справа № 0670/6316/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Дочірнє підприємство "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" (далі по тексту - ДП "ВМІК") звернулося до суду з позовом про визнання нечиними та скасування трьох податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Малинському районі (далі по тексту - ДПІ в Малинському районі) та трьох податкових повідомлень-рішень її правонаступника Малинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - Малинська МДПІ), а саме:
- податкове повідомлення-рішення ДПІ в Малинському районі від 31 грудня 2010 року № 0001492340/0 та прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення Малинської МДПІ від 21 березня 2011 року № 0001492340/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 196813,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ в Малинському районі від 31 грудня 2010 року № 0001502340/0 та прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення Малинської МДПІ від 21 березня 2011 року № 0001502340/1 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 120359,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ в Малинському районі від 31 грудня 2010 року № 0000052201/0 та прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення Малинської МДПІ від 21 березня 2011 року № 0000052201/1 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 227733,00 грн., з яких: 75911,00 грн. - основний платіж, 151822,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
При цьому зазначило, що підприємством правомірно було заявлено до бюджетного відшкодування в березні 2010 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 196813,00 грн., яка складається із частини сформованого від'ємного значення за серпень, вересень, жовтень 2009 року, і які ще не брали участі в розрахунку бюджетного відшкодування та були сплачені постачальникам товарів, а тому висновок податкового органу про відсутність у ДП "ВМІК" залишку від'ємного значення за серпень, вересень, жовтень 2009 року, який можна заявити до бюджетного відшкодування, є безпідставним і як наслідок підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення відповідача про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 196813,00 грн. Не погоджуючись з висновком відповідача про заниження підприємством суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року у розмірі 120359,00 грн. позивач вказав, що довідкою відповідача від 25.11.2010 року вже було підтверджено правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок підприємства за квітень 2010 року та сума у розмірі 120359,00 грн. вже була відшкодована з бюджету на розрахунковий рахунок ДП "ВМІК", що спростовує висновки Малинської МДПІ. Вказуючи на неправомірність збільшення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 227733,00 грн. позивач зазначив, що податковий орган помилково вважає виплачений дохід на користь нерезидента - компанії "Weidmann Infra AG" роялті, з якого підприємству необхідно було здійснити утримання податку в розмірі 15% від сум виплачених доходів (роялті) в розмірі 506072,00 грн. Позивач зазначив, що виплачений на користь нерезидента дохід є платою за отримані послуги з використання програмного комплексу на підставі угоди про надання послуг від 01.01.2009 року, укладеною між ДП "ВМІК" та компанією "Weidmann Infra AG" (Швейцарія), з якої підприємство здійснило нарахування та сплату податкових зобов'язань згідно правил оподаткування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у письмових запереченнях. Пояснили, що ДП "ВМІК" неправомірно було заявлено до відшкодування в березні 2010 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 196813,00 грн. у зв'язку з відсутністю залишку від'ємного значення за серпень, вересень, жовтень 2009 року, який можна заявити до відшкодування. Підприємство також не заявило фактично сплачену суму до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року у розмірі 120359,00 грн., яка в подальшому не може бути заявленою до відшкодування на розрахунковий рахунок, а має бути врахована у зменшення рядка 26 податкової декларації з ПДВ. Крім того, ДП "ВМІК" не здійснено утримання податку з виплачених нерезиденту компанії "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) роялті в розмірі 15% від сум виплачених доходів в розмірі 506072,00 грн. Вважали податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ДПІ у Малинському районі проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої був складений Акт від 24 грудня 2010 року № 203/23-10/32002742.
На підставі висновків акту, ДПІ у Малинському районі 31 грудня 2010 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001492340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 196813,00 грн.;
- № 0001502340/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 120359,00 грн.;
- № 0000052201/0 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 227733,00 грн., з яких: 75911,00 грн. - основний платіж, 151822,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ДП "ВМІК" розпочало процедуру їх адміністративного оскарження, а саме:
17.01.2011 року направило до Державної податкової адміністрації у Житомирській області скаргу за вих. №86. Рішенням про результати розгляду скарги № 6036/Т-С/25-009 від 21.03.2011р. скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін. На підставі вказаного рішення Малинською МДПІ яка є правонаступником ДПІ у Малинському районі було прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року за № 0001492340/1, № 0001502340/1, № 0000052201/1.
Позивач направив повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 10273/6/25-0115 від 12.06.2011 р., скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали викладені у акті перевірки порушення податкового законодавства, а саме було виявлено:
- порушення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 196813,00 грн.;
- порушення п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року в розмірі 120359,00 грн.;
- порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством занижено податок на доходи нерезидента в сумі 75911 грн., в т.ч.: - 2009 рік на суму 46151,00 грн.; 1 півріччя 2010 року на суму 29760,00 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0001492340/0 (від 21 березня 2011 року № 0001492340/1).
Фактичною підставою для зменшення ДП "ВМІК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 196813,00 грн. став висновок податкового органу про те, що в бюджетному відшкодуванні за березень 2010 року підприємство заявило до бюджетного відшкодування суми із сформованого від'ємного значення за серпень, вересень, жовтень 2009 р. які вже брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування. Тобто у підприємства за вказаний період був відсутній залишок від'ємного значення, який можна заявити до бюджетного відшкодування.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон про ПДВ) встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону про ПДВ, визначено, що в разі, коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.2 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме за серпень 2009 р. в сумі 342 грн., за вересень 2009 р. в сумі 184690 грн., за жовтень 2009 року в сумі 11781 грн. у ДП "ВМІК" був відсутній.
Матеріалами справи, а саме податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2010 року та довідками щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (т. 1 а.с. 118, т. 2 а.с. 103-118) підтверджується, що позивачем не було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку заявлена в березні 2010 року сума бюджетного відшкодування із сформованого від'ємного значення за серпень 2009 р. в сумі 342 грн., за вересень 2009 р. в сумі 184690 грн., за жовтень 2009 року в сумі 11781 грн. яка не приймала участі у бюджетному відшкодуванні, і декларувалася підприємством у відповідності до приписів підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 196813,00 грн. оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 31 грудня 2010 року № 0001492340/0 (від 21 березня 2011 року № 0001492340/1), оскільки перевіркою, на підставі якої були прийняті ці податкові повідомлення-рішення, не було встановлено фактів, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування.
Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 31 грудня 2010 року № 0001502340/0 (від 21 березня 2011 року № 0001502340/1) про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 120359,00 грн.
Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ДП "ВМІК" не в повній мірі відобразило із залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (лютий 2010 року), заявлену суму бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 120359 грн. Тобто, на думку відповідача, вказана сума заниження бюджетного відшкодування не може в подальшому бути заявленою підприємством до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів, а має бути врахована у зменшення рядка 26 податкової декларації з ПДВ, шляхом відображення платником в рядку 23.4 податкової декларації наступного податкового періоду за знаком "-".
Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки він спростовується довідкою ДПІ у Малинському районі від 25.11.2010 року (т. 1 а.с. 226-233) про результати позапланової виїзної перевірки ДП "ВМІК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 31.05.2010 року, якою підтверджено правомірність бюджетного відшкодування за спірний період.
Крім того слід зазначити, що в грудні 2010 року на рахунок позивача було перераховано бюджетне відшкодування з ПДВ, яке містило в собі 120359, 00 грн. від'ємного значення за лютий 2010 року (т. 2 а.с. 1).
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 31 грудня 2010 року № 0001502340/0 (від 21 березня 2011 року № 0001502340/1) є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000052201/0 ( від 21 березня 2011 року № 0000052201/1) про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 227733,00 грн., з яких: 75911,00 грн. - основний платіж, 151822,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що оскільки умовами угоди про надання послуг від 01.01.2009 р., укладених між позивачем та нерезидентом компанією "Weidmann Infra AG" (Швейцарія), було передбачено заборону замовнику (особі, яка отримала програмний продукт у користування) передавати або іншим способом відчужувати отриманий у користування програмний продукт, то платежі, отримані позивачем як винагорода за таке користування, підпадають під визначення поняття «роялті» у розумінні п.1.30 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а отже вони є об'єктом оподаткування згідно з п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Така виплата без утримання податку призвела до заниження податку з доходу нерезидента компанії "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) у сумі 75911,00 грн.
Судом встановлено, що позивач уклав з компанією "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) угоду про надання послуг по використанню комп'ютерної системи від 01.01.2009 року (т. 2 а.с. 49-55), який передбачає надання послуг по використанню впровадженої комп'ютерної ERP Системи "mySAP Business Suite Gesamtpaket", версія 8/07 2003, що охоплюють підтримку процесів впровадження, функціонування, обслуговування, підтримку, консультування та зміни SAP-системи. На думку відповідача даний вид послуг підпадає під визначення "роялті". А тому відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при перерахуванні компанії "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) грошових коштів за надання послуг позивач зобов'язаний утримати податок з доходу нерезидентів із джерелом їх походження з України в розмірі 15% від суми перерахування, що становить 75911,00 грн. (506072 х 15%).
Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п. п. 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Згідно п. 13.1. ст. 13 вказаного Закону будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті.
Відповідно до пункту 1.30. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Тобто, як вбачається із змісту вказаної норми, роялті це винагорода за користування будь-яким авторським правом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оплата ДП "ВМІК" послуг компанії "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) за угодою від 01.01.2009 р. не підпадає під наведене визначення терміну "роялті", оскільки вказаний договір не передбачає користування позивачем будь-яким авторським правом або отримання позивачем права на користування будь-яким авторським правом.
Таким чином, суд вважає висновки відповідача щодо віднесення до платежів роялті плату за надані ДП "ВМІК" компанією "Weidmann Infra AG" (Швейцарія) послуг за угодою від 01.01.2009 р. необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.12.2010 р. № 0000052201/0 (від 21.03.2011р. № 0000052201/1) про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 227733,00 грн., з яких: 75911,00 грн. - основний платіж, 151822,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі від 31 грудня 2010 року №0001492340/0, №0001502340/0, №0000052201/0 та податкові повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 21 березня 2011 року №0001492340/1, №0001502340/1, №0000052201/1.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 19 березня 2012 р.
Судове рішення № 24957941, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0670/6316/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: