ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2012 року м. Київ К-27058/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі -ДПІ)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010
у справі № 2а-992/10/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Диаст»(далі -Товариство)
до ДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 06.11.2009 № 0000471600/0. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що оспорювану суму ПДВ позивач своєчасно заявив до відшкодування шляхом подання до податкового органу уточнюючого розрахунку.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що заява про відшкодування оспорюваної суми переплати ПДВ до бюджету як підстава для такого відшкодування Товариством не подавалася, тоді як суди помилково кваліфікували уточнюючий розрахунок як відповідну заяву.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 03.12.2004 Товариством було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за третій квартал 2004 року, згідно з яким позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає зарахуванню в рахунок платежів з ПДВ, у розмірі 20012 грн. Підставою для визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 11400,48 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням став висновок ДПІ, викладений в акті перевірки від 27.10.2009 № 1769/16-12/32675979, про те, що позивач не реалізував право на відшкодування цієї суми у встановлений законом строк, тобто у межах 1095 днів.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Згідно з абзацом другим підпункту 7.7.3 пункту 7.7 цієї ж статті Закону (у тій самій редакції) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначаючи граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, водночас не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.
При цьому судами попередніх інстанцій правильно розцінено відображення позивачем в уточнюючому розрахунку (поданому в межах 1095-денного строку з дня виникнення у Товариства права на бюджетне відшкодування) суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок платежів з ПДВ, як заяву на повернення вказаної суми.
З урахуванням викладеного суди обґрунтовано визнали незаконним зменшення позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання та правомірно задовольнили позов, а тому процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень зі спору не вбачається.
Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова відхилити.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 у справі № 2а-992/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко
Судове рішення № 24961970, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-27058/10-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: