Постанова № 24964266, 26.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3488/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача -Чирви Є.В.,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2012 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 248 176,68 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 248 176,68 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при подачі декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року він не заповнював пункт 3.2 розділу 3 вказаної декларації, в якому повідомляється про те, що в наступному 2011 році він передбачає одержати оподатковуваний сукупний дохід у розмірі 1816,00 грн. Вказував на той факт, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010, якою йому відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2008 №0033391702/0/4669, на даний час оскаржується у касаційному порядку. Крім того, відповідач також зазначав, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 у справі №2а-44126/09/1670, що набрала законної сили, дії Кременчуцької ОДПІ щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 04.12.2008 за №3614/17-305/НОМЕР_1, визнано протиправними. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову про стягнення з нього податкового боргу в розмірі 248 176,68 грн.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 17.12.2001 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи виконкомом Крюківської районної ради м. Кременчука.

Як платник податків відповідач взятий на облік у Кременчуцькій ОДПІ 19.12.2001 за №1614-01.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 10.10.2008 по 31.10.2008, з перервою на вихідні дні 11, 12, 18, 19, 25, 26 жовтня 2008 року, проведено планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки складений акт №3614/17-305/НОМЕР_1 від 04.12.2008, в якому, зокрема, відображено порушення відповідачем підпунктів "в", "є" пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-ІV, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 247 902,26 грн, а саме, по періодах:

- ІV квартал 2005 року - 9579,91 грн;

- 2006 року - 43888,65 грн;

- 2007 року - 157 283,22 грн;

- І півріччя 2008 року - 37150,47 грн.

На підставі акта перевірки №3614/17-305/НОМЕР_1 від 04.12.2008 податковим органом 19.12.2008, прийнято податкове повідомлення-рішення №0033391702/0/4669, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 247 902,26 грн, в тому числі за основним платежем - 247 902,26 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (оскарження платником податків рішення).

Згідно положень підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2008 №0033391702/0/4669, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі №2а-45688/09/1670 адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 19.12.2008 №0033391702/0/4669, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 247 902 грн.

Однак, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі №2а-45688/09/1670 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 набрала законної сили з моменту її проголошення - 22.09.2010.

Таким чином, з моменту набрання постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 законної сили податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 247 902,26 грн набули статусу узгодженої суми податкових зобов'язань.

Крім того, судом встановлено, що податковий борг з податку з доходів фізичних осіб збільшився на суму 544,80 грн (в тому числі податок на доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року в сумі 272,40 грн та авансовий платіж по податку з доходів фізичних осіб в сумі 272,40 грн) внаслідок подання відповідачем 03.02.2011 податкової декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року №3551.

Податковий борг на суму 544,80 грн зменшився за рахунок переплати в розмірі 0,90 грн та самостійної сплати податкового зобов'язання в розмірі 272,40 грн.

Разом з тим, податковий борг відповідача збільшився на суму нарахованої Кременчуцькою ОДПІ згідно статті 129 Податкового кодексу України пені в сумі 2,92 грн.

В ході розгляду справи відповідач вказував на те, що при подачі декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, він не заповнював пункт 3.2 розділу 3 вказаної декларації, в якому повідомляється про те, що в наступному 2011 році він передбачає одержати оподатковуваний сукупний дохід у розмірі 1816,00 грн.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями пунктів 14.3-14.5 статті 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за №64 (чинної у 2010 році), оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності податковими органами здійснюється на підставі:

- податкових декларацій за звітний податковий період, які надаються наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік);

- матеріалів перевірок діяльності таких осіб, проведених податковими органами;

- отриманих від податкових агентів податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь таких платників податків, а також суми утриманих з них податків за встановленою формою.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 відсотків суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік.

Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податку податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.

Суми податку, сплачені у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті до відповідного бюджету не пізніше 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Повернення зайво сплачених коштів платнику податку здійснюється відповідно до законодавства.

Фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.

Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання податкової декларації.

Аналогічні за своїм змістом правові норми містить і чинний Податковий кодекс України.

Так, відповідно до пункту 177.5 статті 177 вказаного Кодексу фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб

розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Як встановлено судом із пояснень представника Кременчуцької ОДПІ, 03.02.2011 суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 до Кременчуцької ОДПІ була подана декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, та прийнята під №3551, про що на другому екземплярі декларації (екземплярі платника) був проставлений штамп №8 з позначкою "отримано".

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Після прийняття у відповідача декларації, вона була передана до управління оподаткування фізичних осіб для подальшого опрацювання. При перевірці декларації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, інспектором управління оподаткування фізичних осіб була виявлена помилка щодо заповнення графи 3.2 розділу 3 декларації (вказана графа була незаповнена).

У зв'язку із цим, відповідача було повідомлено про наявність помилки та запропоновано подати декларацію про доходи з вірно заповненими графами, після чого, суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 була надана така декларація з вірно заповненими показниками.

Відповідно до підпункту 4.15.2 пункту 4.15 статті 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 №827, форми податкових звітів, затверджені відповідними Порядками складання звітів, не передбачають форм уточнених розрахунків для суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб, які знаходяться на загальній або спрощеній системі оподаткування; також не передбачено уточнюючих форм для звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), звіту за формою N 1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", декларації про валютні цінності, Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із усуненням виявленої помилки у декларації про доходи, наданої відповідачем, була прийнята заміна паперового екземпляру раніше поданої декларації на нову декларацію з вірно заповненими показниками, про що, на другому екземплярі декларації (екземплярі платника) був проставлений №3551 від 03.02.2011 та штамп №3 з позначкою "отримано".

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи відповідача щодо не заповнення ним графи 3.2 розділу 3 декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року №3551 від 03.02.2011.

Крім того, в ході судового розгляду справи відповідач, як на підставу, що звільняє його від сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, розрахованих згідно декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року №3551 від 03.02.2011, посилався на те, що у 2011 році ним не здійснювалась підприємницька діяльність та не отримувався дохід, в зв'язку з чим останнім до Кременчуцької ОДПІ було подано податкову звітність з нульовими показниками.

Вказана позиція відповідача судом оцінюється критично, оскільки відповідно до підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 вказаного Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Так, Кременчуцькою ОДПІ було виставлено суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 податкову вимогу від 27.12.2010 №1/5413/5975 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 27.12.2010 в розмірі 504 835,27 грн. Вказана вимога направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом та отримана останнім 29.12.2010, що підтверджується належним чином завіреною копією зворотнього повідомленням про вручення поштового відправлення, яка наявна у матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по податку з доходів фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 248 176,68 грн.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, позивачем в порушення вказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ згідно прохальної частини позову підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 248 176,68 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 248 176 (двісті сорок вісім тисяч сто сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок на р/р 33218801700008, одержувач УДКС у м. Кременчук Полтавської області, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава