Постанова № 24964572, 22.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року Справа № 2а/2370/2102/2012

10 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Гараня С.М.,

при секретарі –Лисенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства «Канівліс»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Канівська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби, в якому просила стягнути з приватного акціонерного товариства «Канівліс»податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2285 грн. 93 коп., та податку на прибуток у розмірі 159 грн. 33 коп.

Згідно позову відповідач є платником податків і зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у вищезазначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. Станом на 21.05.2012 р. заборгованість відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності склала 2285 грн. 93 коп. Крім того відповідач має заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 159 грн. 33 коп. У зв’язку з наявністю податкового боргу позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути його в судовому порядку.

Сторони по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилися, відповідач про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення справи не надав. Позивач в поданому ним клопотанні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та провести розгляд справи за його відсутності. З підстав викладеного суд вирішив провести розгляд справи за відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши та оцінивши письмові матеріали та докази у справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію приватне акціонерне товариство «Канівліс»зареєстроване як юридична особа Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.04.2004 р., ідентифікаційний код 32925373, та перебуває на обліку в Канівській об’єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів.

27.01.2011 р. приватним акціонерним товариством «Канівліс»до Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, в якій відповідачем самостійно нараховано орендної плати за вказаний період на загальну суму 5724 грн. 48 коп.

Відповідно даних зворотного боку облікової картки платника податку та розрахунку боргу, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, у розмірі 2285 грн. 93 коп., який на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом, не сплачений.

08.11.2011 р. приватним акціонерним товариством «Канівліс»до Державної податкової служби була подана податкова декларація № 24410 з податку на прибуток за перше півріччя 2011 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у сумі 163 грн.

Відповідно даних зворотного боку облікової картки платника податку та розрахунку боргу, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток за перше півріччя 2011 року з урахуванням його часткової сплати, у розмірі 159 грн. 93 коп.

Податковим кодексом України врегульовані відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог статті 269 Податкового кодексу платниками податку за землю є : власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пункту 285.1. статті 285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

За правилами пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. статті 287 цього Кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до вимог статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємства є в тому числі суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 152.1. статті 152 Податкового кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 152.9. статті 152 цього Кодексу для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до вимог пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.3. статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4. статті 59 Податкового кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З підстав викладеного відповідачу направлялася податкова вимога від 07.10.2011 р. № 242 яка в адміністративному чи судовому порядку ним не оскаржувалися.

Відповідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.1. пункту 89.1. статті 89 цього Кодексу визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

На виконання вимог Податкового кодексу України в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна позивачем зареєстрована податкова застава від 16.02.2012 р.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства «Канівліс»про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 2285 грн. 93 коп. та податку на прибуток в сумі 159 грн. 33 коп. підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Канівліс», ідентифікаційний код 32925373, на користь бюджету через Канівську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п’ять) грн. 93 коп. та податку на прибуток підприємства у розмірі 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 33 коп., а всього на загальну суму 2445 (дві тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань