Постанова № 24956975, 25.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Справа № 2а/2370/2007/2012

12 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарях Кулику О.П., Лисенко С.С.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1- за довіреністю,

представників відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3- за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»до начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_4, третя особа державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування припису та розрахунку розміру шкоди,

встановив:

У червні 2012 року до суду з адміністративним позовом звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра»до начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа -державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання дій начальника управління ОСОБА_4 щодо організації та проведення перевірки, складання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, припису, акту обстеження земельної ділянки та розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 92, 66 га не успадкованих 60 паїв померлих громадян в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в розмірі 117 590 грн. неправомірними, та просять скасувати припис та розрахунок розміру шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 травня 2012 року на адресу позивача надійшов пакет документів, зі змісту яких стало відомо, що відповідачем здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та ніби-то виявлено факти порушення земельного законодавства, а саме ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 92, 66 не успадкованих 60 паїв померлих громадян під вирощуванням сільськогосподарської продукції в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту. За результатами перевірки складений акт від 10.05.2012, протокол про адміністративне правопорушення № 000002, акт обстеження земельної ділянки № 2 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не успадкованих 60 паїв померлих громадян загальною площею 92, 66 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та визначено розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 117 590 грн., та винесено припис № 000003 від 11.05.2012 про усунення в 30-денний термін вищевказаного порушення земельного законодавства. Позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням існуючої процедури і порядку здійснення перевірок суб'єктів господарювання, визначеної Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№ 877-V та постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 477, якою затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю за використанням та охороною земель. Позивач зауважує, що перевірка проведена без письмового повідомлення, за відсутності наказу та направлень на перевірку, і не за місцем провадження господарської діяльності позивача. Також в акті перевірки не зазначені будь-які посилання на матеріали (документи), які б містили інформацію про померлих громадян -власників земельних паїв, які використовує позивач. 26.01.1998 у сільській раді був зареєстрований договір оренди землі і майна, укладений між позивачем та громадянами-членами реорганізованого КСП «Іскра»( 1000 осіб), як співвласниками майнового комплексу та єдиного земельного масиву. Договір оренди укладений на 15 років до 23.01.2013. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Позивачу невідомо скільки громадян власників земельних паїв померло станом на день перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача, які є одночасно представниками третьої особи, в судовому засіданні позов не визнали, з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра»є юридичною особою, про що державним реєстратором Черкаської райдержадміністрації зроблений запис за № 10000062069, місцезнаходження: 19617, Черкаська область, Черкаський район, село Байбузи, вул. Леніна, 2-А, ідентифікаційний код 03793449.

Статтею 2 Закон України «Про плату за землю»визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300 утворена юридична особа публічного права -Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, яка є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України, діяльність якої координується Міністром аграрної політики та продовольства через Департамент землеробства, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 86 від 27.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України»у процесі формування та вирішення актуальних питань реалізації державної політики у сфері агропромислового комплексу.

Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 № 121 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Черкаській області. Зокрема, частиною 4 Положення передбачено, що Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Cудом встановлено, що 10.05.2012 до приміщення Байбузівської сільської ради за адресою: с. Байбузи, вул. Рябоконя, 121, був запрошений директор СТОВ «Іскра»ОСОБА_5, про причину виклику йому не повідомили.

Далі, 22 травня 2012 року на адресу позивача надійшов пакет документів, зі змісту яких стало відомо, що відповідачем 10.05.2012 здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та виявлено факти порушення земельного законодавства, а саме ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 92, 66 не успадкованих 60 паїв померлих громадян під вирощуванням сільськогосподарської продукції в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту.

За результатами перевірки складений акт від 10.05.2012, протокол про адміністративне правопорушення № 000002, акт обстеження земельної ділянки № 2 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не успадкованих 60 паїв померлих громадян загальною площею 92, 66 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 117 590 грн., та винесено припис № 000003 від 11.05.2012 про усунення в 30-денний термін вищевказаного порушення земельного законодавства.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі -закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) -це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 пояснив, що 10.05.2012 його було викликано до приміщення сільської ради, при цьому ніяких документів (наказів, посвідчень тощо) йому не надавалися.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що керівник підприємства був викликаний для здійснення позапланової перевірки на підставі наказу № 32-о від 10.05.2012.

Частиною 1 статті закону 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Натомість, всупереч даної норми акт перевірки складений за адресою: м. Черкаси. вул. Вернигори, 17, що не відповідає дійсності, оскільки позивач був запрошений для здійснення позапланового заходу до приміщення Байбузівської сільської ради.

Суд зауважує, що підставами для здійснення позапланових заходів у розумінні статті 6 закону № 877-V є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що підставами позапланового заходу, як вбачається із тексту наказу № 32-о від 10.05.2012, є доручення управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Черкаській області від 27.04.2012 про виділення спеціаліста для участі у перевірці законності використання земель, що знаходяться в адміністративних межах Байбузівської сільської ради.

Представником відповідача у судовому засіданні не наведено жодної із підстав проведення позапланової перевірки, які б узгоджувалися із вищезазначеними положеннями статті 6 закону № 877-V.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 6 закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідачем не надано доказів виписування відповідачем направлення на перевірку із зазначенням переліку питань. Натоміть, представники позивача пояснили, що наказу та направлення на перевірку відповідач не надавав, запис у журнал перевірок підприємства також не здійснювався, що підтверджується витягом із журналу реєстрації перевірок позивача. Доказів на спростування даного факту представниками відповідача також не надано.

Суд зауважує, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (ч. 2, 3 ст. 6 закону № 877-V).

Статтею 7 закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Суд наголошує, що в порушення вищезазначеної норми закону № 877-V відповідачем виданий наказ № 32-О від 10.05.2012, в якому не зазначений суб'єкт господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід, тип заходу, та взагалі відповідачем не виписано посвідчення, та не пред'явлено вказані документи позивачеві, тобто позаплановий захід проведений за відсутності керівника підприємства.

Частиною 6 статті 7 закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Суд наголошує, що акт перевірки як доказовий матеріал щодо проведення подальших дій суб'єктом владних повноважень по притягненню винних осіб до відповідальності має відповідати встановленим правилам, а факти порушень законодавства повинні бути викладені з обов'язковим посиланням на докази. Такими доказами є зокрема: первинні документи, договори оренди, акти на право користування, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для постановлення вірних висновків за результатами перевірки (пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки свідків, докази фактичного обстеження земельних ділянок тощо).

Дослідивши акт перевірки та акт обстеження земельної ділянки суд приходить до висновку, що наведені документи не є доказами у розумінні КАС України, оскільки акти складені без участі позивача, в актах не заповнені план-схема розташування земельної ділянки, де повинна бути графічно зображені землі в разі їх самовільного зайняття.

Факт відсутності будь-яких дій щодо обстеження (обміру) земельної ділянки -не успадкованих паїв підтверджується листом Байбузівської сільської ради № 338 від 22.06.2012.

Представниками відповідача не надано жодного доказу фактичного обстеження земельної ділянки, а лише зауважено, що всі висновки щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства зроблені на підставі акту ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні сільського бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Байбузівської сільської ради за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, проведеної працівниками Черкаської об'єднаної державної фінансової інспекції, в якому встановлено, що за період 2008-2010 у сільській раді обліковувалися 95,01 га не успадкованих паїв, які фактично використовувались СТОВ «Іскра»без оформлення договорів.

Дана обставина спростовується наступним.

Зокрема, 23 січня 1998 року між позивачем та громадянами - членами реорганізованого КСП «Іскра»( 1000 осіб), як співвласниками майнового комплексу і єдиного земельного масиву, що складається із паїв членів КСП, належних їм на праві спільної часткової власності, укладений договір № 2, який зареєстрований у Байбузівській сільській раді 26.01.1998 за № 2 в книзі реєстрації договорів оренди. Договір укладений на 15 років - до 23.01.2013.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що дійсно протягом дії договору деякі громадяни, які прийняли участь в укладанні договору, померли. Однак, навіть позивачу достовірно невідомо про кількість померлих громадян - власників земельних паїв.

Натомість, пунктом 7.3 договору оренди визначено, що обов'язки померлих здійснюють їх спадкоємці.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, у разі смерті громадянина, який був власником земельного паю, що перебуває в оренді позивача, договір оренди є чинним для спадкоємців померлого громадянина.

Судом встановлено, що позивачем вживалися всі заходи у пошуках спадкоємців померлих осіб та вся орендна плата, яка з будь-яких причин не витребувана громадянами, накопичується на рахунках позивача та підлягає виплаті за першим зверненням громадян або їх спадкоємців, що підтверджується: 1. листом Байбузівської сільської ради № 332 від 21.06.2012 про відсутність звернень щодо скарг про несвоєчасність виплати орендної плати власникам паїв; 2. листом Байбузівської сільської ради № 335 від 21.06.2012 про те, що сільська рада не повідомляла СТОВ «Іскра»про смерть власників земельних паїв; 3. листом Байбузівської сільської ради № 331 від 21.06.2012 про те, що на балансі сільської ради не обліковувалися не успадковані паї протягом 2008-2010 років та списки таких пайовиків відсутні; 4. листом СТОВ «Іскра»№ 65 від 08.05.2012 на адресу сільського голови с. Байбузи про допомогу в пошуках потенційних спадкоємців померлих осіб, які є власниками земельних паїв.

Крім того, Байбузівською сільською радою листом № 330 від 21.06.2012 повідомлено, що інформація про кількість не успадкованих паїв, яка була надана перевіряючим Черкаської об'єднаної держфінінспекції в межах ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні сільського бюджету, не відповідає дійсності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що інформація відповідача про кількість не успадкованих 60 паїв не підтверджується наявними доказами, а тому є недостовірною.

Суд зауважує, що в оскаржуваному приписі відповідача від 11 травня 2012 року №000003 встановлено порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайнято земельної ділянки площею 92, 66 га не успадкованих 60 паїв померлих громадян під вирощування сільськогосподарської продукції в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Вказаними статтями Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, ст. 125 ЗК України, а статтею 126 цього кодексу визначено перелік документів, що посвідчує право на земельну ділянку.

В той же час, факт самовільного використання земельних ділянок не підтверджується актом перевірки, оскільки останній не містить будь-якого посилання відповідача на відсутність рішення органу влади про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) чи на відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Також суд зауважує, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як «самовільне зайняття земельної ділянки». Вчинення таких дій є «використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа», відповідальність за що не передбачена.

Щодо розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складеного відповідно до акту обстеження земельних ділянок та акту перевірки, то відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є відомості про розмір самовільно зайнятої ділянки, середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1 Методичних рекомендацій, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік та наступні роки.

Щодо позовної вимоги про скасування розрахунку суд зазначає наступне. Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є актом індивідуальної дії, тобто за загальним правилом акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення у справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності проведеної перевірки та підстав винесення припису та розрахунку на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо організації та проведення перевірки позивача, а також законності складання акту перевірки, акту обстеження земельної ділянки, протоколу про адміністративне правопорушення, припису та розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання неправомірними дій відповідача щодо організації та проведення перевірки СТОВ «Іскра», складання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, акту обстеження земельної ділянки, припису та розрахунку, та визнання протиправними і скасування припису та розрахунку.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»задовольнити повністю.

Визнати дії начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_4 щодо організації та проведення перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра», складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.05.2012, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2012 № 000002, припису від 11.05.2012 № 000003, акту обстеження земельної ділянки від 11.05.2012 № 2 та розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 92,66 га не успадкованих 60 паїв померлих громадян в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в розмірі 117 590 грн., неправомірними.

Визнати протиправними та скасувати припис від 11.05.2012 № 000003 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 92,66 га не успадкованих 60 паїв померлих громадян в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в розмірі 117 590 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»(ідентифікаційний код 03793449) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко