Постанова № 24956708, 21.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 червня 2012 р. №2а-6178/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос" (юридична адреса: 61145, м.Харків, вул.Новгородська, буд.2, код ЄДРПОУ 34470675, МФО 351005, р/р 26008219614200 в АТ "УкрСиббанк" у м.Харкові на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 30737,70 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 172,20 грн., всього у розмірі 30909,90 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - Приватне підприємство "Детективно-юридичне агентство "Кратос" – у судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог статей 33, 35 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачем на адресу суду надано заперечення проти адміністративного позову, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданих заперечень вказав, що відповідачем вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів, у зв’язку з чим на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, чи за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає не задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України №875-ХІІ від 21.03.1991р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону.

Норматив для працевлаштування інвалідів у Приватному підприємстві «Детективно-юридичне агентство "Кратос" протягом 2011 року складав 5 осіб, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ПП "ДЮА "Кратос" становила 122 особи, що відображено в "Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік" (Форма №10-ПІ), який 29.02.2012р. було надано відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року за №70 "Про затвердження порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування" інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно до частини 3 статті 18-1 Закону №875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування на створені робочі місця. Такий обов'язок, згідно Закону №875-ХІІ, покладений на органи працевлаштування, а не на підприємство - відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01 березня 1991 року (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачений обов’язок щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведених вимог нормативно-правових актів, відповідач подавав до місцевого центру зайнятості звіти за формою №3-ПН "Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженою наказом Державного комітету статистики України №244 від 06.07.1998р., що підтверджується наданими до матеріалів копіями звітів станом на 16.01.2011р., 11.02.2011р., 12.03.2011р., 11.04.2011р., 11.05.2011р., 10.06.2011р., 15.07.2011р., 08.08.2011р., 06.09.2011р., 11.10.2011р., 16.11.2011р., 19.12.2011р. з яких вбачається створення робочого місця для працевлаштування інвалідів – "охоронник" в кількості 1 посада.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості №9407 від 07.05.2012 року, протягом 2011 року ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос" було подано до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів (згідно форми 3-ПН гр.15 "Звіт про наявність вакансій"). Відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості не було.

Суд зазначає, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Докази, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості – відсутні.

Згідно частин 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, а статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, якщо відповідачем вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, чи за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися. Тобто на відповідача не може бути покладено відповідальність за сам факт відсутності інвалідів у випадку належного виконання вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос" адміністративно - господарських санкцій та пені необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Детективно-юридичне агентство "Кратос" про стягнення суми - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27.06.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.