Ухвала суду № 24959816, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року м. Київ К-3933/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької областi від 29.09.2008 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 р.

у справі №16/352-НА

за позовом Державного підприємства «Довжоцький спиртовий завод»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Довжоцький спиртовий завод»(далі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі -відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Хмельницької областi від 29.09.2008 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 р., позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.02.2008 р. №0000252343/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти її вимог заперечує, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було здійснено виїзну планову перевірку господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за період з 01.10.2007 р. по 30.11.2007 р., результати якої викладені в акті від 06.02.2008 р. №227/234/23841854.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення вимог пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме -встановлено, що позивачем до Розрахунку бюджетного відшкодування в рядок 3 включено суми податкового кредиту не попереднього звітного періоду, а сплачені в ціні придбаних товарів у минулих податкових періодах, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на суму 15 896,00 грн.

Крім того, попередньою позаплановою перевіркою з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.09.2007 р. по 31.10.2007 р. (акт перевірки від 11.01.2008 р. №25/234/23841854) встановлено заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість за жовтень 2007 р. на 13 643,80 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищенню суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 2 729,00 грн., внаслідок не проведення розподілу виходу дріжджів при сумісній переробці власної та давальницької меляси між власниками сировини, враховуючи особливості двопродуктового виробництва.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 12.02.2008 р. №0000252343/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 18 625,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані сторонами письмові докази в їх сукупності, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, стосовно безпідставності висновків податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, внаслідок включення до Розрахунку сум податкового кредиту минулих податкових періодів, судова колегія погоджується із висновками судів попередніх інстанцій зважаючи на такі нормативні приписи.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Порядку).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними податкових декларацій з податку на додану вартість різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту позивача мала від'ємне значення.

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), то розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року у розмірі 397 017,00 грн. з урахуванням суми податкового кредиту, фактично сплаченої у попередніх періодах постачальникам товару, відповідає положенням підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пунктам 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, а тому суди попередніх інстанцій правомірно визнали такими, що не ґрунтуються на вказаних правових нормах, доводи податкового органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, якщо податковий кредит виник не в попередньому податковому періоді по відношенню до податкового періоду, за який подано розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки від 11.01.2008 р. №25/234/23841854 про заниження об'єкту оподаткування через невідображення в бухгалтерському та податковому обліку виготовлення та реалізації позивачем власник дріжджів на користь контрагентів не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Крім того, судовими інстанціями було обґрунтовано зазначено про відсутність компетенції органів податкової служби на здійснення аналізу технологічних схем виробництва.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо безпідставності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування є цілком обґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Хмельницької областi від 29.09.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 р. у справі №16/352-НА залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.