Постанова № 24968926, 25.06.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 року Справа № 39/5005/2047/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі Єрьоміна К.В.

за участю представників

позивача: Осаволюк Р.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року у справі № 39/5005/2047/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей", м. Дніпропетровськ

до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 821,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012р. товариство з обмеженою відповідальністю з ІІ "Галілей" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача 34 482,16 грн. інфляційних втрат та 55 338,90 грн. 3% річних за невиконання зобов'язання по сплаті коштів за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2011р. у справі № 40/195-10 (13/30-10 (33/140-09 (6/278-08 (А11/37 (А6/18 (14/140))-07).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.12р. у справі № 39/5005/2047/2011 (суддя Ліпинський О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що компенсаційні виплати нараховані позивачем неправомірно, присуджена на користь позивача за рішенням суду сума збитків не є грошовим зобов'язанням у розумінні цивільного законодавства, а являє собою міру цивільно - правової відповідальності, що виключає підстави для нарахування саме на суму збитків інфляційних втрат та відсотків річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на п.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.99р., відповідно до якого збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце сторони повідомлені в установленому порядку, однак, відповідач наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 07.02.2011р. господарським судом Дніпропетровської області у справі № 40/195-10 (13/30-10 (33/140-09 (6/278-08 (А11/37 (А6/18 (14/140))-07) було ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ з ІІ „Галілей", яким:

- визнано недійсним рішення Лобойківської сільської ради від 28.01.03р. №106-6-ХХІV з врахуванням змін, внесених рішенням від 23.03.04р. №323-13-ХХІV "Про визнання майна безхазяйним";

- визнано недійсним розпорядження Голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04.02.03р. за №30-р-03 "Про визнання майна безхазяйним";

- стягнуто з державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь ТОВ з ІІ "Галілей" 1 844 629,89 грн. збитків.

Вказане рішення набуло законної сили.

В силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України.

Головне управління Дерказначейства України у Дніпропетровській області ні в добровільному, ні в примусовому порядку обов'язок зі сплати грошової суми, покладений на нього в судовому порядку, не виконало.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Даною нормою закріплена можливість виникнення грошового зобов'язання не лише з цивільно-правових договорів, але і з інших передбачених законом підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Зазначена норма прямо передбачає можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов'язання, негативних наслідків, установлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Дану правову позицію визначено Верховним Судом України у постанові від 05.12.2011 року у справі № 3-125гс11.

Рішення господарського суду від 07.02.2011 року у справі № 40/195-10 (13/30-10 (33/140-09 (6/278-08 (А11/37 (А6/18 (14/140))-07) відповідачем було виконано 25.05.2012р. (після ухвалення опспорюваного рішення), тоді як компенсаційні виплати нараховані позивачем за період з березня 2011р. по січень 2011р. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем були нараховані відповідачу визначені чинним законодавством компенсаційні виплати, а саме, інфляційні втрати та відсотки річних у сумах відповідно 34 482,16 грн. та 55 338,90 грн., вимоги про стягнення яких є обґрунтованими і підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв'язку з виконанням рішення про перерахування коштів та відсутністю предмету спору задоволенню не підлягає, оскільки предметом спору є не заборгованість, а сплата інфляційних та відсотків річних за грошове зобов'язання, що не було своєчасно виконане відповідачем. Таким чином, предмет позову існує незалежно від погашення боргу.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються підставними і підлягають задоволенню. Витрати зі сплати судового збору, в тому числі за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції, належить покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Галілей" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012р. у справі № 39/5005/2047/2012 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Галілей" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трохимових, б. 52 кв. 97, код ЄДРПОУ 24607347) 34 482,16 грн. інфляційних втрат, 55 338,90 грн. 3% річних та 2 605, 0грн. витрат по сплаті судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.В. Тищик

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд