Постанова № 24958210, 20.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року 2а-1792/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»(далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2011 форми «Р»№0001052300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 493 528,75 грн., де 1 194 823,00 грн. -основний платіж, 298 705,75 грн. -штрафні санкції, форми «П»№0001062300/0, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року на 930 462,00 грн. та за 2 квартал 2011 року на 175 312 811,00 грн., всього на 176 243 273,00 грн., форми «У» №0000202200/0, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн.

В обгрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення порушують законні права та охоронювані законом інтереси позивача, а також порушують вимоги та норми чинного законодавства України, в зв'язку з чим повинні бути визнані недійсними та скасовані з наступних підстав.

Рішення форми «П»№0001062300/0 повинно бути скасованим, оскільки воно не відповідає абзацу 2 підпункту 58.1 статті 58 ПК України, а саме не містить посилання на норми права, на підставі яких здійснено корегування податкових зобов'язань. Крім того, в акті перевірки зазначено, що суму 175 061 811,00 грн. від'ємного значення, відображеного в І кварталі 2011 року, в порушення положень пунктів 2, 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у ІІ кварталі 2011 року, що не відповідає дійсності, оскільки таке перенесення дозволено, а Податковий орган неправильно трактує положення цього Кодексу. Аналогічна думка висвітлена в Листі Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики «Про облік податкових збитків, що виникли до 01.01.11р.»від 18.10.2011 №04-39/10-1052 та в Листі ДПС України від 25.01.2012 №2517/7/15-1217.

З акту перевірки 2010 року вбачається, що Податковий орган встановив завищення Товариством від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік на суму: 22 911 993,00 грн. + 5 636 782,00 грн. = 28 548 775,00 грн. Проте вказане не відповідає обставинам справи, оскільки кошти в сумі 5 636 782,00 грн. правомірно включені до складу валових витрат Товариства за ІІ квартал 2009 року, хоч і сформовані у зв'язку із реалізацією власної продукцію за цінами нижче собівартості. В той же час, позивач не порушував п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 №895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток»(далі -Постанова №895) шляхом включення до складу валових витрат курсових різниць, розрахованих на суму заборгованості на кінець 2 та 3 кварталів 2009 року по кредитним договорам, всього на суму 22 911 993,00 грн., оскільки під час підготовки Декларації за 9 місяців 2009 року дана Постанова не діяла. Крім того, при розрахунку валових витрат за 9 місяців 2009 року Товариство керувалося положеннями підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94- ВР (далі -Закон №334), який має вищу юридичну силу ніж Постанова №895. Крім того, у висновку Київського НДІ судових експертиз від 12.01.2011 №10997/12338/10-19 зазначено, що визначене в акті перевірки від 26.08.2010 №557/23-33894121 завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (35 398 477,00 грн.) документально підтверджується та обґрунтоване нормами законодавства в сумі 6 849 702,00 грн., документально не підтверджується та не обґрунтоване нормами законодавства в сумі 28 548 775,00 грн. На підставі висновків Акту-2010 відповідачем Товариству не надавались податкові повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, тому позивач, не погоджуючись з висновками Акту-2010, правомірно не провів корегування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування в бік його зменшення, а отже податкове повідомлення-рішення Форма «Р»від 02 листопада 2011 року №0001052300/0 прийнято неправомірно і воно підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення форма «У»від 02 листопада 2011 року №0000202200/0 повинно бути скасовано, як таке, що суперечить чинному законодавству України, оскільки Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року185/94-ВР (далі -Закон №185) чітко передбачає відсутність нарахування пені за порушення строків з дати прийняття позову до розгляду судом у разі прийняття судом рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Товариством в порушення п. 2, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України неправомірно перенесено з І кварталу в ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 175 061 715,00 грн., оскільки при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання лише за наслідками I кварталу 2011 року без урахування від'ємного значення попередніх років. В результаті перевірки правильності відображення показників діяльності позивача за ІІ квартал 2011 року встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларацій «Інші доходи»всього на суму 251 096,00 грн. Таким чином, позивачем неправомірно перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 175 061 715,00 грн. та невраховано валовий дохід в сумі 251 096,00 грн., що призвело до заниження об?єкта оподаткування на загальну суму 175 312 811,00 грн. Вказані порушення правомірно відображено в рішенні форми «П»№0001062300/0.

Про правомірність рішення форми «Р»№0001052300/0 свідчить той факт, що позивачем в І півріччі 2010 року не відкориговано рядок 04.9 декларації на прибуток підприємств на 28 871 314,00 грн. в частині зменшення від'ємного значення за 2009 рік, яке встановлено за результатами попередньої перевірки (акт №557/23-33894121 від 26.08.2010). Дане порушення призвело до невірного визначення р. 04.9 декларації на прибуток за 2010 рік в частині визначення 20 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010, що призвело до завищення від'ємного значення за 2010 рік в сумі 5 709 756,00 грн. При подачі декларації за 2010 рік підприємство задекларувало суму збитків в розмірі 930 462,00 грн. При визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток, контролюючим органом враховано завищення від'ємного значення (збитки минулих років) в сумі 5 709 756,00 грн. та визначено об'єкт оподаткування в сумі 4 779 794,00 грн. ( -930 462 + 5 709 756) та нараховано податок на прибуток в сумі 1 194 823 грн. (4 779 794 * 25%). Також, представником відповідача зазначено, що на підставі акту перевірки №557/23-33894121 від 26.08.2010 не виносилось ніякого податкового повідомлення-рішення, оскільки право у Податкового органу на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток виникли лише із початком дії Податкового кодексу.

Щодо рішення форми «У»№0000202200/0, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн., то воно також є правомірним, оскільки стаття 4 Закону №185 передбачає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки. Станом на 30.06.2011 позивач при наявності дебіторської заборгованості - 13 438,86 Євро її не відображав. Хоч 25.06.2010 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення про задоволення позову на стягнення з фірми Bul Vita Ltd, Болгарія на користь Товариства боргу станом на день розгляду справи в загальному розмірі -16 611,99 Євро, в тому числі 13 438,86 Євро основного боргу. Згідно з довідкою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України №3121/14-6 від 08.10.2010, що рішення від 25.06.2010 фірмою Bul Vita Ltd, Болгарія отримано 14.09.2010. Таким чином, Товариство протиправно не повертає виручку, за що і нараховано суми пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів» зареєстровано Бородянською районною державною адміністрацією 02.02.2006, реєстраційний № 13311020000000555, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33894121, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.02.2006 за № 22, перебуває на обліку в ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС.

На підставі направлень від 12.09.2011р. № 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102 , від 29.09.2011 №111, та від 10.10.2011 № 112, 113, 114, згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 77.4 ст.77, ст. 81 Податкового Кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Податковим органом проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011. За результатами перевірки складено акт від 21.10.2011 №711 /23-33894121 (далі -Акт №711).

У висновках Акту №711 зафіксовано, зокрема, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 6.1, ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5.5 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 2, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 181 022 567,00 грн., в тому числі: за 1 півріччя 2010 року у сумі -28 871 314 грн., за 9 місяців 2010 року у сумі 5 709 756,00 грн., за 2010 рік у сумі 5 709 756,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 194 823,00 грн.; встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у сумі 47 511 978,00 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 175 312 811,00 грн.; статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»із змінами та доповненнями ), розрахунки по експортному контракту з фірмою Bul Vita Ltd, Болгарія проведені з простроченням термінів розрахунків.

За результатами перевірки та на підставі Акту №711 Податковий орган 02.11.2011 прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Р»№0001052300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 493 528,75 грн., де 1 194 823,00 грн. -основний платіж, 298 705,75 грн. -штрафні санкції, форми «П»№0001062300/0, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року на 930 462,00 грн. та за 2 квартал 2011 року на 175 312 811,00 грн., всього на 176 243 273,00 грн., форми «У»№0000202200/0, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн.

Вказані рішення відповідач прийняв у зв'язку з наступними встановленими та зафіксованими в Акті №711 обставинами.

На порушення п. 6.1, ст. 6 Закону №334 Товариством в І півріччі 2010 року не відкориговано рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства на суму 28 871 314,00 грн., в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік, яке встановлено за результатами попередньої перевірки та зафіксовано в акті перевірки від 26.08.2010 №557/23-33894121 (далі -Акт №557).

Так, з наявного в матеріалах справи Акту №557 судом встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2010 року в сумі 197 741 561,00 грн. встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»всього в сумі 28 871 314,00 грн. Зокрема, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 у загальній сумі 28 528 312,00 грн. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати»всього у сумі 22 911 993,00 грн. Завищення полягає у порушенні п. 1 Постанови №895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток», оскільки позивачем включено до складу валових витрат курсові різниці, розраховані на суму заборгованості на кінець 2 та 3 кварталів 2009 року по кредитним договорам. Так, відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»та відомостей «валові витрати -податковий облік», наданих Товариством до перевірки, від'ємні курсові різниці, розраховані на суму заборгованості по кредитним договорам, за 9 місяців 2009 року склали всього у сумі 22 911 993,00 грн., у т.ч. за 3 кв. 2009 року в сумі 22 911 993,00 грн.

В той же час, в Акті №557 зафіксовано, що на порушення ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII, п. 1.32 ст.1 та п. 5.1 ст. 5 Закону №334, Товариство у 2 кварталі 2009 року реалізувало власну продукцію за цінами, нижче собівартості на суму 5 636 782,00 грн., тобто, валові витрати в розмірі 5 636 782,00 грн., пов'язані з виготовленням зазначеної вище власної продукції, використані не в господарській діяльності, в результаті чого встановлено завищення валових витрат за 2009 рік на суму 5 636 782,00 грн.

В Акті №711 відповідач зазначає, що порушення позивача щодо корегування від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 28 871 314,00 грн. призвело до невірного визначення рядка 04.9 «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»Декларацій за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік в частині визначення 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010, в результаті чого завищено від'ємного значення (збитки) за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік у розмірі -5 709 756,00 грн.

При подачі декларації за 2010 рік позивач задекларував суму збитків в розмірі 930 462,00 грн. Таким чином, при визначенні податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні форми «Р»№0001052300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 493 528,75 грн., де 1 194 823,00 грн. -основний платіж, 298 705,75 грн. -штрафні санкції, Податковим органом враховано завищення від'ємного значення (збитки минулих років) в сумі 5 709 756,00 грн., визначено об'єкт оподаткування в сумі 4 779 794,00 грн. ( -930 462 + 5 709 756) та нараховано податок на прибуток в сумі 1 194 823,00 грн., що становить 25% від об'єкту оподаткування в сумі 4 779 794,00 грн. відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Щодо визначення суми податкового зобов'язання в рішенні форми «П»№0001062300/0, яким, зокрема, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 175 312 811,00 грн. Податковим органом в Акті №711 зафіксовано та надано пояснення про таке.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 у загальній сумі 6 791 955,00 грн. встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларацій «Інші доходи»всього на суму 251 096,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 251 096,00 грн.

На порушення пп. 14.1.257 п.14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5.5 ст. 135 Податкового кодексу України Товариством не включені до складу валових доходів умовні відсотки нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою особам, які є платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах, на кінець звітного періоду, згідно з договорами позики від 10.03.2010 № ФД 10/03 на суму 1 100 000,00 грн. Зазначене порушення встановлено відповідно до наданих для перевірки первинних документів, а саме: договорів поворотної безвідсоткової позики від 01.12.2010 №2/ 12, від 02.12.2009 ТОВ «Укрпромінвест»- платник податку з прибутку, - позикодавець надає ТОВ «ПЗС» позику в сумі 20 000 000,00 грн., в результаті чого позивачем було занижено суму валових доходів в розмірі 251 096,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 251 096,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року на суму 251 096,00 грн. не заперечували та з такими діями відповідача погодились.

Крім того, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 у загальній сумі 196 260 105,00 грн. на підставі таких документів: головної книги, відомостей «валові витрати», оборотно-сальдової відомості по рахунках: 311 «Рахунки в банках»951 «Відсотки за кредит», оборотно-сальдової відомості по рахунку 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти», оборотно-сальдової відомості по рахунку 92 «Адміністративні витрати», оборотно-сальдової відомості по рахунку 93 «Витрати на збут», оборотно-сальдової відомості по рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті», оборотно-сальдової відомості по рахунках: 651,652,653,654 «Розрахунки за соціальним страхуванням», встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06 Декларацій «інші витрати», в тому числі у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) на суму 175 061 715,00 грн.

Податковий орган стверджує, що завищення на вказану суму позивачем здійснено в порушення п. 2, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України та полягає у неправомірному перенесенні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 175 061 715,00 грн. у Декларації за II квартал 2011 року.

В той же час, в судовому засіданні 20.06.2012 представник відповідача зазначив, що суму 175 061 715,00 грн. Товариством правомірно включено до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у І кварталі 2011 року, кошти в сумі 28 871 314,00 грн., на які не здійснено корегування у 2010 році, на суму 175 061 715,00 грн. не впливають, а порушення позивача полягає виключно у частині застосування п. 2, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Стосовно рішення форми «У»№0000202200/0 та визначення у ньому пені за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн. відповідачем встановлено наступне.

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 встановлено, що на порушення статті 1 Закону №185 Товариством розрахунки по експортному контракту №36 від 12.08.2009, укладеному з фірмою Bul Vita Ltd, Болгарія, проведені з простроченням термінів розрахунків, а саме: в зв'язку з невиконанням нерезидентом своїх зобов'язань позивач 08.02.2010 звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою від 29.01.2010 за №75 про стягнення боргу з фірми Bul Vita Ltd, Болгарія за відвантажений товар -скляну банку (станом на 29.01.2010 сума боргу складала 20 414,86 євро), про стягнення пені за прострочену оплати за отриманий товар в розмірі 2% від простроченої суми (408,30 євро) та штраф в розмірі 5% від простроченої суми за невиконання умов контракту (1 020,74 євро).

Крім цього, відповідно до попереднього акту перевірки станом на 01.04.2010 на підприємстві позивача рахується дебіторська заборгованість фірми Bul Vita Ltd (Болгарія) перед в сумі 18 426,86 євро за наступними ВМД: ВМД №182784 від 21.08.2009 з граничним терміном надходження валютної виручки 17.02.2010, ВМД №183067 від 29.09.2009 з граничним терміном надходження валютної виручки 28.03.2010, ВМД №183115 від 02.10.2009 з граничним терміном надходження валютної виручки 31.03.2010, ВМД №183342 від 30.10.2009 з граничним терміном надходження валютної виручки 28.04.2010.

08 лютого 2010 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв Постанову про прийняття справи до провадження за № 41б/2010 з виконання позовних вимог по стягненню боргу з фірми Bul Vita Ltd, Болгарія в розмірі 18 426,86 євро.

Так, станом на 01.06.2010 дебіторська заборгованість фірми Bul Vita Ltd, (Болгарія) становить 13 438,86 євро.

25.06.2010 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення про задоволення позову на стягнення з фірми Bul Vita Ltd, Болгарія на користь ТОВ «Пісківський завод скловиробів» боргу станом на день розгляду справи в загальному розмірі -16 611,99 євро, в тому числі 13 438,86 євро основного боргу, 408,30 євро пені, 1020,74 євро -штраф, а також судові витрати 1 744,09 євро.

Відповідно до статті 4 Закону №185 за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті позивачу визначено зобов'язання зі сплати пені на суму 11 680,66 грн.

На підтвердження своїх доводів щодо неправомірності визначення податкових зобов'язань в оскаржуваних рішеннях позивач надав суду копію отриманого 12 січня 2011 року Товариством Висновку Київського НДІ судових експертиз від 12.01.2011 №10997/12338/10-19 (далі -Висновок).

Із даного Висновку серед іншого вбачається таке. Зазначене в акті перевірки ДПІ у Бородянському районі Київської області від 26.08.2010 №557/23-33894121 завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (35 398 477,00 грн.) документально підтверджується та обґрунтоване нормами законодавства в сумі 6 849 702,00 грн., документально не підтверджується та не обґрунтоване нормами законодавства в сумі 28 548 775,00 грн.

Також, судом встановлено, що не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся з скаргою №707 від 11.11.2011 до ДПА в Київський області (вх. №2534/10 від 15.11.2011) на згадані вище податкові повідомлення-рішення. Під час розгляду скарги позивача, ДПА в Київський області рішенням від 18.11.2011 №3003/10/25-017/372-1494 продовжила термін розгляду скарги до 16 січня 2012 року. 13 січня 2012 року Товариство отримало рішення ДПА в Київський області від 11.01.2012 №40/10/25-017/372-25 (вх. №21 від 13.01.2012), яким відмовлено позивачу у задоволенні скарги у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим ДПА в Київський області рішенням від 11.01.2012 №40/10/25-017/372-25, позивач звернувся до ДПС України із скаргою від 23.01.2012 №63. Рішенням ДПС України від 03.02.2012 №2126/6/10-2415 продовжено строк розгляду скарги позивача до 25.03.2012 (включно). 29.03.2012 позивач отримав від ДПС України рішення «Про результати розгляду скарги»від 23.03.2012 №5206/6/10-2415 (вх. №221 від 29.03.2012), яким Товариству відмовлено в задоволенні його скарги у повному обсязі.

На вимогу суду позивачем надано економічне обґрунтування витрат, сформованих Товариством станом на 01.01.2011 за попередні звітні періоди, яке полягає в наступному.

Протягом 2006-2008 років, позивачем збудовано нові виробничі цехи. Фінансування будівництва відбувалося за рахунок збільшення акціонерами статутного фонду (приблизно 30% від загальної вартості проекту) та за рахунок кредитних коштів наданих Державним імпортно-експортним банком України (приблизно 70% від загальної вартості проекту). Більша частина кредитних коштів була надана в іноземних валютах (євро та японських єнах). Станом на 01.10.2008 Товариство мало поточну заборгованість по тілу кредиту в сумах: 29 738 140,00 євро та 30 168 044,00 японських єн. Через різкий обвал курсу гривні по відношенню до вказаних валют у 4 кварталі 2008 року виникли витрати по операційній курсовій різниці на загальну суму більш ніж 116 000 000,00 грн.

Через важку економічну ситуацію, яка склалась в Україні протягом 4 кварталу 2008 - 2009 року, різке зростання вартості енергоносіїв, які складають приблизно 40% від собівартості продукції позивача, та сировини, не досягнення запланованих обсягів реалізації, за результатами господарської діяльності у 2009 році, без урахування збитків минулих років, Товариство отримало збиток в сумі 70 558 007,00 грн., при тому що у 4 кварталі 2008 та у 2009 році у валових витратах не були враховані сплачені відсотки за кредитними договорами.

Також, значний вплив на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток мав той факт, що у 2007 та у 2008 роках, ще до запуску нового виробництва, Товариство було змушене у аварійному порядку зупинити старі скловарні печі. Як наслідок, в цей період різко впали доходи позивача, що призвело до отримання збитків в сумі близько 11 000 000,00 грн.

На підтвердження вказаного обґрунтування економічних збитків позивач надав суду копії Генеральної угоди від 26.01.2009 №151409N1, відповідно до умов якої ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»проводить кредитні операції на користь позивача в межах 20 000 000,00 грн., 29 740 000,00 євро, 30 168 000,00 японських єн. На підставі Генеральної угоди від 26.01.2009 №151409N1 між сторонами укладено додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5. Також, надано копію кредитного договору від 14.03.2007 №151407К15, відповідно до якого ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»відкрив Товариству кредитну лінію з лімітом 22 925 000,00 євро. В межах даного договору від 14.03.2007 №151407К15 між сторонами укладено 54 додаткові угоди. Крім того, надано копію кредитного договору від 18.06.2008 №151408К11, відповідно до якого ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»відкрив Товариству кредитну лінію з лімітом 7 245 000,00 євро. В межах даного договору від 18.06.2008 №151408К11 між сторонами укладено 48 додаткових угод, за якими вбачається, що Товариство отримувало кредитні кошти в іноземній валюті та сплачувало, зокрема, відсотки за користування ними. З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2009 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та позивачем укладено ще один кредитний договір №151409К1, за яким Товариству для поповнення оборотних коштів відкрито кредитну лінію у розмірі 20 000 000,00 грн. В межах кредитного договору №151409К1 між сторонами укладено 32 додаткові угоди, копії яких також надано суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стосовно оскаржуваного рішення від 02.11.2011 форми «Р»№0001052300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 493 528,75 грн., де 1 194 823,00 грн. -основний платіж, 298 705,75 грн. -штрафні санкції, суд вважає, що воно є правомірним з огляду на таке.

Суд не бере до уваги посилання позивача на наявний в матеріалах справи Висновок, оскільки його здійснено не в межах розгляду даної справи в порядку, визначеному статтею 81 КАС України, тому він не може бути прийнятим як доказ в розумінні положень частини 1 статті 69 КАС України.

Таким чином, суд погоджується з висновками Податкового органу та вважає, що зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 28 871 314,00 грн., яке призвело до визначення об'єкту оподаткування в сумі 4 779 794,00 грн. та нарахування податку на прибуток в сумі 1 194 823,00 грн., є правомірним з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 № 1576-XII господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334 передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону №334 господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Тобто, суд зазначає, що у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані (направлені) на отримання доходу.

Оскільки, Податковим органом в ході перевірки встановлено реалізацію Товариством у 2 кварталі 2009 року власної продукції нижче собівартості на суму 5 636 782,00 грн., що не заперечувалось в судовому засіданні представниками позивача, то така діяльність відповідно до викладених вище норм законодавства не може бути розцінена як витрати позивача, здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) Товариством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, кошти в сумі 5 636 782,00 грн. Товариством неправомірно включено до складу валових витрат підприємства.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток» установлено, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті; у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі.

Так, абзацами 3 і 4 підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону №334 визначено, що непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеної абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Проте, суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що на момент формування показників Декларації за 9 місяців 2009 року Постанова №895 була призупинена Указом Президента України, оскільки на даний час вона є чинною і продовжила свою дію з січня 2010 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 січня 2010 року № 2-уп/2010. У зв'язку з викладеним Податковий орган правомірно зобов'язав позивача здійснити корегування від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 22 911 993,00 грн. у серпні 2010 року, що Товариством не було виконано. Також, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що Закон №334 має більшу юридичну силу, ніж Постанова №895, оскільки положення Постанови №895 є спеціальними нормами, які регулюють порядок включення до валових витрат від'ємні курсові різниці, розраховані на суму заборгованості за кредитними договорами за 9 місяців 2009 року.

Отже, судом встановлено, що відповідачем правомірно зобов'язано Товариство здійснити корегування від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 28 871 314,00 грн., що вподальшому вплинуло на формування податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у сумі 1 194 823,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 298 705,75 грн.

Щодо рішення форми «П»№0001062300/0, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року на 930 462,00 грн. та за 2 квартал 2011 року на 175 312 811,00 грн., суд зазначає наступне.

Зменшення Податковим органом суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року на 930 462,00 грн. є правомірним у зв'язку із викладеними вище обставинами щодо врахування даної суми при формуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2010 рік.

Правомірність та обгрунтованість зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 251 096,00 грн. представники позивача в судовому засіданні не заперечували і з даними діями Податкового органу погодились.

Щодо рішення форми «П»№0001062300/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 175 061 715,00 грн. суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд не бере до уваги посилання позивача на лист комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 18.10.2011 №04-39/10-52 та викладену у ньому позицію, оскільки він не є обов'язковим для виконання органами податкової служби. Також, суд вважає безпідставними посилання позивача на лист ДПС України від 25.01.2012 №2517/7/15-1217, оскільки в ньому лише відображено посилання на норми Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні форми «П»№0001062300/0 відповідачем зазначено порушення Товариством підпунктів 14.1.257, 135.5.4 пунктів 14.1, 135.5 статті 14 та ст. 135 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В той же час, підпункт 14.1.257 дає визначення термінів «поворотна фінансова допомога»та «безповоротна фінансова допомога». Таким чином, вказані норми стосуються визнаного в судовому засіданні податкового зобов'язання в сумі 251 096,00 грн. Отже, посилання позивача на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам пункту 58.1 статті 58 ПК України є безпідставним. Крім того, суд зазначає, що можливі порушення з боку Податкового органу порядку оформлення податкових повідомлень-рішень не є підставою для звільнення Товариства від сплати обов'язкових платежів чи від виконання передбачених законодавством податкових зобов'язань.

Проте, рішення форми «П»№0001062300/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 175 061 715,00 грн. є неправомірним у зв'язку з наступним.

У періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, а діяв Закон № 334/94-ВР.

Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 175 061 715,00 грн. до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні 20.06.2012.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6» податкової декларації з податку на прибуток.

Так, пункт 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Отже, позивач в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Державної України від 28.02.2011 за № 114, яка складалася за ІІ квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення розрахованого за результатами І кварталу 2011 року об'єкта оподаткування використав рядок об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року).

Так, рядок 07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»дорівнює рядку 01 «доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування»за мінусом рядка 04 «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», який в свою чергу вираховується як сума рядка 05 «витрати операційної діяльності, в тому числі:»та рядка 06 «інші витрати», який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за ІІ квартал 2011 року і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, який відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже, враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за другий квартал 2011 року правомірно включено розраховане від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року в сумі 175 061 715,00 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку об'єкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності Товариства за перший квартал 2011 року.

Таким чином, суд звертає увагу на невірне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Крім того, згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позивачем доведено та економічно обгрунтовано суми збитків, які виникли у Товариства станом на 01.01.2011 за попередні звітні періоди господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення форми «У»№0000202200/0, пеню за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн. Товариству визначено на підставі статті 4 Закону №185.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що по ВМД №182784 від 21.08.2009 граничний термін надходження валютної виручки 17.02.2010, по ВМД №183067 від 29.09.2009 - 28.03.2010, по ВМД №183115 від 02.10.2009 - 31.03.2010, по ВМД №183342 від 30.10.2009 - 28.04.2010.

Відповідно до статті 4 Закону №185 Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В ході розгляду справи встановлено, що 08 лютого 2010 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв постанову про прийняття справи до провадження за № 41б/2010 з виконання позовних вимог по стягненню боргу з фірми Bul Vita Ltd, Болгарія в розмірі 18 426,86 євро.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

25.06.2010 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення про задоволення позову про стягнення з фірми Bul Vita Ltd, на користь Товариства боргу станом на день розгляду справи в загальному розмірі -16 611,99 грн. В той же час, справу АС №41б/2010 про стягнення з Bul Vita Ltd на користь Товариства боргу в частині стягнення 6 976,00 євро було припинено у зв'язку з погашенням Bul Vita Ltd цієї частини боргу.

Таким чином, оскільки кошти в сумі 6 976,00 євро нерезидентом добровільно погашено і це стало причиною припинення (закриття) провадження у справі, а в решті вимог позов Товариства задоволено, то суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для поновлення строків і нарахування пені за їх порушення за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. В той же час, на момент прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви Товариства (08.02.2010) строки для нарахування пені ще не настали (17.02.2010, 28.03.2010, 31.03.2010, 28.04.2010).

Таким чином, судом встановлено безпідставність нарахування відповідачем у рішенні форми «У»№0000202200/0 пені за порушення термінів розрахунків у розмірі 11 680,86 грн. по взаємовідносинах з Bul Vita Ltd.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «У»№ 0000202200/0 і податкового повідомлення-рішення форми «П»№ 0001062300/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 175 061 715, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року Податковим органом суду не доведена; правомірність нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств рішенням форми «Р»№0001052300/0 на суму 1 493 528,75 грн., де 1 194 823,00 грн. -основний платіж, 298 705,75 грн. -штрафні санкції, суду відповідачем доведено, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 2 листопада 2011 року № 0001062300/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 175 061 715, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 2 листопада 2011 року № 0000202200/0.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів» судовий збір у розмірі 2 113,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 червня 2012 р.