Постанова № 24956935, 25.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1799/2012

12 год. 36 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання -Білоус А. М.,

за участю представників:

позивача -Бєлової Н. М.,

відповідача -Надьон А. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

встановив

Публічне акціонерне товариство "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" подало позов, в якому просить:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 8 ст. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2012 року на суму 45 424 грн. 01 коп.;

- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 8 ст. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2012 року на суму 45 424 грн. 01 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунки відповідача не відповідають статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки атестація робочих місць, необхідна для визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачем не проводилась.

Крім того, позивач відзначає, що фактично подвійно сплачує пенсію, як під час фактичних трудових відносин, так і після досягнення пенсійного віку, а тому вважає, що після досягнення пенсійного віку виплата пільгових пенсій повинна здійснюватись з коштів, які сплачені товариством під час наявності фактичних трудових відносин з працівником.

Також позивач підкреслює, що він не є правонаступником державного комунального автотранспортного підприємства 17127, а тому не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату пільгової пенсії, оскільки особа, якій призначена пільгова пенсія, працювала на підприємстві, коли останнє було державним, а відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тим підприємством, на якому цей стаж було вироблено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та зазначила, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість до Пенсійного фонду України на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2012 року на суму 45 424 грн. 01 коп.; пільгові пенсії були призначені відповідно до наданих позивачем довідок про уточнюючий характер роботи працівників; будь-якого рішення щодо здійснення щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 8 ст. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2012 року на суму 45 424 грн. 01 коп. відповідач не приймав, а лише надіслав вказані розрахунки позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Публічне акціонерне товариство "Черкаське автотранспортне підприємство 17127", ідентифікаційний код 03115399, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 06.04.1992 р. зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області направило на адресу ПАТ "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2012р. на загальну суму 45 424 грн. 01 коп.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі -Закон № 1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2004р., тобто до набрання чинності вказаним Законом, порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій регулювався Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400 (далі -Закон № 400), пунктом 1 статті 1, пунктом 1 статті 2, статтею 4 якого було передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "а" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону (чоловіки -60 років, жінки -55 років) шляхом сплати загальнообов'язкового збору на пенсійне страхування за ставкою 100 відсотків від вказаних витрат.

Таким чином, з набранням чинності Законом № 1058 зберігся обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 та пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663, роботодавці відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 вказаної Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти суб'єктам підприємницької діяльності розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки пільгові пенсії відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначені працівникам позивача, останній зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку.

Суд акцентує увагу на тому, що саме позивач видав довідки, які підтверджують право працівників на отримання пільгової пенсії (за віком), що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій переліченим вище особам.

Суд вважає посилання позивача на відсутність атестації робочих місць необґрунтованими з таких міркувань.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно з пунктом "б" вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом "з" вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Отже, виникнення права на пільгову пенсію на підставі пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не пов'язується з результатами проведення атестації робочого місця. При цьому умовою для призначення пільгової пенсії за вказаним пунктом є робота на певній посаді, у даному випадку -водія міського пасажирського транспорту, досягнення певного віку та наявність певного стажу.

Відсутність атестації робочого місця газоелектрозварювальника, посада якого передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, спростовується довідкою позивача, згідно якої атестація робочого місця була проведена.

Крім цього, суд зазначає, що наявність атестації робочого місця є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії. Натомість відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю чи відсутністю атестації робочого місця не пов'язане.

Додатково суд зауважує, що рішення щодо здійснення щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 8 ст. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2012 року на суму 45 424 грн. 01 коп. відповідач не приймав, а лише надіслав позивачу вказані розрахунки.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк