Постанова № 24963480, 13.06.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. справа № 2a-1202/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

прокурора Івано-Франківської області -Савчук Л.Є.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області -Тропець М.А.

представника відповідача: публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" - Козлана В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора м. Коломиї Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 32 594,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом прокурора м. Коломиї Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) до публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 32 594,87 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по списку №1 та №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у січені, лютому, березні 2012 року в загальному розмірі 32 594,87 грн.

В судовому засіданні представник позивача 23.05.2012 року подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій визначив, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі прийнято рішення подавати до відшкодування окремим позовом донараховану суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2011 рік ОСОБА_3 в сумі 3 863,74 грн., на розмірі яких позовні вимоги зменшено. З урахуванням поданої заяви заборгованість відповідача за період з 01.12.2011 року по 01.04.2012 року по списку №1 та по списку №2 становить у загальному розмірі 28 731,13 грн., яка станом на час розгляду справи не погашена. Позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у адміністративному позові та заяві про зменшення позовних вимог за №6846/06 від 22.05.2012 року (а.с. 37).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові та пояснив, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню до Пенсійного фонду України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити частково в сумі 23 688,73 грн. Мотивуючи тим, що витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах пенсіонерам та колишнім працівникам підприємства відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в сумі 5 042,40 грн., підлягають стягнення із Ковалівського колективного підприємства "Меткабель". Так як із травня 1994 року зазначене підприємство, в силу вимог статті 59 Господарського кодексу України, є правонаступником всіх прав і обов'язків Коломийського орендного підприємства ''Прикарпаття''(правонаступником якого є відповідач) у частині отриманого майна по розподільчому акту, в тому числі по зобов'язаннях, які виникають у зв'язку із переведенням на таке колективне підприємство частини працівників, серед яких є і зазначені чотири пенсіонери. Враховуючи, що останнє місце роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є Ковалівського колективного підприємства "Меткабель", стягнення таких витрат необхідно здійснити із останнього. В частині позовних вимог на суму 5 042,40 грн. просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" 20.04.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, що підтверджується Витягом та Довідкою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14-15, 137-139).

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які частково відпрацювали відповідний стаж роботи на підприємстві, яке на даний час реорганізовано в публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №1 і №2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 30, 32-33).

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлено судом вище громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які досягли необхідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відповідний стаж, частину якого відпрацювали на підприємстві, яке на даний час реорганізовано в публічне акціонерне товариство "Прикарпаття", призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Виплата та доставка такої пенсії здійснена позивачем по списку №1 за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в загальному розмірі 10 077,60 грн., в тому числі в січні 2012 року - 3 359,20 грн., лютому 2012 - 3 359,20 грн., березні 2012 року - 3 359,20 грн. Також по списку №2 за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в загальному розмірі 18 653,53 грн., в тому числі у січні 2012 року -7 166,23 грн., лютому 2012 -6 11,92 грн., березні 2012 року -5 375,38 грн. Загальна сума виплат пенсій і витрат на їх доставку, яка здійснена позивачем, за рахунок наступного відшкодування публічним акціонерним товариством "Прикарпаття", за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року по списках №1 і №2 становить 28 731,13 грн. (а.с. 30, 37).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

В судовому засідання з'ясовано, що позивачем було надано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за №695/04 від 21.01.2012 року (список №1), за №677/04 від 23.01.2012 року (список №1), за №720/04 від 24.01.2012 року (список №2), за №817/04 від 24.01.2012 року (список №2), які отримані відповідачем, що свідчать записи на них (а.с. 8-10, 32). Згідно вказаних розрахунків та карток особового рахунку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у січні, лютому та березні 2012 року в загальній сумі 28 731,13 грн.

Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Встановлюючи суми виплат пенсій і витрат позивача на їх доставку, а також обсягу майнового обов'язку відповідача по таких витратах, суд зазначає, що по пенсіонерах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 відповідач, як правонаступник підприємства, на яких зазначені громадяни відпрацювали увесь пільговий стаж для отримання пенсії, повинен відшкодувати 100% здійснених виплат. А по ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 такий обсяг, в залежності від відпрацьованого стажу становить 55,90%, 86,09%, 84,13% і 42,98% відповідно (а.с. 30).

Твердження відповідача щодо необхідності проведення відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за рахунок активів Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" суд вважає помилковим, виходячи з наступного.

25.12.1991 року завод "Прикарпаття" набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття", про що свідчить рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №440 від 18.12.1991 року та Статут такого підприємства із присвоєним ідентифікаційним кодом 02970197 (а.с. 80-89).

У судовому засіданні встановлено, що закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про оренду майна державних підприємств та організацій". Тобто, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" стало правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", про що свідчить той же ідентифікаційний код підприємства 02970197. Дана обставина не заперечується представником відповідача.

В структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" входило ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія.

Судом з'ясовано, щ така філія не мала статусу юридичної особи, і дана обставина також не заперечується представником відповідача.

11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.

В подальшому, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року та згідно пункту 3 підпункту 3.3 Статуту є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" (а.с. 90-105).

Згідно акту прийому-передачі майна між Коломийським закритим акціонерним товариством "Прикарпаття" від 31.05.1994 року, на підставі наказу № 12 від 27.04.1994 року, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму 2 119 207 400,00 (два мільярди сто дев'ятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму 1 127 350,00 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста п'ятдесят тисяч) карбованців. (а.с. 65-66)

Відповідно до пункту 3.3 статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель", воно не являється правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов'язаннях (а.с. 63, 143-147)

У судовому засіданні представник відповідача вказував, що після реорганізації і виділення до новоствореного підприємства переведенні із одночасним звільненням ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7

Однак, судом із змісту наказу директора закритого акціонерного товариства "Прикарпаття" № 67-К від 29.04.1994 року встановлено, що із товариства звільнено по переводу в Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" ряд працівників, в тому числі лише ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с. 109-117). У вищевказаному наказі по працівнику ОСОБА_7 дані про його звільнення у зв'язку з переводом у судовому засіданні не підтверджено.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на те, що майно Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" прийнято від закритого акціонерного товариства "Прикарпаття", на переконання суду, саме закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

В судовому засіданні представник відповідача вказав що згідно наказу №5-к від 27.01.2012 року змінено назву закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" на публічне акціонерне товариство "Прикарпаття", про що свідчать дані Довідки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 137-139).

Суд вважає за необхідне зазначити, про безпідставність доводів представника відповідача щодо необхідність застосування вимог частини 4 статті 59 Господарського кодексу України та пункту 6.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, із наступних підстав.

За приписами пункту 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Виходячи із змісту даної норми інструкції і встановлених у судовому засіданні фактичних обставин суд зазначає, що мова йде виключно про ''ліквідацію''або ''зміну власника підприємства''.

У даних же спірних відносинах ні завод "Прикарпаття", ні Коломийське орендне підприємства "Прикарпаття", ні закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" не ліквідовувалося. Правонаступником таких підприємств є публічне акціонерне товариство "Прикарпаття", що не заперечується представником відповідача.

Ковалівська філії у свою чергу не мала статусу юридичної особи і факту її ліквідації не було. А за умови, що Ковалівська філія не мала статусу юридичної особи, не могла і відбутися зміна власника підприємства, на визнання події про що наполягає представник відповідача.

У спірних відносинах не відбулося зміни власника на Ковалівську філію, а проведена реорганізація юридичної особи шляхом виділення із неї його структурного підрозділу із відповідною реєстрацією такого виділення у юридичну особу.

У зв'язку із цим суд вваж аж правильним посилання позивача на пункт 6.2. Інструкції, за змістом якого витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що останнім місцем роботи ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 було Ковалівське колективне підприємство "Меткабель". Згідно розрахунків пільгового стажу для призначення пенсій, складеного позивачем, та довідок про підтвердження наявного трудового стажу, ОСОБА_6 отримав на Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" пільговий стаж 1 рік 11 місяців та 24 дня, що відповідно становить 15,87% від розміру пенсії. У відповідача ОСОБА_6 отримав такий же пільговий стаж за роботу 10 років 8 місяців і 14 днів, що складає 84,13% розміру пенсії. ОСОБА_4 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" відпрацював пільговий стаж в кількості 5 років 7 місяців та 11 днів (44,91%), а у відповідача 6 років 10 місяців і 19 днів (55,09%). ОСОБА_5 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" відпрацював пільговий стаж 1 рік 8 місяців та 26 днів (13,91%), а у відповідача 10 років 9 місяців і 4 дня (86,09%). ОСОБА_7 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" відпрацював пільговий стаж 7 років 1 місяць та 16 днів (57,02%), а у відповідача 5 років 4 місяці і 14 днів (42,98%).

Судом вже встановлено вище, що із відповідача у відповідності до вимог пункту 6.2. Інструкції по ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 позивачем стягується відшкодування у процентному відношенні відповідно до відпрацьованого у підприємстві пільгового стажу, який становить 55,90%, 86,09%, 84,13% і 42,98% від загального розміру виплаченої пенсії (а.с. 30). Решти пенсії, як пояснив представник позивача, Пенсійний фонд України стягує із Ковалівського колективного підприємства "Меткабель".

Враховуючи те, що саме Інструкція є спеціальним нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України, який визначає порядок, умови і обсяги відповідальності при відшкодуванні пільгових пенсій, суд вважає, що положення такої Інструкції повністю визначають порядок стягнення коштів за даних спірних відносин, які є предметом вирішення у справі. Від так, у суду відсутні підстави посилатися на інші нормативно-правові акти, в тому числі і на норми статті 59 Господарського кодексу України.

Отже, на підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" зобов'язане відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" пропорційно до здобутого у даному підприємстві стажу, необхідного для призначення пільгових пенсій відповідно до підпунктів "а", "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як встановлено в судовому засіданні сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій розрахована за період роботи звільненням ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в Коломийському орендному підприємстві "Прикарпаття", а тому підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства "Прикарпаття".

Таким чином, за відповідачем на час розгляду справи рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у січні, лютому та березні 2012 року пільгових пенсій за списком №1 в загальному розмірі 10 077,60 грн. та списком №2 в загальному розмірі 18 653,53 грн. (а.с. 30, 37).

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача та про наявність у останнього до досягнення ними пенсійного віку обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості у публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у січні, лютому та березні 2012 року, картками особового рахунку та довідкою розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій (а.с. 8, 9, 10, 11, 12-13, 30, 32-33).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у даних спірних відносинах, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав щодо обов'язку публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" відшкодовувати частину пільгової пенсії, є обставини, які встановлені судовими рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили.

Так, згідно даних автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, станом на 13.06.2012 року, набрали законної сили постанови від 02.03.2012 року у справі №2а-183/12/0970 та від 12.10.2011 року №2а-2936/11/0970, якими задоволено у повному обсязі позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2011 року та серпень 2011 року із аналогічними підставами на стягнення, які вирішуються у даній справі (а.с. 122-130).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата публічним акціонерним товариством "Прикарпаття" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в загальному розмірі 28 731,13 грн., вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; у межах своєї компетенції забезпечують виконання бюджету Фонду; організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах і містах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; проведення перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, у випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд дійшов до переконання, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (ідентифікаційний код 02970197, вул. Карпатська, 71-а, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 28 731 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять одну) гривню 13 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 18.06.2012 року.