Постанова № 24956427, 12.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2012 р. № 2-а- 5947/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волкова Л.М.

при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, діє за дорученням від 06.01.11

представника відповідача - ОСОБА_2, діє за дорученням № 15/9/10-022 від 19.03.12

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Технохолод»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Червонозаводської ДПІ в місті Харкові від 10 січня 2012 року № 0000181520 (форма «р») частково в сумі про збільшення грошового зобов'язання ТОВ НВП «Технохолод»по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору № 0027 від 11.01.2010 року по сплаті ПДВ, усього на суму 28198,75 грн., у тому числі, основний платіж 22559,00 грн., а також штрафні фінансові санкції 5639,75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на укладення та виконання правочину у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є протиправним та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Технохолод»зареєстровано як юридична та перебувало на обліку як платник податків в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, є платником ПДВ.

20.12.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була здійснена документальна невиїзна перевірка ТОВ НВП «Технохолод» з питання взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди січень 2012 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11 (а.с. 9-22).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог: ч. 1 ст. 203, ст. 215 п. 1 ст. 216, ст. 228. ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню ТМЦ (фарби порошкової та запчастин) за періоди січень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 24198 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі ПДВ 5215 грн., за квітень 2010 року в сумі ПДВ 9409 грн., за травень 2010 року в сумі ПДВ 7935 грн., за серпень 2010 року в сумі ПДВ 154 грн., за вересень 2010 року в сумі ПДВ 874 грн. та за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 611 грн.; в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 24198 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі ПДВ 5215 грн., за квітень 2010 року в сумі ПДВ 9409 грн., за травень 2010 року в сумі ПДВ 7935 грн., за серпень 2010 року в сумі ПДВ 154 грн., за вересень 2010 року в сумі ПДВ 874 грн. та за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 611 грн. (а.с. 21).

На підставі Акту перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11 р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181520 від 10.01.2012р., яким ТОВ НВП «Технохолод»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30247,50 грн., з яких: 24198,0 грн. за основним платежем, 6049,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 229).

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині збільшених грошових зобов'язань в розмірі 28198,75 грн., з яких основний платіж -22559,0 грн., штрафні санкції -5639,75 грн.

Стосовно встановлених відповідачем під час проведення перевірки порушень, представником позивача в судовому засіданні вказувалося, що оскаржувані суми, зазначені в податковому повідомленні-рішенні, стосуються виключно правочинів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3 З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11 р., судом встановлено, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення в частині, яка оскаржується позивачем, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем з ФОП ОСОБА_3 договорів.

В судовому засіданні було встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ НВП «Технохолод» (покупець) був укладений Договір поставки № 0027 від 11.01.2010р., відповідно до умов якого ТОВ ФОП ОСОБА_3 здійснювало передання у власність позивачу порошкову фарбу, позивач - прийняття та оплату її вартості (а.с. 34).

ФОП ОСОБА_3 було поставлено на адресу позивача фарба порошкова, відповідно до копій видаткових накладних № РН-000052 від 25.05.10, № РН-000051 від 18.05.10, № РН-000050 від 11.05.10, № РН-000048 від 05.05.10, № РН-000047 від 26.04.10, № РН-000046 від 20.04.10, № РН-000045 від 14.04.10, № РН-000041 від 06.04.10, № РН-000040 від 01.04.10, № РН-000022 від 21.01.10, № РН-000021 від 18.01.10, № РН-000018 від 12.01.10, № РН-000017 від 11.01.10. (а.с. 45-57)

Фізичне переміщення вказаного товару від постачальника до позивача підтверджується догладженими в судовому засіданні копіями товарно-транспортних накладних. (а.с. 38-43)

Позивачем була в повному обсязі сплачена вартість отриманої від ФОП ОСОБА_3 порошкової фарби шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку. (а.с. 105-134)

Отримана від ФОП ОСОБА_3 за Договором поставки № 0027 від 11.01.2010р. порошкова фарба, була оприбуткована на складі позивача, що підтверджується документами складського обліку (а.с. 209-224).

Позивачем було отримано від ФОП ОСОБА_3 податкові накладні від, які за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства України. (а.с. 69-94)

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Технохолод»є виробником виробником промислового холодильного та вентиляційного устаткування, що підтверджено в акті перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11 р., у тому числі, і в перевіряємий відповідачем період.

З досліджених в судовому засіданні витягу з комплекту документації групового ТП фарбування порошковими фарбами й документації на малярське устаткування, вбачається, що в технологічному процесі виробництва холодильного устаткування використовується порошково-полімерна фарба.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ПО «Завод торгового холодильного оборудования» та ТОВ НВП «Технохолод» 28.11.2009р. було укладено Договір оренди № 3/ар, предметом якого були нежитлові приміщення загальною площею 5784,2 м.кв., що знаходяться за адресою: наб. Чапаєва, 2, м. Харків (а.с. 169-172).

Таким чином, суд приходить до висновку, що придбана у ФОП ОСОБА_3 порошкова фарба була використана безпосередньо позивачем у виробництві, що є основним видом господарської діяльності останнього. (а.с. 209-221)

За таких умов, суд приходить до висновку, що як позивачем, так і його контрагентом - ФОП ОСОБА_3, договір поставки був виконаний у повному обсязі, як результат його реального виконання отриманий товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності.

Факт реєстрації аозивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказаний суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_3 на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом - ФОП ОСОБА_3 при укладанні і виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

З приводу викладеного в Акті перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11р. судження суб'єкта владних повноважень про недодержання вимог закону в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ФОП ОСОБА_3 суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772; далі за текстом -Порядок № 984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договор недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки № 6787/15-510/25179922 від 20.12.11р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як контрагент позивача ФОП ОСОБА_3, так і позивач виконували умови вищевказаного договору, чим і підтвердили факт його укладення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості придбаного товару були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності -виробництва холодильного устаткування, а всі витрати, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості отриманої від ФОП ОСОБА_3 порошкової фарби.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року № 0000181520 (форма «р») частково в сумі про збільшення грошового зобов'язання ТОВ НВП «Технохолод»по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору № 0027 від 11.01.2010 року по сплаті ПДВ, усього на суму 28198,75 грн., у тому числі, основний платіж 22559,00 грн., а також штрафні фінансові санкції 5639,75 грн., з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Технохолод»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова від 10 січня 2012 року № 0000181520 (форма «р») частково в сумі про збільшення грошового зобов'язання ТОВ НВП «Технохолод»по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору № 0027 від 11.01.2010 року по сплаті ПДВ, усього на суму 28198,75 грн., у тому числі, основний платіж 22559,00 грн., а також штрафні фінансові санкції 5639,75 грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2012 року.

Суддя Волкова Л.М.