Ухвала суду № 24970229, 17.05.2012, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.,

за участю: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, та

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, Комунальна організація "Компанія по контролю, управлінню житловим фондом та комунальним майном", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні спільним будинком та відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

17 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 2002 року. Відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві власності належить квартира № 1 у вказаному будинку на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 липня 2007 року. Відповідачі без її дозволу встановили паркан, зайняли вхід на горище будинку та побудували веранду, яка затіняє її вікно, порушує інсоляцію й примикає на 90 см до стіни її квартири, що порушує її права. Відділом архітектури виконкому Котовськом міської ради відповідачам було надано припис № 296 від 10 серпня 2008 року про перенесення стіни веранди на 0,9 м в бік свої квартири, а також припис від 06 жовтня 2009 року про зняття огорожі. Внаслідок цих неправомірних дій відповідачів погіршився стан її здоров'я, вона витратила на придбання ліків 1 106, 95 грн. та їй була завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 5 000 грн.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 316, 317, 321, 386, 391, 1166, 1167 ЦК України, позивачка ОСОБА_2 після остаточного уточнення вимог 06 січня 2012 року

просила суд зобов'язати відповідачів ОСОБА_5,, ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні спільним майном шляхом демонтування стіни веранди на 90 см від стини її квартири, надання доступу до горища зі сторони її квартири, демонтувати огорожу та відремонтувати і поновити тротуар, стягнути з відповідачів на її користь витрати на придбання ліків в розмірі 1 106, 95 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати (а.с. 162-164).

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та залучені до участі у справі у якості третіх осіб, співвласники квартири № 1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проти позову заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що з дозволу виконкому Котовськом міської ради вони побудували сарай, металевий гараж, ганок та прибудову розміром 6,9 х 4,0 м до квартири, які були узаконені, а також з дозволу Південного територіального квартирного експлуатаційного управління їм дозволено користуватися прибудинковою територією розміром 122 кв.м. для проведення благоустрою та її санітарного утримання з облаштуванням тимчасової огорожі до остаточного вирішення питання передачі частини земельної ділянки військового містечка № 1 до земель комунальної власності м. Котовська. Позивачкою ОСОБА_2 не доведено те, що будівництвом вказаних споруд та облаштуванням огорожі вони порушують її права та завдали шкоди.

До участі у справі у якості третіх осіб були залучені також співвласники квартири № 4, ОСОБА_4, ОСОБА_9, їх представник позов в судовому зсіданні підтримав.

Представник третьої особи, КО "Компанія по контролю, управлінню житловим фондом та комунальним майном " в судове засідання не з'явився.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2, пояснення позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, та третьої особи ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачці ОСОБА_2 та третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 2002 року (а.с. 167).

Відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третім особам ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить квартира № 1 у вказаному будинку на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 липня 2007 року (а.с. 59).

Будинок АДРЕСА_1 є чотириквартирним й знаходиться на балансі третьої особи, КО "Компанія по контролю, управлінню житловим фондом та комунальним майном", яка є виконавцем комунальних послуг (а.с. 178).

Рішенням виконкому Котовської міської ради Одеської області від 22 червня 2007 року № 174 відповідачам було дозволено оформлення та узаконення документів на встановлені згідно дозволу КЕЧ № 2/595 від 14 червня 2007 року сараю розміром 3,0 х 2, 6 кв.м., металевого гаражу розміром 2, 3 х 2, 6 м. та ганку прибудованого до квартири № 1 (а.с. 80).

Рішенням виконкому Котовської міської ради Одеської області від 26 липня 2007 року № 217 відповідачам було дозволено прибудувати до квартири № 1 побутове приміщення розміром 6,9 х 4,0 м та проведено реконструкції в квартирі зі зміною загальної та житлової площі, а управлінням архітектури та земельних відносин на підставі цього рішення видано дозвіл на будівництво від 20 серпня 2007 року № 238 (а.с. 81).

Згідно технічного висновку по визначенню часу інсоляції приватного підприємства "Бюро забудовника та будівельний маркетинг" у разі будівництва прибудови до квартири № 1 розміром 6, 9 х 4, 0 м інсоляція вікна приміщення квартири позивачки ОСОБА_2 буде в межах допустимої норми (а.с. 71-73).

Прибудинкова територія житлового будинку АДРЕСА_1 знаходиться у постійному користуванні Міністерства оборони України.

Південним територіальним квартирним експлуатаційним управлінням дозволено відповідачам користуватися прибудинковою територією розміром 122 кв.м. для проведення благоустрою та її санітарного утримання з облаштуванням тимчасової огорожі до остаточного вирішення питання передачі частини земельної ділянки військового містечка № 1 до земель комунальної власності м. Котовська, що підтверджується листом Південного територіального КЕУ від 12 жовтня 2009 року № 30/22/1/622 (а.с. 78).

Згідно із п. п. 3.2.3., 4.4.20., 4.4.21 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2005 року за № 927/11207, вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд і тим, котрі виконують ремонтні роботи. Двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів повинен зберігатися у виконавця послуг, а другий - у двірника (а.с. 74-77).

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю встановлено, що свого часу позивачка ОСОБА_2 також за дозволом командиру військової частини стала користуватися частиною прибудинкової території, яку огородила, та побудувала на ній сарай, навіс та виноградну арку, що оспорюють відповідачі (а.с. 12).

Колегія суддів вважає, що у даному випадку посилання позивачки ОСОБА_2 на припис відділу архітектури виконкому Котовськом міської ради № 296 від 10 серпня 2008 року про перенесення стени веранди на 0,9 см в бік свої квартири, а також припис від 06 жовтня 2009 року про зняття огорожі, не можуть служити підставою для задоволення позову.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачкою ОСОБА_2 не доведено в судовому засіданні, що облаштування відповідачами паркану, будівництво прибудови (веранди) порушує її права, у тому числі і користування входом на горище будинку, та завдає шкоди. Тому її право на користування належною їй часткою будинку не порушено й у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України не підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову про усунення перешкод у користуванні будинком.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи позивачки ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду є незаконним, оскільки суд безпідставно не врахував, що облаштування відповідачами паркану, будівництво прибудови (веранди) порушує її права та завдає шкоди, не можуть бути прийняти до уваги, за таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини, які мають значення для справи, дав належну оцінку наданим сторонами у справі доказам у відповідності до вказаних положень процесуального законодавства та правильно встановив, що відповідачі в встановленому законом порядку провели облаштування паркану та будівництво прибудови (веранди), тому законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2 немає.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.

При подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивачка ОСОБА_2 не доплатила судовий збір за вимогу про відшкодування майнової шкоди у відповідності до ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року. Тому судовий збір в розмірі 107, 30 грн. підлягає стягнення з неї в дохід держави за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер не відомий, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у дохід держави судовий збір в сумі 107, 30 грн. на банківські реквізити: отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: судовий збір, пункт (номер пункту з таблиці ставок судового збору) КБК 22030001, прізвище, ім'я, по батькові.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік