Постанова № 24963901, 15.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 р. № 2а-2541/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря БиленьН.С.,

за участю представників

від позивача : не з'явилися;

від відповідача: : не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новояворівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 441,23 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття,

встановив:

Новояворівський міський центр зайнятості звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 441,23 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, повний текст постанови складено 02.07.2012 року.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що наказом №НТ111121 від 21.11.2011 р. відповідача визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. Однак, у відповідності до листа ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 14.02.2012 р. №556/10/29-020/224, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.01.2012 р., відповідач з 09.03.2004 р. був зареєстрований в ДПІ як фізична особа - підприємець і зареєстрував своє рішення про припинення підприємницької діяльності лише 23.12.2011 р. За період листопад - грудень 2011 р. відповідач отримав 441,23 грн. матеріального забезпечення на випадок безробіття. Зазначене було зафіксовано актом №26 від 22.02.2012 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У зв'язку із цим було видано наказ №19 від 22.02.2012 р. «Про повернення особою незаконно отриманих коштів». Згідно із п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р., якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітна особа своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітної стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю, з моменту виникнення цих обставин. Відтак, відповідач не був безробітним в розумінні ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до п. 3 ст. 36 цього закону сплачена відповідачу сума підлягає стягненню. Добровільно відповідач цю суму не повернув. Просить позов задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав. позов заперечив за безпідставністю. Письмових заперечень не надав.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

Наказом №НТ111121 від 21.11.2011 р. відповідача визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. За період листопад - грудень 2011 р. відповідач отримав 441,23 грн. матеріального забезпечення на випадок безробіття. Зі змісту заяви відповідача від 21.11.2011 р., повідомлення щодо не зайняття шукачем роботи окремими видами трудової діяльності від 14.11.2011 р. вбачається, що відповідач стверджував про те, що він не є підприємцем.

Однак, у відповідності до листа ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 14.02.2012 р. №556/10/29-020/224, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.01.2012 р., відповідач з 09.03.2004 р. був зареєстрований в ДПІ як фізична особа - підприємець і зареєстрував своє рішення про припинення підприємницької діяльності лише 23.12.2011 р.

Зазначене було зафіксовано актом №26 від 22.02.2012 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У зв'язку із цим було видано наказ №19 від 22.02.2012 р. «Про повернення особою незаконно отриманих коштів».

Згідно із п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р., якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітна своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітної стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю, з моменту виникнення цих обставин. Відтак, відповідач не був безробітним в розумінні ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до п. 3 ст. 36 цього закону сплачена відповідачу сума підлягає стягненню. Добровільно відповідач цю суму не повернув.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Відповідно до ст. 2 вказаного закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до ст. 25 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 27.04.1998 р. «Про затвердження положень щодо застосування Закону України «Про зайнятість населення», затверджено Положення про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, відповідно до якого працевлаштування безробітного є підставою для припинення виплат. Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно із п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р., якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітна своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітної стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю, з моменту виникнення цих обставин.

Належних доказів підставності отримання відповідачем зазначених сум допомоги по безробіттю суду не надано.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент.номер НОМЕР_1) на користь Новояворівського міського центру зайнятості (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Січ. Стрільців 16; р/р 37175001003768, ЗКПО 26413047 в ГУ ДК у Львівській області, МФО 825014, КЕК 1341.50) 441,23 грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02.07.2012 року.

Суддя Костів М.В.