Постанова № 24963702, 25.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року 2а-2694/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Осадчої М.М.,

представника позивача -Данилова С.А.,

представника відповідача -Гущі О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лагус"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Лагус" з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0000112201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 983, 25 грн., з яких: 13 586, 6 грн. -за основним платежем, 3 396,65 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про фіктивність правочину, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Лагус»та ТОВ «Компанія Квік Дан»є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за результатами здійсненої господарської операції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладений договір мав реальний характер -товари поставлені в повному обсязі і оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТОВ «Лагус», на думку позивача, правильно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість та правомірно відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним ТОВ «Компанія Квік Дан»у складі ціни придбаного товару.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагус»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 08.06.2004 за № 1355 120 0000 001083, як платник податків взято на облік в органах державної податкової служби 09.06.2004 за №2337 та перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля напівфабрикатами з чорних і кольорових металів, не віднесеними до інших підкласів; оптова торгівля необробленими чорними і кольоровими металами; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом, інші операції з оброблення металу; вирощування зернових, технічних і решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва; посередництво в торгівлі паливом, металами, корисними копалинами і хімікатами.

Згідно з письмовими поясненнями від 18.04.2012 директора ТОВ «Лагус» Лелякова О.М., у періоді з 01.12.2011 по 30.09.2011 ТОВ «Лагус»мало взаємовідносини з ТОВ «Компанія Квік Дан». На підставі усного договору та рахунків фактур (а.с. 33-35) ТОВ «Компанія Квік Дан»поставило позивачу товар Ст 18ХГТ круг 25, Ст 40Х круг 420, Ст 65 Г круг 22, Ст 18Х2Н4МА круг 50, Ст 65 Г лист 6,0, Ст У8А круг 20, Ст 60С2А круг 5, Ст 25Х1 МФ круг 30, Ст У8А круг лист 14, Ст 155.

Факт поставки підтверджується копіями податковими накладних (а.с. 26-27), видаткових накладних (а.с. 29-31).

На підставі рахунків-фактур (а.с. 33-35) позивач сплатив ТОВ «Компанія Квік Дан»за поставлений товар грошові кошти у розмірі 81 519,60 грн. Факт розрахунку за поставлений товар підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 36-39).

За результатами господарської операції на підставі податкових накладних (а.с. 26-28) позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 13 586,60 грн.

У квітні 2012 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.12.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Квік Дан»(код ЄДРПОУ 37288477) (акт перевірки від 27.04.2012 №229/221/32932422).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

пункту 198.1, пункту 198.2, пункту198.3, пункту 198.6 статті 198; пункту 185.1 статті 185; пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2011 року на суму 13 586,60 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договір поставки, укладений між позивачем і ТОВ «Компанія Квік Дан», є нікчемним і таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави і суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, оскільки вказаний договір укладено за відсутності наміру дійсного отримання товару за договором поставки, фактично ніякі товари контрагентом не поставлялися, а договір укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладена інформація, яка міститься у базі даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно з якою встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Лагус»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Компанія Квік Дан».

У ході перевірки позивача було використано дані акта перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області від 02.12.2011 №2005/236-37288477 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан»(код ЄДРПОУ 37288477) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.08.2011.

Посадовими особами Алчевської ОДПІ в Луганській області під час перевірки контрагента позивача було встановлено, що ТОВ «Компанія Квік Дан»на вимогу податкового органу, яка оформлена листом Алчевської ОДПІ від 19.09.2011 №30253/236-3/475-266, ТОВ «Компанія Квік Дан»не надало документи, що підтверджують формування показників податкової звітності.

Враховуючи відсутність документів, які б підтверджували постачання товарів, послуг, працівники Алчевської ОДПІ в Луганській області дійшли висновку, що податкові накладні, заповнені ТОВ «Компанія Квік Дан», не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому контрагент позивача безпідставно задекларував податкові зобов'язання у розмірі 156 818 340,00 грн.

У результаті аналізу податкової звітності встановлено, що кількість працюючих ТОВ «Компанія Квік Дан» за І квартал 2011 року - 1 особа, за ІІ та ІІІ квартали 2011 року -2 особи. Відповідно до інформації органів Держкомзему України, контрагент позивача не є землекористувачем. Крім того, згідно з інформацією відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області у ТОВ «Компанія Квік Дан»відсутні транспортні засоби.

На підставі вищезазначеного посадові особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області дійшли висновку про недотримання вимог Цивільного кодексу України під час вчинення правочину між позивачем та ТОВ «Компанія Квік Дан», його нікчемність, та, як наслідок, безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагенту у складі вартості придбаного у ТОВ «Компанія Квік Дан»товару, у розмірі 13 586,63 грн.

За результатами перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0000112201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 983, 25 грн., з яких: 13 586, 6 грн. -за основним платежем, 3 396,65 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі -Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на включення до складу податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Як встановлено судом, поставка товарів ТОВ «Компанія Квік Дан»та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками -фактурами, платіжними дорученнями, копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 631 (а.с. 32), копіями карток рахунку: 281(80-89).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач орендує земельну ділянку за адресою: м. Бровари, вул. Андреєва, 2 та використовує її для тимчасового зберігання металопрокату, що підтверджується договором оренди земельної ділянки №11 (а.с. 98). Відповідно до додатку до вищезазначеного договору оренди (а.с. 99), позивачу також передані в користування ваги, якими ТОВ «Лагус»зважує товар безпосередньо на складі.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ «Елас»понесло реальні витрати на оплату робіт ТОВ «Базіс-Імпорт Компані». Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними.

Крім того, позивач використав товар у своїй господарській діяльності -оподатковуваних операціях, а саме: у подальшому реалізував контрагентам. Зазначене підтверджується копіями податкових накладних (а.с. 56-65), копіями довіреностей (а.с. 90-97).

Щодо висновку податкового органу про нікчемність договору поставки, укладеного між позивачем і його контрагентом, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність договору між ТОВ «Лагус»та ТОВ «Компанія Квік Дан»прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України є оспорюваним.

Крім того, суд зазначає, що обов'язок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

Враховуючи, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за цими операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

За таких обставин висновки податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги пункту 198.1, пункту 198.2, пункту198.3, пункту 198.6 статті 198; пункту 185.1 статті 185; пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, є помилковим, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення податкового законодавства, передбачена пунктом 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки та у запереченнях на позовну заяву, відповідач не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 680, 94 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.05.2012, а тому судові витрати у розмірі 680, 94 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись вимогами статтей 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 15.05.2012 №0000112201.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лагус" понесені ним судові витрати у розмірі 171 (сто сімдесят одна) гривня 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 червня 2012 р.