Постанова № 24964133, 16.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

16.02.2012 р. Справа № 2а-6499/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон",

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000333800 від 29.04.2011р., Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2012 року Справа № 2а-6499/11/1470

м. Миколаїв

14:58

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»,

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000333800 від 29.04.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг Дон»(далі - Позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0000333800, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 41362,5 грн., у тому числі за основним платежем 27575,00 грн. та за штрафними санкціями 13787,5 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню в повному обсязі. Податковий кредит Позивачем сформовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «Техноторг Дон»зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.11.2011 р., про що свідчить Довідка АА № 483814 (а.с. 97). Основними видами діяльності за КВЕД є: 51.90.0 основні види оптової торгівлі; 29.32.4 ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства; 34.30.0 виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів; 50.30.2 роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 51.88.0 оптова торгівля сільськогосподарською технікою; 60.23.0 діяльність нерегулярного пасажирського транспорту.

11.04.2011 року СДПІ по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техноторг Дон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій між ТОВ «Техноторг Дон»та ТОВ «ВТ «Альянс»за серпень 2010 року, про що 11.04.2011 р. було складено акт № 407/38/31764816 (а.с. 10-21).

За результатами перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 р. № 0000333800 (а.с. 22), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем -27575,00 грн. та за штрафними санкціями -13787,50 грн. на загальну суму -41362,50 грн.

Згідно позиції Позивача підставою для визнання права на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування ПДВ є наявність необхідних документів, що підтверджують розмір податкового кредиту.

Проте, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до норм Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, придбання необоротних активів, отримання послуг. Тобто у разі фактичного здійснення вищезазначених господарських операцій.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів або отримання послуг. Документи (податкові накладні) самі по собі є вторинним чинником, тобто повинні відображати реально здійснені події (факти), а отже при відсутності факту здійснення господарської операції, документи не можуть свідчити про наявність у особи певних прав (право на податковий кредит).

За серпень 2010 р. ТОВ «Техноторг Дон»задекларовано податковий кредит з ПДВ у сумі 16773520,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту на суму 27575,00 грн. при здійсненні господарських операцій Позивача з контрагентом ТОВ «ВТ «Альянс».

Згідно листа ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ від 26.01.2011 р. №3141/7/23-113 (а.с. 113-125) ТОВ «ВТ «Альянс»знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, віл. Мандриківська, 47.

Напротязі 2010 р. ТОВ «ВТ «Альянс»займалося наступними видами діяльності : 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 51.19.0 посередництво в торгівлі різними товарами; 74.14.0 консультації з питань комерційної діяльності та управління.

Між ТОВ «Техноторг Дон»та ТОВ «ВТ «Альянс»було укладено договір постачання від 03.08.2010 р. № 926 (далі - Договір) (а.с.69), згідно якого ТОВ «ВТ «Альянс»зобов'язується передати у власність Позивача конвеєри після капремонту. Згідно п.п. 3.1 п. 3 Договору конвеєри постачались Позивачем на умовах самовивозу.

Проте, як під час проведення перевірки, так і при розгляді справи в суді представники ТОВ «Техноторг Дон»не надали доказів на підтвердження здійснення господарських операцій з перевезення конвеєрів, а саме товарно-транспортних накладних, або будь яких інших документів на підтвердження транспортування придбаного товару від продавця покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВТ «Альянс»також не здійснював операції з перевезення конвеєрів, оскільки в податкових накладних (а.с. 75, 76) загальна сума коштів, що підлягають сплаті за товаро-транспортні витрати складає 0,00 грн.

Позивачем надано до суду договір оренди між ТОВ «Техноторг Дон»та ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр»б/н від 11.05.2011 р. (а.с. 130), з якого вбачається, що вищевказані конвеєри були здані в оренду ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр», яке знаходиться в с. Сабове, Кіровоградської області.

Представником ТОВ «Техноторг Дон»також не надано доказів на підтвердження факту зберігання придбаних у ТОВ «ВТ «Альянс»конвеєрів та їх місцезнаходження з моменту придбання у ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр»до моменту передачі в оренду ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр»з серпня 2010 року по травень 2001 року.

Проаналізувавши надані до суду документи, суд дійшов висновку про безтоварність господарської операції між ТОВ «Техноторг Дон»та ТОВ «ВТ «Альянс», оскільки позивачем не доведено факт перевезення конвеєрів, а також порядок та місце їх зберігання місцезнаходження з моменту придбання у ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр»до моменту передачі в оренду ТОВ «Сабовський гранітний кар'єр». Також, як в ході проведення перевірки, так і при розгляді справи судом не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «ВТ «Альянс»за період з 01.08.2008 року по 31.08.2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ВТ «Альянс» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Згідно акту перевірки № 77/231/32688401(а.с. 113-125) ТОВ «ВТ «Альянс»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, оскільки у вказаному період мало взаємовідносини з ТОВ «Е-Восток-Україна»., що має ознаки фіктивності.

Згідно з ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ «ВТ «Альянс»при придбанні та продажу товарів (послуг), - товар (послуги) по вказаним правочинам не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

В серпні 2010 р. покупцем по відношенню к ТОВ «ВТ «Альянс»виступало підприємство ТОВ «Техноторг Дон». За результатами акту перевірки підприємства ТОВ «ВТ «Альянс»ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно встановленому факту недійсності правочинів та, як наслідок, непідтвердженням формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вищевказаного підприємства, опираючись на той факт, що ТОВ «ВТ «Альянс»є «транзитером», - ТОВ «Техноторг Дон»виступає «вигодонабувачем».

В порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ № 168/97 в серпні 2010 року, згідно з даними Податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, ТОВ «Техноторг Дон» до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі 27575,00 грн. В той час, як сума податкових зобов'язань по відвантаженому товару ТОВ «ВТ «Альянс»дорівнює 0,00 грн. згідно акту про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 24.01.11 р. № 77/231/32688401.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, прдвочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В акті перевірки Позивача зазначено, що згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»між ТОВ «Техноторг Дон»та ТОВ «ВТ «Альянс»існує розбіжність в сумі 27575,00 грн.

Тобто, податкові накладні, що були виписані ТОВ «ВТ «Альянс»без виникнення податкових зобов'язань у останнього, не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ «Техноторг-Дон» в розмірі 27575,00 грн. та свідчать про заниження податку на додану вартість ТОВ «Техноторг-Дон».

Таким чином, на порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.97 Ж2І68/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, ТОВ «Техноторг-Дон»в серпні 2010р. завищено податковий кредит в сумі 27575,00 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 20.02.2012 року.

Суддя І.А. Устинов