівнювала 959 500 гривень за курсом НБУ, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 11,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном 18 липня 2027 року (а.с. 14 - 35).

Також, 18 липня 2006 року, в забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно з яким останній передав в іпотеку нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 36 - 41).

В порушення умов договору позичальник ОСОБА_3 не виконав умов кредитного договору в повному обсязі і станом на 08 липня 2009 року має заборгованість в розмірі 1 346 683, 10 гривень, у тому числі: сума заборгованості за основним та простроченим кредитом у розмірі 1 282 857,61 гривень, сума заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом у розмірі 60 962,10 гривень, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 633,43 гривень, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1 229,96 гривень.

Відповідно до п.5.5 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитними коштами, неустойки відповідно до умов кредитного договору у разі, якщо позичальник в період дії кредитного договору порушував будь-які умови кредитного договору, в тому числі: несвоєчасно або в неповному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості по кредиту і сплаті процентів за користування кредитними коштами, відповідно до умов кредитного договору.

У разі вимоги банку про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за кредитним договором, тобто повернути отримані кредитні кошти та сплатити усі відсотки протягом 31 календарного дня з моменту отримання вимог позивача.

На вимоги банку щодо погашення кредиту ОСОБА_3 не реагує, хоча він письмово і попереджався про відповідальність за невиконання своїх зобов'язань. Це підтверджується копією листа №138-2/31-18-16/602 від 06 березня 2009 року. (а.с. 42-43).

Не зважаючи на це, ОСОБА_3 договірні зобов'язання не виконує, кошти у встановлені строки до банку від нього не надходять.

Отже, розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно послався на норми закону, що регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами, перевірив усі докази по справі та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи, оскільки позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконував, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність», Цивільного Кодексу України та умов кредитного договору.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307 ч.1 п.1, 308,313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір за розгляд справи 1609 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; Код ЄДРПОУ: 37607526; МФО 828011; Банк отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; Р/р 31214206780007.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

В.О.Панасенков

В.Ф.Парапан