Постанова № 24969038, 25.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 22/5025/180/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційні скарги Хмельницького транспортного прокурора та відповідача 2 - Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" на рішення господарського суду Вінницької області від 23.04.12 р.

у справі № 22/5025/180/12 (суддя Заверуха С.В. )

за позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю у Хмельницькій області

до Малиницької сільської ради

до Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Транс"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Хмельницьке бюро технічної інвентаризації

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради №3 від 20.08.2007; визнання недійсними договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р.; визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.; знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540

за участю представників сторін:

прокурора - Іллюк С.В. (посвідчення №112 від 05.12.2011р.)

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

відповідача 3 - не з'явився

третьої особи - не з'явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2012 року у справі №22/5025/180/12 позов Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області до Малиницької сільської ради, Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен Транс" за участю третьої особи, що не заяляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради №3 від 20.08.2007, про визнання недійсними договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р., про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно, про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м. задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради № 3 від 20.08.2007 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008 року. Присуджено до стягнення з Малиницької сільської ради в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536,50 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен Транс" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536,50 грн. В частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р., про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Хмельницький транспортний прокурор та відповідач 2 - МПП Фірма "Ерідон" звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Хмельницький транспортний прокурор в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинного будівництва і вважає, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що прийняте без дослідження всіх істотних обставин справи.

Зокрема, скаржник (прокурор) в апеляційній скарзі та безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що будівництво офісного приміщення площею 125,2 кв.м, яке розташоване за адресою с.Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 здійснено з істотним архітектурно-будівельного контролю, без відповідного проекту, без прийняття в експлуатацію, що, на його думку, є підставою для знесення самочинного будівництва.

Враховуючи викладене, прокурор просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинного будівництва та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволити в повному обсязі.

Відповідач 2 - МПП Фірма "Ерідон" в своїй апеляційній скарзі не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення сьомої сесії виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008 року і вважає, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що судом першої інстанції порушено ст.ст. 256, 257 ч.1, 261 ЦК України та неправомірно не застосовано наслідки спливу позовної давності, про застосування якої було заявлено останнім під час розгляду справи, що в свою чергу є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідач 2 просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення сьомої сесії виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні 25.06.2012 року прокурор підтримав доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.3 ухвали апеляційного суду від 11.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги МПП Фірма "Ерідон" слід відмовити, апеляційну скаргу Хмельницького транспортного прокурора слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати частково.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 26.01.2006р. "Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен транс" надано дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен-транс", а саме, складське приміщення площею 564,8 кв.м., у зв'язку із входом ТОВ "Корпорація Клен" до складу засновників підприємства ТОВ "Клен-транс" на підставі корпоративних прав, які розташовані за адресою с. Малиничі траса Львів-Кіровоград-Знам'янка 298 км. Хмельницького району Хмельницької області (а.с.19).

Рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 29.03.2007 року надано дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен транс", а саме: складське приміщення площею 564,8 кв.м., яке розташоване за адресою с. Малиничі траса Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 Хмельницького району Хмельницької області (а.с.20).

16.04.2007 року Малиницькою сільською радою було видано ТОВ "Клен транс" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №325081 на складське приміщення площ 564,8 кв.м (а.с.21).

20.08.2007 року ТОВ "Клен транс" звернулося до виконкому Малиницької сільської ради із заявою №30-07 про надання дозволу на виготовлення технічної документації та свідоцтва на право власності будівлі офісно-складського приміщення площею 125,2 кв.м., яке находиться за адресою дорога Стрий-Тернопіль-Знам'янка, 251+540 км праворуч цієї дороги. Будівля знаходиться на території Малиницької сільської ради (а.с.22).

Рішенням Виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. оформлено право власності на будівлю офісно-складського приміщення ТОВ "Клен-транс", а саме: офісна будівля площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою с. Малиничі траса Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 Хмельницького району Хмельницької області на території Малиницької сільської ради; зобов'язано бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності (а.с.23).

03.09.2007 року Малиницькою сільською радою видано ТОВ "Клен-транс" свідоцтво про право власності на офісну будівлю площ. 125,2 кв.м., розташовану за адресою автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 праворуч (а.с.24).

В подальшому, 08 квітня 2008 року між ТОВ "Клен-транс" (продавець/відповідач 3) та МПП Фірма "Ерідон" (покупець/відповідач 2) був укладений договір купівлі-продажу приміщення (далі - договір, а.с.25), відповідно до п. 1 якого, продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти у власність офісну будівлю, площею 125,2 кв.м., що знаходиться на території Малиницької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 праворуч, і сплатити за нього визначену грошову суму.

21.04.2008 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за МПП Фірма "Ерідон" право власності на офісну будівлю площ.125,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2008р., про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.27).

26.06.2008 року МПП Фірма "Ерідон" на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2008р. №1511 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1800 га, що розташована на території Малиницької сільської ради та призначена для комерційного використання. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010874300010 (а.с.42).

23.11.2011 року Хмельницька транспортна прокуратура, у зв'язку з проведенням перевірки, керуючись ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області з проханням провести перевірку додержання вимог архітектурно-будівельного законодавства під час будівництва, реконструкції, прийняття в експлуатацію, використання приміщень на території Малиничівської сільської ради, яке розташоване в охоронній зоні газопроводу-відгалуження до ГРС №2 м. Хмельницького ДУ-300 (а.с.17).

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області листом від 30.11.2011 року за №7/22-1023 повідомила, що даний об'єкт вважається самовільно побудованим, так як Інспекцією дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва не надавався, в експлуатацію об'єкт не приймався, чим на момент будівництва офісного приміщення площею 125,2 кв.м., було порушено ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій". Згідно з п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на теперішній час експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. На даний момент вищезгаданий об'єкт експлуатується без прийняття його в експлуатацію. Однак, притягнути до відповідальності МПП Фірма "Ерідон" за експлуатацію об'єкту без прийняття його в експлуатацію Інспекція не має підстав, так як підприємство не являється забудовником і не може надати довідку-вартості виконаних будівельних робіт (а.с.18).

З огляду на викладене та посилаючись на те, що спірна будівля є самочинним будівництвом, а оформлення права власності на таке нерухоме майно суперечить вимогам чинного законодавства, прокурор звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення за ТОВ "Клен-транс" права власності на будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008 року, визнати недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.; зобов'язати знести самочинно збудований об'єкт: будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540.

Так, відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439 (далі - Положення), остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Відповідно до п. 4 Положення Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства (п.5 Положення).

Відповідно до п.п. 1, 5, 8, 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється (п.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч.1 ст.376 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ст.30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається державними інспекціями архітектурно-будівельного контролю. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року (далі - Порядок) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Датою введення в експлуатацію такого об'єкту є дата затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію (п.29 Порядку).

Відповідно до п.8.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.20002р., оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

При цьому, до заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені Положенням (п. 8.2. Положення).

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що будівля офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 не прийнята в експлуатацію, що в свою чергу підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 08.12.2011р. №2270, матеріалами перевірки позивача за серпень 2008 року стосовно ТОВ "Клен транс", листом Хмельницької районної державної адміністрації від 18.04.2012 р., відсутність в матеріалах справи документів, що засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам і правилам та технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте з перевищенням компетенції, наданій сільській раді та є таким, що порушує права та інтереси позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, оскільки остання здійснює контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

З огляду на це, позовні вимоги Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. є законними та обгрунтованими та відповідно правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому, судом першої інстанції вірно взято до уваги, що рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. фактично констатовано факт відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, натомість виконавчі комітети не наділені даним правом, а вказані функції законодавчо покладені саме на позивача.

Зазначене, в свою чергу, спростовує доводи апелянта (відповідача 2) про те, що рішення сільської ради не порушує права та інтереси позивача.

Що стосується позовної вимоги прокурора про визнання договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008 року недійсним колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалося вище, 08 квітня 2008 року між ТОВ "Клен-транс" (продавець/відповідач 3) та МПП Фірма "Ерідон" (покупець/відповідач 2) був укладений договір купівлі-продажу приміщення (далі - договір, а.с.25), відповідно до п. 1 якого, продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти у власність офісну будівлю, площею 125,2 кв.м., що знаходиться на території Малиницької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 праворуч, і сплатити за нього визначену грошову суму.

Вказана офісна будівля належить ТОВ "Клен-транс", на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вид. Малиницькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 03.09.2007р., на підставі рішення №3 від 20.08.2007р. та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Хмельницького бюро технічної інвентаризації під номером 20141883 (п.2 договору).

Відповідно до п.4 договору, продавець зобов'язувався передати покупцю відчужувану офісну будівлю на протязі трьох днів, на підставі акту прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість нерухомого майна відповідно відомостям, викладеним у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно №18082987, виданому Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 13.03.2008р., становить 244 490,30 грн. (п.5 договору).

Продавець стверджує, що зазначена офісна будівля на момент укладення цього договору нікому іншому не продана, іншим способом не відчужена, під заставою (податковою заставою), забороною (арештом) не перебуває, прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України, немає, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб не внесене, в найм не здане (п.8 договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплено їх печатками та посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_1, а також зареєстровано в реєстрі за №1806. Цей договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.04.2008р.

На підставі Акту приймання-передачі майна від 09.04.2008 року за договором купівлі-продажу приміщення від 08.04.2008р. ТОВ "Клен-транс" передало, а МПП Фірма "Ерідон" прийняла приміщення офісної будівлі, площею 125,20 кв.м (а.с.26).

Акт приймання передачі майна підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", розглядаючи питання про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій.

Таким чином, в даній справі необхідною умовою для визнання договору купівлі-продажу недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.ст. 215, 203 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина третя ст. 215 ЦК України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що будівля офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 не прийнята в експлуатацію, в зв'язку з чим визнано незаконним рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності на спірне майно, місцевий господарський суд правомірно визнав недійсним договір купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р., укладений між сторонами ТОВ "Клен-транс" та МПП Фірма "Ерідон", як такий що суперечить актам цивільного законодавства.

При цьому, апеляційний суд не погоджується з місцевим господарським судом щодо застосування в цій частині рішення вимог частини 1 статті 83 ГПК України, оскільки позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р. є предметом розгляду у даній справі.

Однак, зазначене в цілому не вплинуло на винесення правильного рішення в цій частині.

Також апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господасрького суду про відмову в позові в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно площею 125,2 кв.м., що розташоване за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, виданого 21.04.2008р., оскільки останнє відсутнє в матеріалах справи, а наявним є лише Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.04.2008р., виданий Хмельницьким бюро технічної інвентаризації (а.с.27).

При цьому, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, з огляду на таке.

Статтею 22 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд. При цьому за статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" поняття будівництво включає не тільки нове будівництво, але й реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єкта, що також мають здійснюватися відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт є правопорушенням у сфері містобудування, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (штраф).

Як вже зазначалося вище, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (ст.30-1 Закону України "Про планування і забудову територій").

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 статті 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, задоволення даного позову може вважатися законним виключно лише при наявності одного з наступних обставин, а саме: 1) істотного відхилення відповідача від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил. При цьому кожна обставина може бути самостійною підставою для задоволення позову, однак, тільки при умові неможливості проведення перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від проведення такої перебудови.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яке розташована за адресою с.Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 здійснено з істотним порушенням вимог чинного законодавства, в т.ч. архітектурно-будівельного.

Зокрема, будівництво здійснено без відповідного дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю, без відповідного проекту (тобто в даному випадку не лише істотного відхилення від проекту, а його взагалі відсутності), без прийняття в експлуатацію, що свідчить про істотне порушення будівельних норм та правил.

Крім того, вказане офісне приміщення, яке добудоване до складу, розташоване в охоронній зоні трубопроводу на відстані 23 м від осі магістральний газопровід-відгалуження до ГРС №2 м.Хмельницький високого тиску ДУ-300.

Згідно зі ст.ст. 73, 112 Земельного кодексу України, ст.11 Закону України "Про трубопровідний транспорт", Правил охорони магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1417 від 16.11.2002, для охорони об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, зважаючи на їх стратегічне значення та потенційну небезпеку, встановлюються охоронні зони для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкоджень, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля. Земля вздовж охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. В даних зонах встановлюється обмеження на розміщення будівель, споруд, комунікацій і на провадження господарської діяльності, а саме: на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється споруджувати житлові, громадські та дачні будинки, будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, автомобільні дороги І-V категорії, огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, крім того, будівельні, ремонтні, земляні, землечерпальні та поглиблювальні роботи на даних земельних ділянках проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю.

Додатком 1 до Правил охорони магістральних газопроводів визначено, що ширина охоронної зони газопроводу високого тиску ДУ-300 становить 100 обох боків від осі газопроводу.

Як вбачається з матеріалів справи, офісне приміщення добудовано в охоронній зоні трубопроводу без погодження з Красилівським ЛВУМГ, що загрожує безпеці людей, навколишньому природному середовищу, може призвести до катастрофічних наслідків та суперечить суспільним інтересам.

Зазначене в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, листом управління Держтехногенбезпеки у Хмельницькій області від 14.09.2011 р., довідкою Красилівського ЛВ УМГ філії УМГ "Київтрансгаз" від 17.04.2012 р. №310/03-01 та листом останнього від 17.04.2012 р., актом обстеження місця порушення охоронної зони від 31.07.2008 р., листом головного управління Держкомзему у Хмельницькій області від 28.11.2011 р. №10-051-08/5227, актом перевірки Держкомзему від 26.11.2011 р. (а.с. 117, 121-128).

Вищевикладене в сукупності свідчить про неможливість здійснення перебудови самочинно збудованого офісного приміщення.

Також слід зазначити, що відповідач 2 МПП "Ерідон" ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав доказів того, що він вчиняв будь-які дії для отримання дозволів на добудову чи перебудову офісного приміщення, як-от, звернення до позивача, підприємства магістрального трубопровідного транспорту чи інших державних органів щодо можливості (не можливості) здійснення перебудови офісного приміщення; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що позовна вимоги прокурора про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

При цьому, посилання апелянта (ПП Фірма "Ерідон") на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 256, 257, 261 ч.1 ЦК України, і як наслідок, відмову в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Так, відповідно до ст.256 ЦК України, позовноа давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

При цьому, відповідно п.4 ч.1 ст.268 ЦК України (в редакції чинній на момент, коли прокурор дізнався про порушене право) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив у своєму рішенні, що на момент, коли прокурор дізнався про порушене право, позовна давність не поширювалась на вимогу про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI (набрав чинності з 15.01.2012р.) внесено зміни у Цивільний кодекс України, зокрема пункт 4 частини першої статті 268 виключено.

При цьому, відповідно до п.3 ч.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

З викладеного слідує, що прокурор в період з 15.01.2012р. по 15.01.2015р. має право звернутись до суду з вимогою про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності.

Стосовно спливу строку позовної давності до вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним від 08.04.2008р. судом першої інстанції заначено, що оскільки саме в процесі розгляду справи встановлено незаконність рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р., яким оформлено право власності на оспорюване приміщення, у зв'язку з чим визнано судом недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу, строк позовної давності почав перебіг саме з моменту визнання недійсним рішення сільської ради.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, ПП Фірма "Ерідон" не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання ПП Фірма "Ерідон", викладені в апеляційній скаргзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Натомість, прокурором в поданій апеляційній скарзі доведено невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Хмельницького транспортного прокурора слід задоволити; в задоволенні апеляційної скарги ПП Фірма "Ерідон" відмовити; рішення господарського суду Хмельницької області від 23.04.2012 року - скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинно збудованого об'єкту - офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яке розташоване за адресою с.Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Хмельницького транспортного прокурора задоволити.

3. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.04.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинно збудованого об'єкту - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

"Зобов'язати Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" (Київська область, Києво-Святошинський район, с.Музичі, вул Леніна, 16 кв.82, ідентифікаційний код 19420704) знести самочинно збудований об'єкт - будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою с.Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540.

Стягнути з Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" в дохід Державного бюджету України 1073 грн. судового збору.

Видати наказ."

В решті рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.