Постанова № 24964460, 19.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2012 р. № 2-а-5381/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод"

до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова

Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Машгідропривод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/0, прийняте 14.07.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова; скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/1, прийняте 03.08.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова; скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/2, прийняте 18.09.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова; скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/3, прийняте 02.12.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

В обґрунтування позову вказано, що 14 липня 2009 року Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000231800/0, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Машгідропривод” зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 23750 грн. 01 коп., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 15833 грн. 34 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 7916 грн. 67 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 30.06.2009 р. за № 1565/18-012/34953135 про результати невиїзної документальної перевірки по Товариству з обмеженою відповідальністю “Машгідропривод” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ “Євробуд +” за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що укладені угоди між позивачем –ТОВ “Машгідропривод” та ТОВ “Євробуд+” не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, жодних юридичних наслідків в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють, а тому ТОВ “Машгідропривод” неправомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ виписані в межах договору податкові накладні на суму 95000,00 грн. (в тому числі ПДВ –15 833,33 грн.).

Судом встановлено, що 30.06.2009 року Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Машгідропривод" код за ЄДРПОУ 34953135, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Євробуд+" код 32867055 за період з 01.07.2005 по 30.09.2008р.

В ході перевірки встановлені наступні порушення:

- пп. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями ТОВ "Машгідропривод" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по виконаним роботам проведеним ТОВ „Євробуд+" на загальну суму 95 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 15 833,33 грн., по періодам:

- серпень 2008 року - загальна сума 40 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.;

- вересень 2008 року - загальна сума 55 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 9 166,67 грн.

Результати перевірки відображено в акті про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ “Машгідропривод” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Євробуд+" код 32867055 за період з 01.07.2005 по 30.09.2008р. № 1565/18-012/34953135 від 30.06.2009 року. (а.с.11-19).

14 липня 2009 року Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова з посиланням на акт перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000231800/0, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Машгідропривод” зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 23750 грн. 01 коп., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 15833 грн. 34 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 7916 грн. 67 коп.

Відносно зазначеного правового акту індивідуальної дії позивачем була розпочата передбачена ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” процедура оскарження рішень податкових органів. За наслідками цієї процедури визначена первісним податковим повідомленням-рішенням від 14 липня 2009 року №0000231800/0 сума податкового зобов’язання була залишена без змін, у зв’язку з чим відповідач склав та з метою доведення нового граничного строку погашення податкового зобов’язання направив на адресу ТОВ “Машгідропривод” податкові повідомлення-рішення від 03.08.2009 № 0000231800/1, від18.09.2009 № 0000231800/2, від 02.12.2009 р № 0000231800/3

Як з’ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень став відображений в акті перевірки висновок відповідача про порушення ТОВ “Машгідропривод” п.п.7.4.1 і п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: віднесення до податкового кредиту суми податку в розмірі 15 833,33 грн. за податковими накладними від 22.08.08. № 915, від 28.08.08 № 921, від 29.08.08 № 927, від 02.09.08 № 917, від 03.09.08 № 919, від 05.09.08 № 921, одержаних від ТОВ "Євробуд+" за нікчемною угодою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 03.07.2008 р. між ТОВ «Машгідропривод»та ТОВ «Євробуд+»укладено Генеральний договір підряду за №22.

03.07.2008 p. між ТОВ «Машгідропривод»та ТОВ «Євробуд+»укладено додаткову угоду № 1 до Генерального договору підряду за № 22. Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 Підрядчик - ТОВ «Євробуд+»зобов'язався у відповідності до умов Генерального договору підряду виконати будівельно-монтажні роботи згідно розробленого Замовником - ТОВ «Машгідропривод»технічного завдання та затвердженого сторонами кошторису, а саме: ремонт фасаду, монтаж водостічної системи на будівлі основного виробництва.

ТОВ «Машгідропривод»та ТОВ «Євробуд+»було затверджено кошторис, технічне завдання на ремонт фасаду, монтаж водостічної системи на будівлі основного виробництва. Така»- сторони дійшли згоди щодо інших суттєвих умов договору підряду, які передбачені Главою 6 У Цивільного кодексу України.

ТОВ «Євробуд+»належним чином виконувались умови договору підряду та додаткової угоди до нього щодо проведення робіт якісно та у встановлений строк. В свою чергу ТОВ «Машгідропривод»сплатило за ці роботи: на підставі податкової накладної від 22.08.2008 р. за порядковим № 915 було здійснено платіж у сумі 10000,00 грн., ПДВ-1666 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1511 від 22.08.2008 р., на підставі податкової накладної від 28.08.2008 р. за порядковим № 921 здійснено платіж у сумі 20000,00 грн., ПДВ-3333 грн. 33 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1536 від 28.08.2008 р., на підставі податкової накладної від 29.08.2008 р. за порядковим № 927 здійснено платіж у сумі 10000,00 грн., ПДВ-1666 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1567 від 29.08.2008 р., на підставі податкової накладної від 02.09.2008 р. за порядковим № 917 здійснено платіж у сумі 15000,00 грн., ПДВ-2500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1576 від 02.09.2008 р., на підставі податкової накладної від 03.09.2008 р. за порядковим № 919 здійснено платіж у сумі 5000,00 грн., ПДВ-833 грн. 33 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1598 від 03.09.2008 р., на підставі податкової накладної від 05.09.2008 р. за порядковим № 921 здійснено платіж у сумі 25000,00 грн., ПДВ-4166 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1630 від 05.09.2008 р., на підставі податкової накладної від 08.09.2008 р. за порядковим № 923 здійснену платіж у сумі 10000,00 грн., ПДВ-1666 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1633 від 08.09.2008 р.

30.04.2009 р. ТОВ «Машгідропривод»та ТОВ «Євробуд+»було складено та підписано Акт №22 виконаних робіт, із змісту якого вбачається, що згідно договору підряду від 03.07.2008 р. за № 22 підрядчик виконав, а замовник прийняв виконану роботу по ремонту фасаду, монтажу водостічної системи на будівлі основного виробництва, що знаходиться за адресок): м. Харків, вул. Каштанова, 14 у повному обсязі у встановлений договором строк на суму 95 000,00 грн:, у тому числі ПДВ - 15 833,33 грн.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так ТОВ «Євробуд+» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб ТОВ «Євробуд+» на підписання договору тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти перевірок, щодо ТОВ «Євробуд+», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже порушення контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Євробуд+»правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Євробуд+» так і на час судового розгляду останній знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит це - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих («плачених) платником податку у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі і з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить виникнення права на податковий кредит у залежність від наявності або відсутності проектно-кошторисної документації, документів, що підтверджують виконання певних ремонтних робіт, вводу приміщень в експлуатацію тощо.

У відповідності до п.7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено п.п 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Євробуд+» , які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення –рішення № 0000231800/0 від 14.07.2009 р., № 0000231800/1від 03.08.2009 р., № 0000231800/2, від 18.09.2009 р. та за № 0000231800/3 від 02.12.2009 р. винесено ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/0, прийняте 14.07.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/1, прийняте 03.08.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/2, прийняте 18.09.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000231800/3, прийняте 02.12.2009 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 червня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.