ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №213/714/12
Головуючий у 1-й інстанції: Кривенко Д.Т.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Гонтарука В. М.
суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Гули А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до постанови Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2012 року задоволено даний позов.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 21 червня 2012 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Позивач з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову - скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до обставин справи, 02 березня 2012 року до Липовецької райдержадміністрації надійшли клопотання від громадян ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами села Славна, Липовецького району, та від громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами села Зозів. До вказаних звернень було долучено графічні матеріали із бажаним розташуванням земельних ділянок та погодження землекористувача відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.
15 березня 2012 року відбулося засідання комісії Липовецької райдержадміністрації по розгляду заяв з питань відведення земельних ділянок для сільськогосподарського використання, на якій було розглянуто всі вище вказані клопотання. На засіданні комісії був присутній при розгляді свого клопотання гр. ОСОБА_6, який на той час отримав усну відповідь про те, шо розпорядженням голови райдержадміністрації від 31 січня 2012 року № 36 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Зозівської сільської ради загальною площею 256,3550 га. шляхом проведення земельних торгів (аукціонів) згідно додатку, куди входили і земельні ділянки які бажали отримати гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 На час розгляду заяв, уже було виготовлено технічну документацію та готувалась до затвердження нормативно -грошова оцінка даних земельних ділянок.
Заслухавши думку голови Зозівської сільської ради гр. ОСОБА_8, комісійно було прийнято рішення рекомендувати голові райдержадміністрації погодити надання земельних ділянок гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при наявності вільних земель державної власності, що розташовані за межами села Зозів, рекомендувати попередньо розглянути дане питання на сесії Зозівської сільської ради та подати документи про наявність земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян, по розрахунку площі та обгрунтування місця розташування земельних ділянок, що передбачаються для відведення у власність. На дану пропозицію земельної комісії гр. ОСОБА_6 погодився.
22 березня 2012 року Липовецька райдержадміністрація направила відповідь гр.ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка на якій заявники бажають вести особисте селянське господарство знаходиться в стадії відведення для організації фермерських господарств, а тому надати її для ведення особистого селянського господарства є неможливим. Вказане підтверджується розпорядженням голови райдержадміністрації від 26 квітня 2011 року №134 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для організації фермерського господарства", наданого гр.ОСОБА_9, та розпорядженням голови райдержадміністрації від 10 жовтня 2011 року № 330 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для організації фермерського господарства", наданого гр. ОСОБА_10.
29 березня 2012 року Липовецькою райдержадміністрацією направлено повідомлення гр.. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про те що, у відповідності до вимог Типової інструкцієї з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, термін розгляду їхніх заяв буде продовжено до 02 травня 2012 року.
09 квітня 2012 року громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направлено відповідь, у якій вказано, що на комісії Липовецької райдержадміністрації по розгляду заяв з питань відведення земельних ділянок для сільськогосподарського використання прийнято рішення рекомендувати голові райдержадміністрації погодити надання земельних ділянок гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при наявності вільних земель державної власності, що розташовані за межами села Зозів, рекомендувати попередньо розглянути дане питання на сесії Зозівської сільської ради та подати документи про наявність земельних ділянок , що знаходяться у власності громадян, по розрахунку площі та обґрунтування місця розташування земельних ділянок, що передбачаються для відведення у власність.
Вважаючи, що Липовецька РДА в порушення вимог ст.ст.116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України не розглянула клопотання позивачів щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, тобто не надала самого дозволу або ж мотивованої відмови у його наданні, позивачі звернулись до суду із зазначеними позовними вимогами.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає таку позицію суду першої інстанції хибною, з огляду на таке
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
При цьому в частині 7 цієї ж норми зазначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів,
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено колегією суддів при з"ясуванні обставин по справі, що також підтверджується матеріалами справи, відповідачем неодноразово вживались заходи щодо надання можливості позивачу отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Однак, оскільки при здійсненні відповідачем перевірки було виявлено, що бажані позивачами земельні ділянки не є вільними, відповідачем щоразу повідомлялось останньому про неможливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що Липовецьким районним судом Вінницької області помилково зроблено висновок щодо наявності бездіяльності з боку відповідача стосовно розгляду клопотань позивачів.
Колегією суддів також не приймається до уваги твердження позивача з приводу того, що відповідачем в порушення вимог ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України не було надано мотивованої відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки зазначеною нормою не встановлено форми такої відмови у вигляді відповідного рішення або ж розпорядження. А відтак, проаналізувавши зміст повідомлень відповідача про неможливість надання позивачам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є по своїй суті мотивованою відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивачів є необгрунтованими.
Водночас, судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписами п.1 ч.1 ст.17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 18 КАС України, визначені правила предметної підсудності адміністративних спорів.
Частиною 2 статті 18 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у даній справі виступає районна державна адміністрація, яке є органом державної влади, а відтак, враховуючи положення ч.2 ст.18 КАС України, така справа належить до предметної підсудності окружного адміністративного суду.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити.
Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "26" червня 2012 р. .
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Драчук Т. О.
Боровицький О. А.
Судове рішення № 24967468, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/714/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: