Постанова № 24963227, 02.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6440/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойда Т.В.

при секретарі Чегринець А.М.

з участю представника позивача Тур І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Дружківки Донецької області в інтересах Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року прокурор міста Дружківки Донецької області в інтересах Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_2 з 11 січня 2008 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, тобто належав до зайнятого населення, про що центр зайнятості не повідомив. Одночасно за період з 02 червня 2009 року по 26 лютого 2010 року він отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3202,28 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вказані витрати в розмірі 3202,28 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Просив задовольнити позов.

Відповідач подав заяву про визнання позову, в якій просив справу розглядати без його участі.

Судом встановлено, що 02 червня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 02 червня 2009 року призначено допомогу по безробіттю.

Наказом від 13 березня 2010 року №НТ100313 відповідача знято з обліку з 13 березня 2010 року у зв'язку з поданням письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачем складено акт від 19 жовтня 2011 року №24, яким встановлено, що 11 січня 2008 року відповідача зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності. Наявність вказаних обставин встановлено на підставі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного з 02 червня 2009 року по 26 лютого 2010 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3202,28 грн.

19 жовтня 2011 року прийнято наказ № НТ111019 про повернення незаконно отриманих коштів за вказаний період в сумі 3202,28 грн., про що на його адресу направлено лист (претензію) від 20 жовтня 2011 року №3436/05.

Лист отримано відповідачем, однак з суми зайве сплаченої допомоги залишилася не повернутою.

Судом також встановлено, що 11 січня 2008 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області відповідача зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності. Запис про остаточне припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців не міститься.

Отже, в період перебування на обліку в Дружківському міському центрі зайнятості - робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього відповідачі було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №308, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналогічні положення містяться в Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, відповідно до п. 6 якого у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 38, ст. 39 вказаного Закону строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов прокурора міста Дружківки Донецької області в інтересах Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37178001004250 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 20385539) допомогу по безробіттю в сумі 3202 (три тисячі двісті дві) грн. 28 (двадцять вісім) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Логойда Т. В.