Постанова № 24961994, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-25776/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Авто" (далі -Товариство)

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010

у справі № 2-21/6275-2008А

за позовом Товариства

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі -Красноперекопська ОДПІ)

про визнання перевірки протиправною, скасування акту перевірки та визнання нечинним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальших уточнень до нього) подано про визнання протиправним та скасування рішення Красноперекопської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 № 0000682330.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010, у позові відмовлено з причин правомірного застосування до позивача штрафу за оспорюваним рішенням за порушення правил здійснення касових операцій.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись, зокрема, на факт пропуску відповідачем установленого статтею 250 Господарського кодексу України строку застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення Товариством касової дисципліни.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду цієї справи встановлено, що в ході проведення ДПІ виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання Товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.06.2005 по 31.12.2007, оформленої актом від 29.04.2008 № 454/23-0/33392764, було виявлено, зокрема: перевищення позивачем установленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 7577,33 грн. та перевищення Товариством граничної суми готівкового розрахунку одного з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня (загальна сума таких розрахунків склала 37625 грн.). Наведені обставини стали підставою для застосування до позивача 355209,66 грн. штрафних санкцій за оспорюваним рішенням.

У розглядуваній справі суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про правову природу спірного штрафу, зазначивши, що він не належить до адміністративно-господарських санкцій.

Адже відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення правил здійснення касових операцій підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, з моменту вчинення позивачем зафіксованих в акті перевірки правопорушень (що сталося у період з грудня 2005 року по травень 2006 року) і до дати прийняття оспорюваного рішення про застосування до Товариства штрафних санкцій за ці правопорушення (15.05.2008) сплинуло два роки, що виключає законність такого рішення.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій зі спору та задовольнити позов.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Авто" задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 у справі № 2-21/6275-2008А скасувати.

3. Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 № 0000682330.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко