Постанова № 24957809, 07.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

07 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2318/12

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду у складі ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Прокурор Тульчинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Тульчинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1364,40 грн.

Ухвалою від 22.05.2012 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте відповідачем порушено норми пенсійного законодавства та не сплачено страхові внески за період липень-грудень 2010 року. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість у сумі 1363,40 грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Представник управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області також в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку повноважного представника не забезпечив. Заяв та клопотань про відкладення судового засідання від відповідача на адресу суду не надходило, хоча ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі останній отримав 24.05.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив належних заходів для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи. З огляду на вказане та зважаючи, що клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Суд, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

ОСОБА_2 являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон), визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року №2461-IV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Всупереч наведеного, відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року не сплатив, що призвело до виникнення недоїмки в розмірі 1364,40 грн.

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: виставлялась вимога про сплату боргу № 1162 від 27.03.2012 року на суму 1364,40 грн. (а.с.5). Дану вимогу відповідач отримав 05.04.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.3). Однак, боржник після отримання даної вимоги, зазначену суму боргу не сплатив.

Слід відзначити, що з 01 січня 2011 року набрав законної сили Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 - VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до абзацу 5 частини 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України Тульчинському районі Вінницької області (вул. Леніна, 51, ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103 ОПЕРВ "Ощадний банк України",МФО 302076, м. Вінниця) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року на суму 1364,40 грн. (тисяча триста шістдесят чотири гривні 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна