Ухвала суду № 24968746, 25.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" червня 2012 р.

Справа № 02-2/8/5022-197/2012

Суддя Гирила І.М., розглянувши заяву № 11 від 21.06.2012 р., подану ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000", вул. Базарна, 9, м. Кременець, Тернопільська область, про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву з доданими до неї матеріалами, у зв’язку з наступним:

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" № v1070224-11 від 08 липня 2011 року, що набрав чинності з 01 листопада 2011 року, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Заявником вказаної норми не виконано, доказів сплати судового збору не надано.

Разом з тим, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір»суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 2. ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено такі судові процедури банкрутства, як:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

За наслідками проведених судових засідань, судом вирішується питання щодо переходу до однієї із вищезазначених процедур, про що виноситься відповідний процесуальний документ (судове рішення).

З огляду на те, що заявником не зазначено до якого часу (ухвалення якого саме судового рішення), на його думку, слід відстрочити сплату судового збору, оскільки у визначеній ним процедурі банкрутства (ст. 51 Закону) такими є як і постанова про визнання боржника банкрутом так і ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, клопотання про відстрочку сплати судового збору суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Згідно п. 4. ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з п.1 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання.

Відповідно до вимог ч. 8 ст.111 Цивільного кодексу України, ліквідатор після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Ліквідатор вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Окрім того, ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 11.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010 р. (у чинній редакції до 06.01.2012р.), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до пункту 11.3 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010 (у чинній редакції до 06.01.2012р.), у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Виходячи з викладеного, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника в порядку ст.60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та, відповідно, затвердження його учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи можливе з'ясування питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 Цивільного кодексу України, з заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається із заяви про визнання юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000" банкрутом, в порядку статті 51 спеціального Закону, в останній відсутні посилання на факти: проведення аналізу фінансово - господарської діяльності боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, у встановленому законодавством порядку.

За даних обставин, суд констатує про недотримання заявником позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано відомостей, перелічених в статті 7 Закону, а також з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

За таких обставин, заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000", вул. Базарна, 9, м. Кременець, Тернопільська область, та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 7, 9, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя господарського суду, –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору –відмовити.

2. Повернути заяву № 11 від 21.06.2012 р. про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000", вул. Базарна, 9, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291464, та додані до неї матеріали (всього на 37-ми аркушах) Товариству з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000", вул. Базарна, 9, м. Кременець, Тернопільська область –без розгляду.

Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя І.М. Гирила