Постанова № 24964451, 12.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2012 р. № 2-а- 3677/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Халов О.А., відповідач - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІР СОМ»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати наказ відповідача №77 від 12.01.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІРСОМ»; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІР СОМ»по взаємовідносинам із платниками податків, а саме ТОВ «ЮСАЕМ»(код СДРПОУ 33010817), ТОВ «Трубопласт Україна»(код СДРПОУ 37189531), ТОВ «Будівництво пан-Україна»(код СДРПОУ 34859292) їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-жовтень 2011 року, за наслідками якої було складено акт від 04.08.2011 року за № 3595/2305/31437483. В обґрунтування позовних вимог вказує, що у контролюючого органу не було встановлених законом підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІР СОМ», а відтак прийнятий відповідачем оскаржуваний наказ про її проведення є протиправним.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що згідно із наданою позивачем на письмовий запит контролюючого органу інформацією було встановлено, що у спірний період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Трубопласт Україна»та ТОВ «Будівництво пан-Україна». Разом з тим, згідно із отриманою від інших податкових органів інформацієї, була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності вище зазначених підприємств із іншими суб'єктами господарювання у т.ч. ТОВ «ІР СОМ». А відтак прийнятий відповідачем спірний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІРСОМ»є законним, а дії по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт від 04.08.2011 року за № 3595/2305/31437483 -правомірними.

Ухвалою суду від 29.05.2012 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, проведено заміну первинного відповідача -Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на належного - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні 12.06.2012 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, 24.11.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулося до позивача із запитом за № 25955/10/23-523 про надання пояснень та її документального підтвердження з питань взаємовідносин із контрагентами -ТОВ «ЮСАЕМ»за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, ТОВ «Будівництво пан-Україна»за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ПП «АРТАНІА»за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Трубопласт Україна»за період з 01.04.2011 року по 31.06.2011 року, ТОВ «Ліон»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року та з ПП «Євробуд грант»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

Листом від 21.12.2011 року за №48 ТОВ «ІРСОМ»надало відповідь та копії первинних документів. Дана обставина також підтверджується актом перевірки та не заперечується представником відповідача.

12.01.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято наказ № 77 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІРСОМ»та повідомлення № 963/10/23-5, які були направлені позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа із штампом поштового відділення.

23.01.2012 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі вище зазначеного наказу, було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «ІРСОМ»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, а саме: ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Трубопласт Україна», ТОВ «Будівництво пан-Україна»їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-жовтень 2011 року, за наслідками якої було складено акт від 04.08.2011 року за № 3595/2305/31437483.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, за результатом чого занижено суму ПДВ у розмірі 1 288 333 грн.

У відповідності до імперативних приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а фактичною підставою слугувало встановлення сумнівності у факті здійснення операцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій щодо її проведення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про наступне.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Кодексу, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи запиту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 24.11.2011 року № 25955/10/23-523, суд відзначає, що зміст оглянутого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ «ІРСОМ»вимог податкового чи іншого законодавства.

Суд відмічає, що така обставина, як встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, не відноситься до законодавчо визначеного переліку підстав для проведення документальних перевірок. Крім того, у запиті не відображено в рамках яких заходів ДПІ встановлено сумнівність у фактах здійснення операцій; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.

Суд відмічає, що без зазначення у запиті наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.

До того ж, запит відповідача, ДПІ не містить посилань на відповідні норми ст.78 ПК України, якою передбачений вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, що можна кваліфікувати виключно як відсутність нормативного обґрунтування витребування інформацій та її документального підтвердження.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Разом з тим, як було встановлено під час розгляду справи, та не заперечується відповідачем, листом від 21.12.2011 року за №48 ТОВ «ІР СОМ»надало відповідь та копії первинних документів.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що своєчасне та в повному обсязі надання платником податків письмових пояснень та документів в підтвердження таких пояснень до податкового органу за змістом п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України унеможливлює прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки.

Окрім того, дослідивши зміст спірного наказу, суд відмічає, що даний наказ не може слугувати законною підставою для призначення документальної невиїзної позапланової перевірки, бо вмотивований виключно посиланням на п.п.78.1.1 п. 78.1.ст.78 та п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, положення якої унормовують правовідносини з призначення документальних позапланових виїзних перевірок, у той час як правила призначення документальних невиїзних перевірок врегульовані ст.79 Податкового кодексу України.

Також, дослідивши зміст повідомлення № 963/10/12-5 від 12.01.2012 року, яке було направлено на адресу платника податків відповідачем одночасно з наказом № 77 від 12.01.2012 року, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в всупереч вимог ст. 79.2 ПК України, направив на адресу позивача запрошення для підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки, в той час як на законодавчому рівні на податковий орган покладено обов'язок щодо направлення/вручення платнику податків письмового повідомлення саме про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність здійсненої щодо нього перевірки.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що складений та направлений контролюючим органом письмовий запит не може вважатись тим обов'язковим письмовим запитом в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, на який позивач повинен був надати пояснення та документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту, та враховуючи той факт, що позивачем було виконано вимоги податкового органу щодо надання відомостей та їх документального підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для прийняття спірного наказу про проведення перевірки ТОВ «ІР СОМ»

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку, що спірний наказ про призначення перевірки позивача був прийнятий не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості прийняття спірного наказу, та як наслідок правомірності проведення перевірки ТОВ «ІР СОМ», за наслідками якої складено акт № 192/2305/32338465 від 23.01.2012р.

З урахування зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІР СОМ»при відсутності підстав для її проведення, без належного витребування та дослідження документів, та відповідно безпідставно склав акт перевірки, висновки якого також не ґрунтуються на дотриманні вимог чинного законодавства. Враховуючи незаконність проведенні перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача, та висновки акту перевірки.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, у зв'язку із чим поданий позов підлягає задоволенню, оскаржуваний наказ податкового органу - скасуванню, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним, як і протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 77 від 12.01.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІРСОМ».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІР СОМ»по взаємовідносинам із платниками податків, а саме ТОВ «ЮСАЕМ»(код СДРПОУ 33010817), ТОВ «Трубопласт Україна»(код СДРПОУ 37189531), ТОВ «Будівництво пан-Україна»(код СДРПОУ 34859292) їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-жовтень 2011 року, за наслідками якої було складено акт від 04.08.2011 року за № 3595/2305/31437483.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (61072, м. Харків, вул. 23-Серпня, д. 31/Б, код 32338465) судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.