Ухвала суду № 24967698, 02.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"02" липня 2012 р. Справа № 5021/886/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіДерепи В. І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., -(доповідача у справі)розглянувши заяву про розподіл судових витратДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у справі№5021/886/2011господарського судуСумської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"простягнення суми

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.11 у справі №5021/886/2011 скасовано в частині відмови в позові щодо стягнення 1211458,94 грн. суми основної заборгованості, провадження у справі в цій частині припинено. В решті постанова Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.11 у справі №5021/886/2011 залишена без змін.

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить здійснити розподіл судових витрат.

Випадки, коли суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове судове рішення, визначені статтею 88 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

- якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

У поданій заяві позивач просить суд прийняти додаткову постанову з посиланням на те, що Вищим господарським судом України не було вирішено питання про розподіл господарських витрат. Вищий господарський суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 11 частини 2 статті 111-11 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами статті 49 ГПК України.

Зокрема, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В межах даної справи позивачем сплачувалося як державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення (при поданні позову та апеляційної скарги), так і судовий збір (при поданні касаційної скарги). Судові витрати (включаючи витрати на інформаційно-технічне забезпечення) за подання позовної заяви та апеляційної скарги позивачу повернуті в повному обсязі судами першої та апеляційної інстанцій відповідно (що вбачається з резолютивних частин рішення та постанови.

За перегляд справи в касаційному порядку позивачем сплачено 12115,00 грн. судового збору за платіжним дорученням №3443 від 16.11.11.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає вичерпний перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору. Відповідно до цієї статті, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Оскільки касаційна скарга позивача розглянута Вищим господарським судом України по суті, а провадження у справі не було закрито, а було припинене, то в даному випадку відсутні правові підстави для повернення суми судового збору з державного бюджету. Тому у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 86, 88 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали про розподіл судових витрат у справі № 5021/886/2011.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді С. Бондар

Б. Грек