Ухвала суду № 24962049, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року м. Київ К-30714/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «ІНКОМ»(далі -Підприємство)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2010

у справі № 4612/09/9104

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції Рівненської області (далі -ДПІ)

про визнання нечинним акта перевірки та податкового повідомлення-рішення,

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2007 № 0000061650/3 в частині застосування до Підприємства 315,90 грн. штрафу, а також актів камеральних перевірок від 02.10.2006 № 69, від 09.02.2007 № 6/15-135 та від 03.05.2006 № 32/15-135/30896634.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2008 у позові відмовлено з тих мотивів, що до компетенції податкового органу не належить зміна визначеного платником напряму використання від'ємного значення ПДВ, у зв'язку з чим прийняття Підприємством рішення про спрямування від'ємного сальдо ПДВ в рахунок погашення його неіснуючого податкового боргу виключало можливість зарахування відповідної суми до складу податкового кредиту позивача наступного податкового періоду. Нарахування ж штрафу згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішення, за висновком суду, було обумовлено несвоєчасним погашенням позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2006.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2010 названу постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними актів перевірки із закриттям провадження у справі у цій частині з мотивів непідсудності цих вимог адміністративному суду. В решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Підприємства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді цієї справи встановлено, що у поданих до контролюючого органу уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ за січень, травень, жовтень 2005 року позивачем було відображено рішення про спрямування суми від'ємного значення ПДВ у загальному розмірі 18 128,56 грн. в рахунок погашення податкового боргу. Вказана сума від'ємного значення ПДВ перевищувала суму податкового боргу Підприємства, однак позивач не змінив визначеного ним напряму використання від'ємного значення ПДВ. Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, за яким позивачеві визначено штраф з ПДВ у сумі 315,90 грн. став факт несвоєчасної сплати Підприємством податкового зобов'язання у сумі 3159 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2006.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 вказаної статті Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

З огляду на наведені приписи Закону попередні судові інстанції з урахуванням установлених ними обставин справи дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для віднесення наявного у позивача від'ємного значення ПДВ за спірні періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань Підприємства у наступних періодах внаслідок відсутності у податкового органу самовільно змінювати визначений платником напрям використання бюджетного відшкодування.

Правильним є і висновок судів про правомірність нарахування позивачеві штрафу в порядку пункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків сплати податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 3159 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2006.

Також апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі в частині оскарження актів перевірки. Адже акт за результатами проведення перевірки платника є лише носієм доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни, а відтак не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, що виключає можливість його оскарження в судовому порядку.

З урахуванням викладеного у Вищого адміністративного суду України відсутні процесуальні підстави для скасування правильної та обґрунтованої ухвали Львівського апеляційного адміністративнвого суду.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства «ІНКОМ»відхилити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2010 у справі № 4612/09/9104 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко