Рішення № 249577, 03.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.06р.

Справа № 35/165

За позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Палмаш",

м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 69 731,03 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача - Зюбанов О.В. - дов №173 від 06.06.06 р.

Від відповідача - Прокофьєв С.В. - дов №22 від 25.04.06 р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 27.06.2006р. по 03.07.2006р.

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за спожиту в період з жовтня 2003р. по січень 2006р. теплову енергію –64133,80 грн, пеню за період прострочення платежів з 01.10.2003р. по 31.03.2004р., з 01.11.2004р. по 30.11.2005р. та з 01.12. по 31.12.2005р. –5346,14 грн, інфляційні збитки –72,33 грн, 3% річних – 178,76 грн, посилаючись на договір №79/52 юр від 24.09.2002р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що дійсно мав вказану заборгованість за надані послуги з теплопостачання, але на підставі угоди №20 від червня 2006р. сторонами проведено залік взаємних вимог на суму 36 631,44 грн, та борг складає 27502,36 грн. Вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних збитків не визнає, посилаючись на те, що відносно нього було порушено справи про банкрутство та оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого штрафні санкції не нараховуються.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

24.09.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №79/52юр про відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання строком дії до 24.09.2003р., та який відповідно до п.10.2. договору вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви від сторін про його припинення. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

На виконання умов договору в період з жовтня 2003р. по січень 2006р. включно позивач здійснив постачання теплоенергії відповідачу, а відповідач здійснив її споживання. Позивач щомісячно направляв відповідачу рахунки на оплату, що підтверджується сторонами. Всього за спірний період було надано послуг на 69550,80 грн.

Згідно п. 5.1. договору відповідач повинен проводити оплату за надані послуги в формі попередньої оплати. Відповідач за цю спожиту теплову енергію розрахувався частково в сумі 5417,00 грн, заборгованість на час звернення позивача з позовом становила 64133,80 грн, що підтверджується розрахунком позивача та визнається відповідачем. Згідно угоди №20 від червня 2006р. сторонами проведено залік однорідних зустрічних вимог на суму 36 631,44 грн, отже, заборгованість становить 27502,36 грн.

Згідно зі ст.ст. 525,526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до умов договору (п.6.2.) за прострочення платежів відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення.

Ухвалою суду від 21.04.2005р. у справі №Б24/78-05 було порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зазначена справа залишена без розгляду ухвалою суду від 03.02.2006р.

07.02.2006р. ухвалою суду у справі №Б24/23/06 також порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі знаходиться на стадії розпорядження майном. Оскільки, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовґязань і зобовґязань щодо сплати податків і зборів (обовґязкових платежів), вимоги щодо стягнення пені, нарахованої в період дії мораторію з 21.04.2005р. по 03.02.2006р., задоволенню не підлягають.

За період прострочення платежів з 01.11.2003р. по 31.03.2004р. та з 01.11.2004р. по 21.04.2005р. пеня становить 2297,38 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У клопотанні відповідача від 29.06.2006р. заявлено про застосування позовної давності в один рік для стягнення пені. Позивач звернувся до суду 03.05.2006р., таким чином, ним пропущено спеціальний строк позовної давності для стягнення пені за період прострочення платежів з 01.11.2003р. по 31.03.2004р. та з 01.11.2004р. по 21.04.2005р. та в цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з листопада 2003р. по грудень 2005р. становлять 72,33 грн, 3 % річних за період прострочення платежів з 01.11.2003р. по 31.12.2005р. –178,76 грн (за розрахунком позивача, який не суперечить чинному законодавству).

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування річних та інфляційних збитків в період дії мораторію судом відхиляються з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Такі підстави, передбачені, зокрема, статтею 625 ЦК України. В зв’язку з цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Оскільки, інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні річні, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі №3-2-2005 від 15.07.2005р.).

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –27502,36 грн, 3% річних –178, 76 грн, інфляційних втрат –72,33 грн. В частині стягнення боргу 36 631,44 грн провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення боргу 36 631,44 грн провадження у справі припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Палмаш»–51400, м. Павлоград, Дніпропетровської області, вул. Іскровська,1, код ЄДРПОУ 00222151 (п/р 26009158038001 в ФКБ “Приватбанк”, МФО 305727) на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» –51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Промислова, 13А, код ЄДРПОУ 03342250 (п/р 26031010023001 в ДФ АТ «Індекс-банк», МФО 307015) борг –27502,36 грн (двадцять сім тисяч п’ятсот дві грн 36 коп), 3% річних –178,76 грн (сто сімдесят вісім грн 76 коп), інфляційні втрати –72,33 грн (сімдесят дві грн 33 коп), витрати по сплаті держмита –643,85 грн (шістсот сорок три грн 85 коп), витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу –108,91 грн (сто вісім грн 91 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 03 липня 2006р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано