Постанова № 24957792, 11.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

11 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2288/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 515,69 грн.

Судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 21.05.2012 року направлялась йому за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження від 21.05.2012 року повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв'язку "адресат від отримання відмовився".

Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

ОСОБА_1 являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон), визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року №2461-IV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: виставлялись вимоги про сплату боргу № 403 від 29.11.2010 року на суму 860,46 грн. та № 186 від 08.02.2011 року на суму 884, 34 грн. Однак, боржник після отримання даних вимог, зазначену суму боргу сплатив лише частково.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 515,69 грн.

Слід відзначити, що з 01 січня 2011 року набрав законної сили Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 - VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до абзацу 5 частини 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (вул. 3-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року на суму 515,69 грн. (п'ятсот п'ятнадцять гривень 69 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Мультян Марина Бондівна