Постанова № 24958274, 01.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2012 р. № 2а-912/12/1370

м. Львів

12 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Іваськевич С.В.

з участю:

представник позивача Навроцький А.І. Кузан Р.І.

представник відповідача Палій М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Обставини справи.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001522361 прийнятого 15.11.2011р. відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків не порушено.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подали додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просять позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача, судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративно судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивачем при проведенні розрахунків порушено вимоги чинного законодавства, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, та

встановив:

Відповідачем 04.11.2011р. проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент»з питань дотримання вимог регулювання обігу готівки, про що складено акт № 003418 від 04.11.2011 року.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 15.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001522361 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 480643,8 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є викладений у акті перевірки висновок відповідача про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку № 637 від 15.12.2004р., за що передбачена відповідальність згідно ч.1 Указу Президента України від 12.06.95 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Згідно акта перевірки, допущене позивачем порушення полягає у не оприбуткуванні готівкових коштів в касу підприємства на загальну суму 96128,76 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку № 637 від 15.12.2004 (далі -Положення № 637), «Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах».

Порядок ведення Книг обліку розрахункових операцій визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614 "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", згідно п. 7.5 якого, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає зокрема:

наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

В акті перевірки (пункт 2.2.14. Додаткова інформація) відповідачем вказано, що:«перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства на загальну суму 96 128,76 грн. , а саме не оприбуткована готівка згідно касових ордерів, що мало місце 01, 02, 03 листопада 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено наявність у позивача зареєстрованої книги обліку розрахункових операцій №1302004510 «р»/1, відповідно суми готівкових коштів оприбутковуються - проводяться через касовий апарат, відображаються в касовій книзі та книзі ОРО, підклеюються фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках книги ОРО, щоденно виконуються записи про рух готівки та суми розрахунків, тощо.

Позивачем 01.11.2011 року отримано та оприбутковано 19988,32 грн. (прибутковий ордер № 346 від 01.11.2011), здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 01.11.2011. В той же день вказану суму готівкової виручки (готівки) здано для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується відповідним фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 96 від 01.11.2011 р.

02.11.2011 року позивачем отримано та оприбутковано 19988,32 грн. (прибутковий ордер № 347 від 02.11.2011), здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 02.11.2011. В той же день вказану суму готівкової виручки (готівки) здано для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 97 від 01.11.2011 р.

03.11.2011 року позивачем отримано по чеку в банку готівку на загальну суму 34 821,80 (для оплати відрядних витрат 31806,28 та господарських витрат 3015,52 грн.) та виручку в сумі 21330,32 грн., здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та облік виручки (21330,32 грн.) у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 03.11.2011. В той же день суму готівкових коштів отриманих для відрядних витрат та господарських витрат виплачено працівникам з оформленням Відомостей на виплату грошей № 374, 375 від 03.11.2011 року з наявними підписами людей про отримання готівкових коштів та видаткових касових ордерів. Сума готівкової виручки в той же день здана для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується відповідним фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 98 від 01.11.2011 р.

Абзацом 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 передбачена відповідальність за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми. Аналіз вищезазначеної норми Указу дає підстави дійти висновку про те, що штраф за цією нормою може бути застосований лише у разі встановлення факту не оприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.

Судом встановлено отримання позивачем 01.11.2011р., 02.11.2011р., та 03.11.201р. готівкових коштів що підтверджується Z звітами, вклеєними в КОРО, (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні). Отже позивачем проведено облік готівки в касі на суму її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку № 637 від 15.12.2004р. є помилковим і спростовується зібраними судом у справі доказами.

У прийнятому спірному податковому повідомленні-рішенні відповідач зазначив позивачу, що сума грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні рішенні підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення… на бюджетний рахунок одержувача відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України.

Однак, відповідно до п. 57.2 ст.57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Оскільки у податковому повідомленні-рішенні є посилання на п.57.2 ст. 57 ПК України, відповідач тим самим зазначає, що нарахована позивачу сума штрафних санкцій не пов'язана з порушенням податкового законодавства.

Згідно з п. 56.12. ст. 56 ПК України, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Як вбачається з рішення ДПА у Львівській області від 15.12.2011р., скарга позивача на податкове повідомлення рішення від 15.11.2011р. отримана ДПА у Львівській області 13.12.2011 року. Відтак позивачем скарга подана у строк передбачений п. 56.12. ст..56 ПК України.

На зазначену підставу визначення позивачу грошового зобов'язання (за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства) ДПА у Львівській області не звернула належну увагу і прийняла 13.01.2012 року рішення про залишення первинної скарги без розгляду з підстав пропуску позивачем 10 строку на оскарження податкового повідомлення рішення, протиправно вказавши на п.56.3 ст. 56 ПК України, та, відповідно, не надала позивачу відповіді по суті скарги.

Відповідно до статті 56.9. ПК України - керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Відповідно до статті 56.7. ПК України, у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Проте в матеріалах справи відсутнє рішення податкового органу про повернення скарги позивачу, яка була прийнята до розгляду та щодо якої приймалось рішення про продовженням строків розгляду.

Відповідно до частини 2 пункту 9 статті 56 ПК України - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2149 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0001522361 від 15.11.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент»(Львівська область м. Миколаїв вул. Стрийське шосе 1 ЄДРПОУ 00293025) судовий збір в сумі 2149 (дві тисячі сто сорок дев'ять) грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2012 року о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.